Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №161/18512/26
Суддя: Гринь О. М.
Справа № 161/18512/26
Провадження № 2/161/8729/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Гриня О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 27.01.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 39 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 97 497,99 грн. у тому числі 38 998,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 38 999,00 грн. - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування кредитними коштами. 19 500,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.
Відповідач подала до суду відзив в якому позовні вимоги визнала частково, а саме тіло кредиту в розмірі 38 998,99 грн., у задоволенні решти позовних вимог просила відмовити, а також розстрочити їй виконання рішення суду в частині стягнення тіла кредиту строком на 36 місяців із щомісячним платежем 1 089,00 грн.
Представник позивача скористалася правом на подання відповіді на відзив, де підтримала раніше висловлену у позовній заяві позицію.
Ухвалою судді від 03.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази на підтвердження обгрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Судом встановлено, що 27.01.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 39 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на день.
Розмір заборгованості відповідача становить 97 497,99 грн. у тому числі 38 998,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 38 999,00 грн. - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування кредитними коштами. 19 500,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Неустойка була нарахована відповідачем у період дії на території України воєнного стану, вона не може бути стягнута з позичальника, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення тіла кредиту та договірних відсотків, позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Таким чином, суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 2 129,92 грн (2 662,40 х (77 997,99 / 97 497,99)).
Проте, враховуючи часткове визнання позову відповідачем у розмірі 38 998,99 грн., що становить 50 % від суми задоволених позовних вимог, то розмір судового збору, який слід стягнути з відповідача становить 1 064,96 грн.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 зазначила, що знаходиться в скрутному матеріальному становище, у зв`язку з тим, що на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, про що долучено відповідні копії свідоцтв про народження дітей, та копію посвідчення багатодітної сім`ї, з чоловіком вона розлучилася, її дохід є мінімальним та складається з її заробітної плати та соціальних виплат на дітей у зв`язку з чим просила розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 38 998,99 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту строком на дванадцять місяців, шляхом сплати рівними платежами щомісяця, з дня набрання законної сили рішенням суду.
На думку суду, розстрочення виконання рішення буде стимулювати відповідача добровільно виконати свої зобов`язання перед позивачем без здійснення останнім додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» заборгованість за кредитним договором № 2846299 від 27 січня 2026 року в розмірі 77 997 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 листопада 2026 року, в цивільній справі № 16118512/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2846299 від 27 січня 2026 року в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 38 998 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 99 копійок терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили рішення суду, встановивши порядок сплати щомісячних платежів у розмірі 3 249 (три тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 92 копійки щомісяця, але не пізніше останньої календарної дати кожного місяця.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (адреса: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ, код ЄДРПОУ 43979069).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 03 листопада 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua