Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №577/4182/26
Суддя: Соколова Н. О.
Справа №577/4182/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Потій Н. В.
Номер провадження 33/816/1633/26Суддя-доповідач Соколова Н. О.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/4182/26 за апеляційною скаргою захисника Розуменка Олександра Юрійовича на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2026 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.
Згідно з постановою, 11.07.2026 о 00:12 год в м. Конотоп, вул. Степова (Матросова),1 водій ОСОБА_1 керував т.з. VOLKSWAGEN GOLF, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARSL-0129, та в медичному закладі Конотопській ЦРЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Розуменко О.Ю. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити.
В обґрунтовування апеляційних вимог, апелянт зазначає, що 11.07.2026 о 00:12 год працівниками поліції було виявлено припаркований автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, н/з НОМЕР_1 із заглушеним двигуном, біля якого знаходилась ОСОБА_2 , а в салоні автомобіля на водійському сидінні перебував ОСОБА_1 , якому й було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому вказує, що в матеріалах справи відсутній доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобів, натомість він з матір`ю повертались з роботи, за кермом була ОСОБА_2 , під час руху автомобіль почав глохнути, тому довелось припаркуватись і попросити сина подивитись, що можна зробити, але двигун не запускався. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги такі її пояснення, посилаючи на те, що вони є родичами та не взяв до уваги відеозапис, з якого вбачається, що патрульні зупинились біля припаркованого автомобіля.
ОСОБА_1 та його захисник до суду апеляційної інстанції не з`явилися.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
На думку судді апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №716238 від 11.07.2026 (а.с. 1); акту огляду на стан алкогольного сп`яніння спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2); направлення на медичний огляд на стан сп`яніння, виданого на ім`я ОСОБА_1 11.07.2026 (а.с.3), відеозапису від 11.07.2026 (а.с. 5), з якого вбачається, що 21.12.2025 працівниками поліції був зупинений автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в процесі розмови поліцейським було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова), про що його було повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі. На пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 відповів відмовою. Після цього поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складення протоколу, його зміст було оголошено ОСОБА_1 , останній підписав протокол та відмовився від надання письмових пояснень, зазначивши, що пояснення надасть в суді. ОСОБА_1 було відсторонено від керування автомобілем.
Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто і апеляційним судом, і саме його даними підтверджується факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, який маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду як на місці пригоди, так і в медичному закладі.
Так, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував у припаркованому автомобілі з несправним двигуном, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що автомобіль VOLKSWAGEN GOLF щойно зупинився, при цьому двигун продовжував працювати. Після цього ОСОБА_1 вийшов із водійського крісла та почав спілкуватися з працівниками поліції.
Зазначені обставини не узгоджуються з версією сторони захисту про те, що автомобіль тривалий час перебував у нерухомому стані із заглушеним двигуном, а ОСОБА_1 лише на прохання матері намагався з`ясувати причину його несправності.
Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом не заперечував. Його мати, ОСОБА_2 , яка перебувала поруч, також не зазначала, що саме вона керувала автомобілем, натомість пояснювала, що син працює залізничником, та говорила: «оце стою, жду його з роботи».
Отже, наведені в апеляційній скарзі твердження про керування автомобілем ОСОБА_2 не підтверджуються змістом відеозапису та не узгоджуються із зафіксованою на ньому послідовністю подій.
При цьому апеляційний суд враховує, що перебування особи на водійському сидінні та відсутність заперечень щодо керування не є достатніми для доведення вини. Однак у цій справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю досліджених доказів, зокрема обставинами, зафіксованими на відеозаписі.
Зазначеним відеозаписом також підтверджується, що працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку, від якого останній відмовився. Ці обставини узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду та направлення на медичний огляд.
Таким чином, досліджені докази в їх сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.
Посилання захисника на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував пояснення ОСОБА_2 , висновків суду не спростовують, оскільки її пояснення не підтверджують викладеної в апеляційній скарзі версії подій.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив докази й дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі захисника не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник, встановлено не було.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.
Апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказів, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.09.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Розуменка Олександра Юрійовича на цю постанову без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Соколова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua