Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №733/1414/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/871/26

Єдиний унікальний №733/1414/26

Рішення

Іменем України

29 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Т.В. Карапиш

за участю секретаря О.П. Щур,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (виплаченого страхового відшкодування) в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позову позивач вказує, що 24 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» укладений договір (поліс) № 225680934 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля марки «Фольксваген Туран» д.н.з. НОМЕР_1 .

09 листопада 2025 року о 16-31 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по вулиці Нікольській в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалась, не маючи можливості зі свого місця в повному обсязі оглядати частину території позаду автомобіля, легковажно розраховуючи на те, що в межах траєкторії руху його автомобіля відсутні пішоходи, не переконався, що не створює небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого біля будинку АДРЕСА_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицевої травми, численні рвано-клаптеподібні рани голови, масивно садно обличчя, багатоуламкові переломи кісток носа, верхньої щелепи, обох виличних кісток та нижньої щелепи, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м`які мозкові оболонки) обох півкуль головного мозку, закритої травми грудної клітки і живота, численні синці та садна тулуба, множинні двобічні по різним анатомічним лініям прямі та непрямі переломи ребер, згинальний перелом грудини між 3-м та 4-м ребрами, розриви міжхребцевих дисків між 5-6-м та 9-10-м грудними хребцями, переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8-го остистих відростків грудних хребців, розміжчення м`язів задньої поверхні грудної клітки справа та зліва з утворенням «карманів», численні крововиливи задніх поверхонь обох легень, надрив діафрагмальної поверхні правої долі печінки, численні крововиливи та садна кінцівок, рвана клаптеподібна рана лівої кисті, закритий уламковий перелом правого надколінника з розривом зв`язки чотириголового м`язу, багатоуламковий перелом голівки лівої плечової кістки, безпосередньою причиною смерті явився травматичний шок внаслідок отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень, які за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в автомобілі швидкої медичної допомоги. У даній обстановці водій ОСОБА_1 порушив пункти 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 10.9 (під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що є причиною та умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди і перебуває у прямому причинному зв`язку з її наслідками, які настали в результаті ДТП.

Крім того, 09 листопада 2025 року о 16-34 год у ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди поблизу будинку АДРЕСА_1 на автомобілі марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виник раптовий злочинний умисел на завідоме залишення без допомоги особи, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, тобто у результаті отриманих тілесних ушкоджень самостійно, без сторонньої допомоги позбавлена реальної можливості вжити заходів до самозбереження. Діючи умисно та нехтуючи моральними і правовими нормами, маючи при цьому змогу надати таку допомогу, ОСОБА_1 зник з місця вчиненого злочину з метою уникнення від відповідальності. Так, у зазначені день та час ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, згідно з якими водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди, не зупинив керований ним автомобіль, навмисно не залишився на місці ДТП, заходів для надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_2 не вжив, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілій не викликав, в органи поліції про дорожньо-транспортну пригоду не повідомив, прізвища й адреси очевидців подій не записав, заходів по забезпеченню схоронності слідів події не вжив, а зник з місця пригоди, чим залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_2 , яка перебувала на проїзній частині, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча ОСОБА_1 повинен та мав змогу надати таку допомогу.

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. Застосовано ч. 1 ст. 70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначнго покарання ОСОБА_1 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

По факту ДТП, яка мала місце 09.11.2025 року, позивачем було проведено страхове розслідування та заведено страхову справу.

В листопаді 2025 року до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування звернулась потерпіла особа - ОСОБА_3 , якому в результаті ДТП була заподіяна майнова та моральна шкода, після чого вищевказану пригоду було визнано позивачем страховим випадком та виплачено страхове відшкодування згідно відповідних угод про припинення зобов`язання переданням відступного в розмірі 43200,00 грн., в рахунок шкоди заподіяної в результаті смерті ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до п. 27.2 та п. 27.3 ЗУ «ОСЦПВВНТЗ» та 43200,00 грн., в рахунок відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

Враховуючи вищевикладене, на підставі п.п. «в» 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 86400,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» адвокат Сагаль С.В. не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 37). В наданій заяві просив суд розглянути справу без участі сторони позивача (а.с. 40).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 38,39).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» обґрунтовані і підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 24 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» укладений договір (поліс) № 225680934 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля марки «Фольксваген Туран» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 7).

09 листопада 2025 року о 16-31 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по вулиці Нікольській в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалась, не маючи можливості зі свого місця в повному обсязі оглядати частину території позаду автомобіля, легковажно розраховуючи на те, що в межах траєкторії руху його автомобіля відсутні пішоходи, не переконався, що не створює небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого біля будинку АДРЕСА_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицевої травми, численні рвано-клаптеподібні рани голови, масивно садно обличчя, багатоуламкові переломи кісток носа, верхньої щелепи, обох виличних кісток та нижньої щелепи, субарахноїдальні крововиливи (крововиливи під м`які мозкові оболонки) обох півкуль головного мозку, закритої травми грудної клітки і живота, численні синці та садна тулуба, множинні двобічні по різним анатомічним лініям прямі та непрямі переломи ребер, згинальний перелом грудини між 3-м та 4-м ребрами, розриви міжхребцевих дисків між 5-6-м та 9-10-м грудними хребцями, переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8-го остистих відростків грудних хребців, розміжчення м`язів задньої поверхні грудної клітки справа та зліва з утворенням «карманів», численні крововиливи задніх поверхонь обох легень, надрив діафрагмальної поверхні правої долі печінки, численні крововиливи та садна кінцівок, рвана клаптеподібна рана лівої кисті, закритий уламковий перелом правого надколінника з розривом зв`язки чотириголового м`язу, багатоуламковий перелом голівки лівої плечової кістки, безпосередньою причиною смерті явився травматичний шок внаслідок отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень, які за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в автомобілі швидкої медичної допомоги. У даній обстановці водій ОСОБА_1 порушив пункти 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 10.9 (під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, що є причиною та умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди і перебуває у прямому причинному зв`язку з її наслідками, які настали в результаті ДТП.

Крім того, 09 листопада 2025 року о 16-34 год у ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди поблизу будинку АДРЕСА_1 на автомобілі марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виник раптовий злочинний умисел на завідоме залишення без допомоги особи, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, тобто у результаті отриманих тілесних ушкоджень самостійно, без сторонньої допомоги позбавлена реальної можливості вжити заходів до самозбереження. Діючи умисно та нехтуючи моральними і правовими нормами, маючи при цьому змогу надати таку допомогу, ОСОБА_1 зник з місця вчиненого злочину з метою уникнення від відповідальності. Так, у зазначені день та час ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, згідно з якими водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди, не зупинив керований ним автомобіль, навмисно не залишився на місці ДТП, заходів для надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_2 не вжив, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілій не викликав, в органи поліції про дорожньо-транспортну пригоду не повідомив, прізвища й адреси очевидців подій не записав, заходів по забезпеченню схоронності слідів події не вжив, а зник з місця пригоди, чим залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_2 , яка перебувала на проїзній частині, яку він своїми діями поставив у небезпечний для життя стан, та яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча ОСОБА_1 повинен та мав змогу надати таку допомогу.

Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки; за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. Застосовано ч. 1 ст. 70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначнго покарання ОСОБА_1 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вищевказаний вирок набрав законної сили 07.07.2026 року (а.с. 9-11).

Термін дії вищевказаного полісу № 225680934 - з 25.12.2024 року по 24.12.2025 року, а тому на момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди є діючим.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

25 листопада 2025 року до Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся потерпілий - ОСОБА_3 (а.с. 13).

11 лютого 2026 року ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» було складено страховий акт № ОЦВЗ-М-25-25-40894/1 на суму 43200,00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю та розрахунок страхового відшкодування (а.с. 15,16), а також страховий акт № ОЦВЗ-М-25-25-40894/2 на суму 43200,00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю та розрахунок страхового відшкодування (а.с. 18,19).

Відповідно до п. 27.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на день виникнення відповідних правовідносин), страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно п. 27.3. Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на день виникнення відповідних правовідносин), страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як видно з копій укладених між ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» та потерпілим ОСОБА_3 угод про припинення зобов`язання переданням відступного, останньому позивачем виплачено страхове відшкодування згідно відповідних угод про припинення зобов`язання переданням відступного двома платежами по 43200,00 грн. на загальну суму 86400,00 грн. (а.с. 17,20), що підтверджується копіями платіжних доручень АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 11.02.2026 року № 9623 та від 11.02.2026 року № 9624 (а.с. 22).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Норми підпункту «в» 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Заявлена позивачем сума страхового відшкодування підтверджується копіями страхового акту № ОЦВЗ-М-25-25-40894/1 на суму 43200,00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю та розрахунок страхового відшкодування (а.с. 15,16); страховим актом № ОЦВЗ-М-25-25-40894/2 на суму 43200,00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю та розрахунок страхового відшкодування (а.с. 18,19); копіями платіжних доручень АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 11.02.2026 року № 9623 та від 11.02.2026 року № 9624 (а.с. 22).

Відповідач зазначений розрахунок не спростував та свого контррозрахунку не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (виплаченого страхового відшкодування) в порядку регресу в сумі 86400,00 грн.

Крім того, норми ст. 141 ЦПК України вказують, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути судові витрати на користь позивача в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Згідно положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат, представник позивача надав суду копію довіреності ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» від 05.01.2026 року (а.с. 24); копію посвідчення адвоката України від 19.05.2017 року № 000143 (а.с. 25); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000143 (а.с. 26); копію ордера на надання правничої допомоги серії СВ № 1184147 (а.с. 27).

У постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Верховний Суд у Постанові від 20 липня 2021 року (справа № 922/2604/20) навів позицію, відповідно до якої відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Представником позивача не надано належних доказів щодо розміру судових витрат ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді на підтвердження суми таких витрат у розмірі 5000,00 грн., який міститься в позовній заяві (а.с. 5), а також фактичне надання зазначених послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт та обсяг надання позивачу правничої допомоги не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами, так як позивачем не надано суду акту прийому-передачі виконаних робіт, розрахунку вартості наданих послуг, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. відсутні та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 268,273, 354 ЦПК України, ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (виплаченого страхового відшкодування) в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (місце знаходження: 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ: 00034186, р/р № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО: 305749) у рахунок відшкодування в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 86400 (вісімдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (місце знаходження: 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ: 00034186, р/р № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО: 305749) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», місцезнаходження: 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ: 00034186, р/р № НОМЕР_3 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО: 305749.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш