Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №676/6342/26
Суддя: Федорова Н. О.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/6342/26
Провадження № 33/820/844/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Годнюка Святослава Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
За постановою суду ОСОБА_1 16 липня 2026 року о 19 годині 58 хвилин, рухаючись по Нігинському шосе, 10 у м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, керував транспортним засобом — електровелосипедом Minako з електродвигуном потужністю 60 W, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду, адвокат Годнюк С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи достатніх та належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд першої інстанції не встановив належним чином правового статусу транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , та його технічних характеристик.
Посилається на те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи, не є безперервним, а тому його дані не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 .
Крім того, не зафіксовано, яким чином електровелосипед Minako потужністю 60 W приведено в рух, а отже відсутні підтвердження того, що він є механічним транспортним засобом у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП.
Стверджує, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.
Вважає, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими безпідставно.
Крім того, матеріали справи містять суперечності щодо відсторонення особи від керування транспортними засобами, оскільки в рапорті працівників поліції зазначено, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування, а з відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що після їх складання водій продовжив рух, а правоохоронці не вжили заходів для припинення подальшого керування електровелосипедом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 , адвоката Годнюка С.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721182 від 16 липня 2026 року, з якого вбачається, що 16 липня 2026 року о 19 год 58 хв по Нігинському шосе, 10 у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом — електровелосипедом Minako з електродвигуном потужністю 60 W, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився (а.с. 6-7);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 16 липня 2026 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Кам`янець-Подільська багатопрофільна лікарня» Кам`янець-Подільської міської ради у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя (а.с. 8);
- рапорту взводу № 2 роти № 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського РУП в Хмельницькій області, відповідно до якого 16 липня 2026 року о 19 год 58 хв, під час несення служби у складі «Сапфір-707» працівники патрульної поліції на Нігинському шосе, 10 в м. Кам`янець-Подільський зупинили водія електровелосипеда Minako ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім поліцейські виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим запропонували пройти огляд на визначення такого стану. Від проходження огляду як на місці зупинки, так і у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього, працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом залишення електровелосипеда на місці зупинки без порушення ПДР України (а.с. 10);
- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що 16 липня 2026 року о 19 год 58 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом — електровелосипедом Minako з електродвигуном потужністю 60 W та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого. Поліцейські повідомили, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо водія буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Після цього, ОСОБА_1 повідомив, що у нього немає права керування електровелосипедом, однак працівники поліції роз`яснили йому, що чинне законодавство не вимагає від водія спеціального права керування. Крім того, зазначили, що відповідальність настає за керування електротранспортом потужністю від 3 W, у той час як керований ОСОБА_1 електровелосипед мав потужність 60 W. Жодних зауважень щодо статусу свого транспортного засобу водій не висловив. Після цього, працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час складання матеріалів справи поліцейський повідомив, що подальше керування транспортними засобами водієві заборонено, тому він може залишити електровелосипед на місці події або котити його. На запитання працівників поліції, який алкоголь вживав ОСОБА_1 , останній повідомив, що випив пива. Крім того, водій погодився з твердженням працівника поліції про те, що керований ним електровелосипед оснащений та працює за допомогою електродвигуна. Надалі, правоохоронці під підпис ознайомили ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, жодних зауважень ним висловлено не було. Після цього, водій сів на електровелосипед та почав здійснювати ним рух, поліцейські застерегли останнього, щоб він котив його або керував лише за допомогою педалей, не вмикаючи двигун транспортного засобу (а.с. 11).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їхньої достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, які б підтверджували їхню фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав вказаним доказам належної оцінки, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі є необґрунтованими.
Твердження апеляційної скарги про те, що електровелосипед Minako потужністю 60 W, не є механічним транспортним засобом, а тому водій, який керує ним, не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року, електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричний колісний транспортний засіб – дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01 березня 2018 року.
Так, електровелосипед призначений для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, а тому він є транспортним засобом.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2023 року у справі № 127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно зі звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електровелосипеда чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного велосипеда, характеристика електровелосипеда як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається із відеозаписів з службового автомобіля працівників поліції, ОСОБА_1 використовував електровелосипед для переміщення, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна, тобто ОСОБА_1 у цьому випадку є учасником дорожнього руху, а саме водієм. Тому, останній зобов`язаний був дотримуватися Правил дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи адвоката Годнюка С.М. про те, що суд першої інстанції не встановив належним чином правовий статус транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , та його технічні характеристики, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.
Як убачається з відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 керував електровелосипедом Minako з електродвигуном потужністю 60 W, використовуючи його для переміщення шляхом приведення в рух за допомогою електричного двигуна, а отже, він є транспортним засобом.
Крім того, з відеозаписів вбачається й те, що під час спілкування з працівниками поліції водій погодився з твердженням, що його транспортний засіб оснащений електродвигуном і він його використовує для керування електровелосипедом.
Відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає у разі відмови водія, що керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З урахуванням наведеного, а також положень Правил дорожнього руху, що визначають поняття електричного колісного транспортного засобу, та правових висновків Верховного Суду щодо використання транспортних засобів, які приводяться в рух електричним двигуном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом, а отже, правильно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів сторони захисту про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи, не є безперервним, а тому його дані не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Як вбачається із даних диску, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, на ньому зафіксовані відеозаписи зі службового автомобіля працівників поліції та технічного пристрою.
Відповідно до цього відеозапису саме ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Обставини, відображені на відеозаписі, повністю узгоджуються з доказами, дослідженими судом.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
На підтвердження зворотнього доказів стороною захисту надано не було.
Отже, місцевий суд обґрунтовано взяв такий до уваги під час постановлення оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції безпідставно зупинили електровелосипед під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд до уваги не бере, оскільки з відеозаписів із відеореєстратора службового авто працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 сам зупинив електровелосипед обабіч дороги.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює реальну небезпеку для учасників дорожнього руху та може призвести до тяжких наслідків.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія пройти медичний огляд на стан сп`яніння.
Ця вимога є імперативною і підлягає обов`язковому виконанню незалежно від підстав зупинки транспортного засобу.
Таким чином, водій, у якого виявлено ознаки сп`яніння, зобов`язаний виконати законну вимогу поліцейського – пройти огляд на встановлення факту такого сп`яніння. Відмова ж від виконання цієї вимоги є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із підставою зупинки транспортного засобу.
Посилання сторони захисту на суперечності щодо відсторонення особи від керування транспортним засобом, оскільки водій після складання матеріалів продовжив рух, а працівники поліції не вжили заходів для зупинення протиправної поведінки, не спростовує законності оскаржуваної постанови.
Відсторонення від керування згідно зі ст. 266 КУпАП є заходом забезпечення провадження у справі, який застосовується з метою припинення протиправної поведінки та запобігання настанню шкідливих наслідків.
Як убачається з рапорту працівників поліції, ОСОБА_1 було відсторонено шляхом залишення електровелосипеда на місці зупинки без порушення ПДР України. З відеозаписів вбачається, що поліцейські повідомили водієві про заборону подальшого керування та роз`яснили, що він може залишити електровелосипед на місці або котити його. Після цього, ОСОБА_1 сів на нього і почав рух. Працівники поліції одразу застерегли його, щоб він котив електровелосипед або рухався лише за допомогою педалей, не вмикаючи двигун. Отже, поліцейські вжили заходів щодо припинення неправомірного керування, а подальша поведінка водія, всупереч прямій забороні, не може тлумачитись на його користь.
Крім того, обставини, які мали місце після відмови ОСОБА_1 від огляду та складання протоколу, не стосуються предмета доказування за ч. 1 ст. 130 КУпАП і не ставлять під сумнів ні факту керування, ні відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, які підтверджуються сукупністю досліджених доказів.
Таким чином, подальший рух ОСОБА_1 після складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, жодним чином не спростовує висновків суду про доведеність його вини у вчиненні вказаного правопорушення.
Твердження адвоката Годнюка С.М. про те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, на увагу апеляційного суду не заслуговують з огляду на таке.
Із відеозаписів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що у зв`язку з виявленими у водія ознаками алкогольного сп`яніння поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки, так і в найближчому медичному закладі, однак він відмовився. Після цього, працівники поліції повідомили, що за відмову від проходження огляду щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто водієві було прямо повідомлено про правові наслідки його відмови.
Крім того, поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під підпис ознайомили його зі змістом протоколу, жодних зауважень чи пояснень водій не висловив.
Під час спілкування ОСОБА_1 також повідомив, що вживав пиво, не заперечував самого факту керування електровелосипедом з електродвигуном, а посилався лише на відсутність у нього права керування, що свідчить про розуміння ним суті ситуації та змісту вимог поліцейських.
Водночас слід зазначити, що КУпАП не пов`язує наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, з обов`язком працівників поліції додатково роз`яснювати водієві зміст санкції цієї статті. Обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо встановлено п. 2.5 ПДР України, а відповідальність за відмову передбачена законом, який є загальнодоступним. Незнання наслідків не звільняє водія від відповідальності, а тому твердження сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.
Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Годнюка Святослава Миколайовича – без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua