Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №523/10004/26
Суддя: Далеко К. О.
Справа № 523/10004/26
Провадження №2-о/523/352/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді – Далеко К.О.,
за участю секретарі судового засідання – Дяченко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м.Одеса, в окремому проваджені, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника адвоката Дорошенко С.О. звернулись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, якою просять встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є прапрабабусею ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявників — ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Заявники вказують, що їхній батько за життя фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак належним чином спадкові права не оформив.
27 лютого 2026 року заявники звернулися до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Під час оформлення спадщини виникла необхідність документального підтвердження родинних відносин між ОСОБА_5 , його предками та ОСОБА_3 . Під час вивчення спадкових документів та наявних матеріалів, нотаріусом було встановлено, що батько Заявників — ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на день її смерті був зареєстрований та проживав разом із нею за однією адресою, але за життя не здійснив належного оформлення своїх спадкових прав, у зв`язку з чим на теперішній час виникла необхідність документального підтвердження родинних зв`язків між спадкодавцем та спадкоємцями. Нотаріусом було рекомендовано надати належні та допустимі докази на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.
06 травня 2026 року приватним нотаріусом Білоусовою Н.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, у зв`язку з ненаданням документів, які в повному обсязі підтверджують родинні зв`язки. У постанові заявникам рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_3 .
14 травня 2026 року суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст.14,33 ЦПК України.
Ухвалою від 18 травня 2026 року відкрито провадження та призначено по справі судове засідання.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились. Представником заявників адвокатом Дорошенко С.О. надано до суду заяву, в якій він просив задовольнити подану заяву про встановлення факту родинних відносин, розглянути справу у його відсутність.
Заінтересована особа Одеська міська рада не забезпечила участь свого представника у судовому засіданні, про місце, дату та час судового засідання сповіщена належним чином. Про причини неявки не повідомила. Будь-яких заяв або клопотань до суду не подавала.
Згідно частини 3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
В силу цих положень ЦПК України, суд застосовує норми, що регулюють підстави порядок проведення судового засідання та фіксування судового процесу, встановлені Главам 6,7 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що від представника заявника та представника заінтересованої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу, на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Судом встановлено, що відповідно до наданих заявниками документів ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Березівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (на теперішній час - територія Кіровоградської області).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час даного шлюбу, а саме у 1917 році, у подружжя народилась донька — ОСОБА_7 .
Заявниками надано довідку від 21 травня 1952 року, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 проживали її донька ОСОБА_7 та онук ОСОБА_8 .
Вказані відомості узгоджуються з іншими доказами, наданими суду.
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір`ю ОСОБА_8 зазначена ОСОБА_7 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_8 .
Родинний зв`язок між ОСОБА_5 та заявниками підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, згідно з якими ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, на підставі досліджених доказів судом встановлено послідовний родинний зв`язок.
Разом із тим, судом встановлено, що документ, який би безпосередньо підтверджував факт народження ОСОБА_7 та її походження від ОСОБА_3 , відсутній.
Заявниками вживалися заходи для отримання відповідних документів в архівних установах.
Згідно з відповіддю Державного архіву Кіровоградської області від 11 березня 2026 року метричні книги реєстрації актів про народження по селу Березівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії за 1883, 1917 та 1918 роки до архіву на зберігання не надходили, у зв`язку з чим надати архівні копії актових записів про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_7 неможливо. Місцезнаходження зазначених документів архіву невідоме.
Також із довідки, виданої Обласним архівом актів громадянського стану Одеської обласної ради депутатів трудящих, вбачається, що ОСОБА_7 ще у 1964 році самостійно зверталася із запитом щодо пошуку актового запису про своє народження, однак їй було повідомлено про відсутність книг реєстрації народжень за 1917 рік по відповідному населеному пункту.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд враховує, що відсутність первинного актового запису про народження ОСОБА_7 обумовлена об`єктивними причинами, пов`язаними із втратою або відсутністю відповідних документів за значний проміжок часу.
Водночас надані заявниками документи взаємно узгоджуються між собою та у своїй сукупності дають можливість встановити послідовність родинних зв`язків між ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та заявниками.
Під час розгляду справи, судом не встановлено спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Вказаною постановою також встановлено, що суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).
Верховний Суд підкреслював, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2025 року у справі №645/7313/23.
За таких обставин, здійснивши аналіз матеріалів справи, із урахуванням принципу «балансу вірогідностей», суд доходить до висновку, що факт родинних відносин, як праправнуків та прапрабабусі, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтверджується матеріалами справи, зокрема копією свідоцтва про народження, та іншими вищезазначеними документами, а відтак підлягає встановленню.
Встановлення даного факту необхідне заявникам для можливості реалізації своїх прав спадкоємця, здійснення нотаріальних дій, оформлення документів, а також інших законних дій, що потребують підтвердження родинних зв`язків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 293-294, 315, 316, 318, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин- задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є прапрабабусею ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначення строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 12.10.2026р., у зв`язку із перебуванням судді Далеко К.О. на лікарняному з 05.10.2026 року по 09.10.2026 року.
Суддя К.О. Далеко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua