Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №931/764/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/764/26

Провадження № 2/931/598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання – Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

23 вересня 2026 року адвокат – Ковальчук С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у шлюбі, у них народилося троє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 25 квітня 2023 року Локачинським районним судом Волинської області був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. У травні 2023 року зазначений судовий наказ було відкликано у зв`язку з примиренням сторін. Однак примирення сторін не призвело до належного та тривалого виконання відповідачем обов`язку щодо матеріального забезпечення дітей. ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народився син ОСОБА_5 . Вказана дитина не була охоплена судовим наказом від 25.04.2023. Заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 02 червня 2026 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Вона самостійно забезпечує дитину необхідними для її повноцінного розвитку харчуванням, одягом, засобами догляду, лікуванням та іншими необхідними речами, несе витрати, пов`язані з її утриманням та забезпеченням належних умов життя. Водночас відповідач належної матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина у добровільному порядку не надає, у зв`язку з чим позивач змушена самостійно нести весь фінансовий тягар щодо забезпечення потреб дитини.

Просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання цієї позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 28 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усуненя недоліків.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідками про доставку електронного документу та рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 22, 23, 26). 02 листопада 2026 року від представника позивача – Ковальчук С.О. надійшло клопотання, у якому просить розгляд справи проводити без її участі, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та без участі позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с. 28).

Відповідач у судове засідання не з`явився також, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 27). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №12, який розірвано 02 червня 2026 року заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області (а.с. 6 на звороті-7).

У шлюбі у сторін народилися діти, зокрема, син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане Володимирським відділом ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області ЗМУМЮ 15 квітня 2025 року, з якого вбачається батько дитини – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 (а.с. 9).

Крім того, на підставі судового наказу від 25 квітня 2023 року Локачинського районного суду Волинської області з ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 27 Конвенції батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 СК України.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 188/1029/19.

Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2026/013818321 від 12.08.2026 року та № 2026/010367488 від 23.06.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с. 6, 18).

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 на даний час проживає в АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Як вбачається із доводів позовної заяви, відповідач належної матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає.

Відповідачем не подано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його непрацездатність, наявність на утриманні інших непрацездатних осіб, а також наявність обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на дитину в розмірі, заявленому позивачем, зокрема у зв`язку зі станом здоров`я чи важким матеріальним становищем. При цьому наявність судового наказу про стягнення з відповідача аліментів на утримання інших дітей не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами матеріального та сімейного стану відповідача.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Виходячи із норм СК України, обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладається рівною мірою на матір і батька.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 2817 грн.

При визначенні розміру аліментів на дитину, судом враховуються: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка перебуває на утриманні матері, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який є особою працездатного віку, а також відсутність доказів, які б підтверджували, що на його утриманні перебувають інші особи.

Враховуючи наведене, норми ст. 182 СК України, вік дитини, положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України, відповідно до яких під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини, розмір прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст. ст. 141, 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією суми відповідно до закону, починаючи з 23 вересня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко