Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №159/5451/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5451/26

Провадження № 2/159/3090/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,

розглянув справу № 159/5451/26,

учасники справи:

позивач — товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач — ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача — Усенко Михайло Ігорович,

представник відповідача — Кучер Андрій Андрійович,

в с т а н о в и в:

В серпні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що 28.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, за умовами якого відповідачу надано у безготівковій формі кошти шляхом перерахування на платіжну картку. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 52 443,42 грн, з яких: 9 219 грн заборгованість за тілом кредиту, 37 749,42 грн заборгованість за процентами, 475 грн комісія за надання кредиту, 5000 грн проценти за порушення грошового зобов`язання.

Позивач набув права вимоги в указаному розмірі до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.01.2025 № 114-МЛ, укладеного ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 749,42 грн та судові витрати у справі: 2662,40 грн зі сплати судового збору та 8000 на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 28.09.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Представники сторін направили суду клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, просили врахувати доводи, викладені ними у письмових заявах.

У відзиві на позов представник відповідача просив відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі, з тих підстав що в матеріалах справи відсутні належні докази надання ТОВ «Мілоан» кредиту відповідачу, долучені до позову документи не підтверджують виконання договору товариством та перерахування коштів на платіжний засіб відповідача. Також представник вважав незаконними умови договору щодо встановлення комісії за видачу кредиту, розміру денної відсоткової ставки. Вказав на некоректність проведеного розрахунку заборгованості з урахуванням внесених відповідачем платежів; надав суду власний розрахунок заборгованості.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що 28.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7612930, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 10000 грн (п.1.2), строком на 345 днів (п.1.3), денна процентна ставка складає 1,11% (п.1.5), комісія за надання кредиту 575 грн, яка нараховується одноразово (п.1.5.1). Кредит надано у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 *99 (п.2.1.).

Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 28.07.2024 о 17.30 год із використанням одноразового ідентифікатора 792731. У такий спосіб відповідач підписав графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Кредит — це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України. Якщо укладення договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, особа має ідентифікуватися в ній та надати акцепт.

Електронний договір, укладений шляхом обміну повідомленнями і підписаний належним чином, прирівнюється до письмового. Моментом підписання правочину є використання електронного підпису або підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається на верифікований номер телефону).

Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшла ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону. Без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, отримання одноразового ідентифікатора, кредитний договір між позивачем та кредитором не був би укладений.

Аналіз витребуваних за клопотанням позивача письмових доказів, які становлять банківську таємницю, дає підстави стверджувати, що факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів є повністю доведеним. За матеріалами справи встановлено, що на ім`я відповідача в АТ КБ «Приватбанк» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 із картковим рахунком НОМЕР_3 . Саме на цей рахунок 28.07.2024 року було зараховано грошові кошти в сумі 10 000 грн із призначенням платежу: «Мілоан, виплата займу».

Ця операція додатково підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» від 28.07.2024 року. Відомості про виконання вказаного платежу містять маскований номер картки НОМЕР_1 *9, який повністю збігається з початковими та кінцевими цифрами відкритого рахунку відповідача. Ці реквізити були безпосередньо зазначені у тексті кредитного договору, що свідчить про ідентифікацію позичальником даної картки як власної та висловленням добровільної згоди на зарахування коштів саме на неї.

Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В кредитному договорі передбачено право кредитора ТОВ «Мілоан» поступатися правом вимоги за цим договором (п.3.2.6).

Факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним на підставі договору відступлення прав вимоги №114-МЛ, укладеного 27.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Кредит-Капітал».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків станом на 08.07.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 52 443,42 грн, з яких: 9 219 грн заборгованість за тілом кредиту, 37 749,42 грн заборгованість за процентами, 475 грн комісія за надання кредиту, 5 000 грн проценти за порушення грошового зобов`язання.

З урахуванням інформації, яка міститься у відомості первісного кредитора ТОВ «Мілоан» за вказаним кредитним договором, такий розрахунок проведено некоректно, без урахування законодавчих обмежень щодо максимальної денної ставки за споживчими кредитами.

У справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування», ці положення спрямовані на захист прав споживачів від несправедливих умов договорів та неправомірних вимог за кредитними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Зазначена норма набрала чинності 24.12.2023 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.

Кредитний договір у даній справі був укладений 28.07.2024, тобто після набрання чинності та введення в дію зазначених законодавчих обмежень. Встановлення в договорі денної процентної ставки у розмірі 1,11%, перевищує імперативно визначений законом максимум у 1% , прямо порушує вимоги чинного законодавства та відповідно до положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 203, ст. 215 ЦК України така умова є нікчемною.

Таким чином, розрахунок заборгованості за відсотками має здійснюватися за період з 28.07.2024 до 12.08.2024 за визначеною у п. 1.5.2 договору денною ставкою 0,7%, а з 13.08.2024 у межах строку кредитування виключно за максимально дозволеною строковою ставкою 1% на день.

На погашення кредиту відповідач вносила кошти: 12.08.2024 – 1625 грн, 27.08.2024 – 1995 грн, 11.09.2024 – 2301 грн.

Відповідно розрахунок за договором такий.

1. з 28.07.2024 по 12.08.2024 — 15 днів нараховано відсотків: 10 000 грн х 0,7% х 15 днів = 1 050 грн, розподіл платежу 1 625 грн: 1 050 грн на відсотки, а 575 грн — у тіло кредиту, залишок тіла кредиту 9 425,00 грн.

2. з 12.08.2024 по 27.08.2024 — 15 днів нараховано відсотків: 9 425 грн х 1% х 15 днів = 1 413,75 грн, розподіл платежу 1 995 грн: 1 413,75 грн на відсотки, а 581,25 грн у тіло кредиту, залишок тіла кредиту 8 843,75 грн.

3. з 27.08.2024 по 11.09.2024 — 15 днів нараховано відсотків: 8 843,75 грн х 1% х 15 днів = 1 326,56 грн, розподіл платежу 2 301 грн: 1 326,56 грн на відсотки, 974,44 грн у тіло кредиту, залишок тіла кредиту 7 869,31 грн.

4. з 11.09.2024 до кінця строку договору 08.07.2025 — 300 днів нараховано відсотки: 7 869,31 грн х 1% х 300 днів = 23 607,93 грн.

Заборгованість за тілом кредиту становить 7 869,31 грн, за відсотками 23 607,93 грн.

Нарахування одноразової комісії в розмірі 475 грн відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 1 і ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими до загальних витрат споживача за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. У договорі кредиту (п.1.5.1.) встановлена одноразова плата за надання кредиту в розмірі 5,75 % від суми наданого кредиту.

Нараховані позивачем штрафи в розмірі 5 000 грн підлягають списанню.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки воєнний стан в Україні введений до укладення спірного договору та триває на час розгляду справи, правові підстави для стягнення з відповідача пені та річних процентів за ст. 625 ЦК України відсутні.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 31 952,24 грн, з яких: 7 869,31 грн залишок за тілом кредиту; 23 607,93 грн заборгованість за нарахованими відсотками; 475 грн одноразова комісія за видачу кредиту, а в іншій частині позову слід відмовити. З урахуванням закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності комісія стягується у заявленому позивачем розмірі.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач при поданні позовної заяви в електронній формі сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на суму 31 952,24 грн від заявлених 52 443,42 грн, що становить 60,93%), відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 622,12 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, складність справи не виправдовують заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Дослідивши зміст виконаних робіт, оцінивши пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню до 4 000 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 274-278, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 76112930 від 28.07.2024 в розмірі 31 952 (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 24 копійки, з яких: 7 869,31 грн залишок за тілом кредиту, 23 607,93 грн відсотки, 475,00 грн одноразова комісія за видачу кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1 622 (одна тисяча шістсот двадцять дві дві) гривні 12 копійок судового збору та 4 000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач — товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28,

відповідач — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02.11.2026.

Головуючий:І.В.Окостень