Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №523/19543/26
Суддя: Галій С. С.
Справа № 523/19543/26
Провадження №2/523/9660/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді – Галій С.С.,
за участі секретаря судового засідання – Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.12.2016 між ПАТ «Місто Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 19/Ф-16.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати Відповідачу (Позичальнику), а Відповідач (Позичальник) зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 16 000,00 гривень, строком з 07.12.2016 до 07.06.2018 із сплатою 18 % річних, проте Відповідач взятих на себе зобов`язань по кредитному договору не виконав.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 07.09.2026 відкрите спрощене провадження по справі та призначено судове засідання на 21.10.2026р.
В судове засіданні представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Тисячник Р.Р. до суду надійшов відзив в якому вважала позовні вимоги не доведеними, а тому просила відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, та так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено про те, що 07.12.2016 між ПАТ «Місто Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 19/Ф-16.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов`язувався надати Відповідачу (Позичальнику), а Відповідач (Позичальник) зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 16 000,00 гривень, строком з 07.12.2016 до 07.06.2018 із сплатою 18 % річних.
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, визначено ціль кредитування Відповідача (Позичальник): споживчі потреби.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, Відповідач (Позичальник) зобов`язувався свочасно повернути суму кредиту, та своєчасно плачувати відсотки по кредиту, у строки, встановлені Договором. Погашення кредиту та сплату відсотків Відповідач (Позичальник) зобов`язувався здійснювати у валюті кредиту, готівкою через касу Банку та/або шляхом безготівкових перерахувань (п.п. 6.1.1-6.1.2 Кредитного договору).
Згідно з п. 10.4. Кредитного договору, строк дії даного Договору встановлюється з дня надання кредиту та діє до повного погашення Відповідачем (Позичальником) всієї наявної заборгованості за Договором, у тому числі за кредитом, нарахованими відсотками, штрафними санкціями, тощо.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 65 030,00 гривень строком дії до 19 червня 2020 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 2 від 29.09.2017 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 64 609,00 гривень строком дії до 19 червня 2020 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 3 від 16.10.2018 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 50 000,00 гривень строком дії до 18 жовтня 2021 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 4 від 06.06.2019 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 52 880,00 гривень строком дії до 18 жовтня 2021 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 5 від 08.08.2019 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 149 080,00 гривень строком дії до 18 жовтня 2021 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 8 від 01.04.2020 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 184 295,07 гривень строком дії до 16 травня 2023 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 9 від 27.08.2020 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 184 295,07 гривень строком дії до 17 квітня 2023 року із відсотковою ставкою 18% річних».
Згідно Додаткової угоди № 10 від 28.10.2020 до Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07 грудня 2016 року, п. 2.1. Кредитного договору було змінено та викладено в такій редакції: «Банк надає Відповідачу (Позичальнику) кредит у розмірі 201 610,33 гривень строком дії до 17 квітня 2023 року із відсотковою ставкою 18% річних».
ПАТ «Місто Банк» виконав умови Кредитного договору № 19/Ф-16 від 07.12.2016 та надав Відповідачу (Позичальнику) кредитні кошти (п. 2.1. Кредитного договру) на цілі передбачені у п. 2.2. цього Кредитного договру, а в свою чергу Відповідач (Позичальник), не виконав умови Кредитного договору щодо повернення наданих коштів і внаслідок чого виникла заборгованість.
06.11.2023 укладено Договір № GL15N624963-4 про відступлення прав вимоги між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до умов якого, відбулося відступлення прав вимог за кредитними договорами.
Згідно Додатку № 1 до Договору № GL15N624963-4 про відступлення прав вимоги від 06.11.2023, право грошової вимоги за Кредитним договором № 19/Ф-16 від 07.12.2016, перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Станом на дату подання позову загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 215 543,18 грн., з яких: 150 115,57 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 65 427,61 грн. – заборгованість за відсотками; 0,00 грн. – комісія.
Заборгованість розрахована станом дату укладання Договору № GL15N624963 4 про відступлення прав вимоги від 06.11.2023, укладеного між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та зафіксована у додатку № 1 до Договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Також не знайшли свого підтвердження заперечення проти позову викладені в наданому відзиві.
Так як своїх зобов`язань за кредитним договором позичальник добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5. 6, 10, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 1049, 1054 суд-
В И Р І Ш И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 150 115,57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2026 року.
Суддя Галій С.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua