Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №523/10261/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №523/10261/26

Суддя: Далеко К. О.

Справа № 523/10261/26

Провадження №2-о/523/357/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в місті Одесі, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, якою просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

За життя їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина. Заявник, ОСОБА_1 , є племінницею померлої ОСОБА_3 , оскільки батько Заявника — ОСОБА_2 — був рідним братом спадкодавиці.

Батько заявника помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В силу вимог ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

03.12.2025 заявниця звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мартьянової Т.О. із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 48/2025.

Проте, листом № 74/02-14 від 10.04.2026, нотаріус роз`яснила, що для видачі свідоцтва про право на спадщину не вистачає доказів родинних відносин, а саме — свідоцтва про народження батька Заявниці ( ОСОБА_2 ); рекомендовано звернутися до суду з питанням встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

Встановлення факту родинних відносин необхідне Заявниці необхідне для реалізації спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження та призначено по справі судове засідання.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року за клопотанням представника заявника витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мартьянової Т.О. (місцезнаходження: 65024, Одеська область, м. Одеса, вул. Палія Семена, 72/74) належним чином засвідчену копію спадкової справи № 48/2025 (номер у спадковому реєстрі № 74959124), заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Представником заявника – адвокатом Олійник І.І. надано до суду заяву в якій він просив провести розгляд справи у їх із заявником відсутність.

Належним чином сповіщений представник заінтересованої особи ОМР у судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Будь-яких заяв або клопотань до суду не подавав.

Згідно частини 3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

В силу цих положень ЦПК України, суд застосовує норми, що регулюють підстави порядок проведення судового засідання та фіксування судового процесу, встановлені Главам 6,7 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що від заявника та представника заінтересованої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу, на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Факт того, що батько Заявниці ( ОСОБА_2 ) та спадкодавиця ( ОСОБА_3 ) є рідними братом та сестрою, підтверджується тим, що вони мають спільних батьків (дідуся та бабусю Заявника), що підтверджується Свідоцтвом про народження спадкодавиці (№ НОМЕР_1 ), що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_2 (серія НОМЕР_2 ) зазначено, що його місце народження: Октябрський район, с. Октябрське (Жовтневе), що збігається з даними родини.

Родинні зв`язки підтверджуються також тим, що заявниця займалася організацією та оплатою поховання спадкодавиці, що підтверджується договором-замовленням № 151521 та фіскальним чеком від 19.09.2025 на суму 38 800 грн.

Нотаріально посвідченими заявами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідними братом та сестрою.

Також родинний зв`язок підтверджується копією спадкової справи № 48/2025 з якої також вбачається наявність у заявниці оригіналів документів: свідоцтв про смерть спільних батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 (померла у 1960 р.), свідоцтва про право власності на житло на ім`я ОСОБА_3 , свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , посвідки про народження ОСОБА_3 , копії паспорта громадянина України ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи, судом не встановлено спору про право.

юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Вказаною постановою також встановлено, що суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).

Верховний Суд підкреслював, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2025 року у справі №645/7313/23.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме того що вони рідні брат та сестра, підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями вищезазначених документів, а відтак підлягає встановленню.

Встановлення даного факту необхідне заявниці для можливості реалізації своїх прав спадкоємця, здійснення нотаріальних дій, оформлення документів, а також інших законних дій, що потребують підтвердження родинних зв`язків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 293-294,315,316,318,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначення строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 12.10.2026р., у зв`язку із перебуванням судді Далеко К.О. на лікарняному з 05.10.2026 року по 09.10.2026 року включно.

Суддя: К.О. Далеко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua