Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №159/6057/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6057/26

Провадження № 2/159/3350/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,

розглянув справу № 159/6057/26,

учасники справи:

позивач — товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Смарт Пей»,

відповідач — ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача — ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У вересені 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який обґрунтовано тим, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001299400501 від 25.04.2019 шляхом підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, відповідачу надані кредитні кошти на споживчі цілі в розмірі 20 000 грн. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Станом на 26.06.2026 заборгованість відповідача складала 31 413,11 грн, з яких: 17 330,21 грн за тілом кредиту, 11,12 грн проценти, 14 071,78 грн за комісією.

Позивач набув права вимоги за вказаним кредитом на підставі укладеного 26.06.2026 з АТ «ПУМБ» договору факторингу.

Позивач просить стягнути у його користь вказаний розмір кредитної заборгованості та судові витрати: 2662, 40 грн зі сплати судового збору, 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 29.09.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення. Відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, до заяви додав довідку командира військової частини про те, що він перебуває на військовій службі.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що 25.04.2019 відповідач ОСОБА_1 підписав заяву №1001299400501 на приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ», у якій просив надати кредит в розмірі 20 000 грн на споживчі цілі, строком на 24 місяці, з процентною ставкою 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,99%. В заяві передбачено, що сума повернення ануїтетна (рівними платежами), платіжна дата до 25 числа кожного календарного місяця, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 998 грн щомісяця.

В заяві вказано, що її підписанням відповідач підтвердив отримання платіжної картки. Строк дії картки в заяві не встановлений.

Також в заяві зазначено, що її підписанням відповідач підтвердив прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: рumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені публічною пропозицією послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування.

Заява містить особистий підпис відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.34954113.46521.13604 від 25.04.2019 року, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 20 000 грн за кредитним договором № 1001299400501 від 25.04.2019 року.

З виписки за рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що відповідач у період 25.04.2019 до 25.08.2019 року, погашав кредитну заборгованість, зокрема: 27.05.2019 року — 1 831,42 грн, 26.06.2019 року — 1 832 грн, 25.07.2019 року — 0,99 грн, 26.07.2019 року — 2 000 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № 1001299400501 станом на 25.06.2026 становить 31 413,11 грн, з яких: 17 330,21 грн за тілом кредиту, 11,12 грн проценти, 14 071,78 грн за комісією.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підписавши заяву № 1001299400501 від 25.04.2019 АТ «ПУМБ» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір. Безпосередньо в тексті цієї заяви сторони погодили розмір кредитного ліміту, річну процентну ставку за користування кредитом, розрахунковий день, дату погашення кредиту - 25 число місяця. Наявність особистого підпису відповідача у заяві свідчить про те, що він був ознайомлений з цими конкретними умовами, погодився з ними та прийняв на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати визначених відсотків.

Виписка про рух коштів підтверджує, що відповідач погашав кредит, тобто прийняв виконання договору з боку банку. Підписання заяви на видачу кредитної картки, відсутність відмови від кредитування у законний строк та погашення частково кредиту є підтвердженням укладення та виконання договору відповідачем.

Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.

Відповідно до чинних на момент виникнення правовідносин норм, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 1077 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (фактором) внаслідок відступлення права грошової вимоги за плату. Предметом такого договору може бути як вимога, строк платежу за якою вже настав, так і майбутня вимога (ст. 1078 ЦК України). Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України). При цьому до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За умовами договору факторингу № 1 від 26.06.2026 АТ «ПУМБ» відступило за плату позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» права вимоги за укладеними кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, що є додатками до договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

З урахуванням наведеного факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним. Доказів протилежного у справі немає.

Станом на дату відступлення права вимоги загальна заборгованість за договором складає 31 413,11 грн, з яких: 17 330,21 грн борг за тілом кредиту, 11,12 грн заборгованість за процентами, 14071,78 грн, заборгованість за комісією. Після набуття права вимоги позивач не здійснював нарахування відсотків та штрафних санкції.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає доведеними як факт отримання кредиту відповідачем, так і наявну заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 330,21 грн та за процентами 11,12 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії, суд виходить із такого.

У справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів». Ці закони пріоритетні для захисту прав споживачів від несправедливих умов договорів та неправомірних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, законом передбачено право кредитодавця встановлювати платні послуги, які пов`язані з видачею кредиту, адмініструванням, страхуванням, обслуговуванням заборгованості тощо, та обов`язок надавати боржнику інформацію про стан боргу, графік платежів тощо. Комісія за надання інформації про стан кредиту може бути встановлена, якщо споживач вимагає таку частіше одного разу на місяць.

На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8, правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У п. 4 укладеного між сторонами договору від 25.04.2019 передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 4,99%, а графіком платежів встановлено таку комісію в твердій сумі 833,25 — 833,41 грн щомісяця. Разом з тим у договорі не наведений перелік того, що саме має виконати банк, надаючи таку платну послугу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання, спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредиту є законною лише за умови, якщо вона є платою за фактично надану послугу, яка не пов`язана з діями, що їх кредитор здійснює на власну користь, сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 в справі № 415/487/20.

Позичальнику було встановлено комісію за обслуговування кредиту, проте не наведено чіткого переліку того, що саме має виконати кредитор, надаючи таку послугу. Розмір комісії, який практично еквівалентний сумі наданого кредиту, є явно непропорційним за технічні послуги, передбачені договором.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Тому покладення основного фінансового навантаження за кредитним договором на комісію, а не на відсотки, є порушенням принципу добросовісності у договірних відносинах.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Оскільки кредитний договір містить умови щодо комісії без належного обґрунтування, що обмежують права споживача та не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування», такі положення є нікчемними. Тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14071,78 грн необхідно відмовити.

Отже, позов підлягає до часткового задоволення. З відповідача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 17 341,33 грн, з яких 17 330,21 грн основний борг, 11,12 грн проценти за користування кредитом, а в іншій частині позову слід відмовити.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви в електронній формі сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (17 341,33 грн грн від заявлених 31 413,11 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 469,75 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, складність справи не виправдовують заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Дослідивши зміст виконаних робіт, оцінивши пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню до 4 000 грн.

Керуючись статтями 12, 76 — 81, 141, 274 — 278 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 1001299400501 від 25.04.2019 в розмірі 17 341,33 грн (сімнадцять тисяч триста сорок одна гривня 33 копійки), з яких: 17 330,21 грн основний борг, 11,12 грн проценти за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 1 469,75 грн (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять гривень 75 копійок) судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Головуючий:І. В. ОКОСТЕНЬ