Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №688/3637/26
Суддя: Барчук В. М.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3637/26
Провадження № 33/820/783/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря Яхієвої М.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Михайлова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Михайлова Ігоря Сергійовича на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року,-
в с т а н о в и в:
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, з вищою освітою, неодруженого, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 3 групи, працюючого експедитором у ТОВ «Рома» (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 31 січня 2012 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ),
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень без оплатного вилучення транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
За постановою суду, 22 липня 2026 року о 18 год 49 хв ОСОБА_1 по вул. Ярослава Кревогубця (до перейменування Терешкової), 2А, в м. Шепетівка Хмельницької області повторно протягом року керував транспортним засобом марки Maxter E500, із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду адвокат Михайлов І.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2026 відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, неповноту та однобічність при розгляді справи та неналежну оцінку доказів у справі.
Досліджені судом докази не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст130 КУпАП.
Суд першої інстанції не дав належну оцінку наявним в матеріалах справи відеозаписам, з яких видно, що ОСОБА_1 не чув, як поліцейський роз`яснював йому право пройти огляд в закладі охорони здоров`я, оскільки в цей час він розмовляв з іншим поліцейським.
ОСОБА_1 категорично заперечував, що вживав алкогольні напої та перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції роз`яснили йому його права та повідомили про судовий розляд справи, при цьому будь-якого роз`яснення права ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі не було.
Направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було складене 22.07.2026 о 18 год. 35 хв. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що правопорушення було вчинене ОСОБА_1 22.07.2026 о 18 год. 49 хв., а сам протокол складений о 19 год.08 хв. Тобто направлення є недопустимим доказом.
З відеозапису видно, що ОСОБА_1 просив у поліцейських провести огляд в закладі охорони здоров`я або видати йому направлення, проте отримав категоричну відмову. Вказував, що не чув щоб поліцейські йому роз`яснювали право пройти огляд в медичному закладі.
Як свідчить відеозапис працівники поліції не вручили ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення, чим грубо порушили його права.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Михайлова І.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Судом першої інстанції були дотримані зазначені норми КУпАП, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», зазначає, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 22.07.2026 серії ЕПР1 №726400 22 липня 2026 року о 18 год 49 хв ОСОБА_1 по вул. Ярослава Кревогубця (до перейменування Терешкової), 2А, в м. Шепетівка Хмельницької області повторно протягом року керував транспортним засобом марки Maxter E500, із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.07.2026 серії ЕПР1 №726400, у якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення;
-відеозаписом події, на якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.07.2026, у яких зазначені виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 відповідно ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук. ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я;
-даними постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.05.2026, яка набрала законної сили 18.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого 26.04.2026, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Суд першої інстанції лав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, які є належними, допустимими і достатніми та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП.
Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду /відмови від проходження огляду/ ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника Михайлова І.С. про те, що досліджені судом докази не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст130 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційннгої скарги захисника Михайлова І.С. про те що суд першої інстанції не дав належної оцінки відеозаписам події, з яких видно що ОСОБА_1 не чув як поліцейський роз`яснював йому право пройти огляд в закладі охорони здоров`я, оскільки в цей час він розмовляв з іншим поліцейським.
Відеозаписи події суд першої інстанції оцінив відповідно до положень ст.252 КУпАП. Відеозаписи є належними та допустимими доказами, повністю відображають обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУаПА та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Так з відеозаписів події видно, що у зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.07.2026 серії ЕПР1 №726400 час і місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Maxter E500, був зупинений працівниками поліції. У зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», так і проїхати в заклад охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 повідомив, що проходити такий огляд наміру не має, оскільки після позбавлення його судом прав спеціально придбав електровелосипед, оскільки на нього прав не потрібно, а тому від його проходження відмовляється. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є відповідальність та буде складено протокол, незважаючи на це ОСОБА_1 вдруге відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Після чого поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та розпочав складення протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що йому відомо, що суд притягнув його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, наклав стягнення у виді штрафу, який він вже сплатив. Наполягав на тому, що для керування електровелосипедом прав не потрібно, а тому огляд проходити не буде. ОСОБА_1 наполягав на тому, що минулого притягнення його за ч.1 ст. 130 КУпАП йому вистачило, а тому він огляд проходити не бажає та від нього відмовляється, бо поліцейські йому знов домалюють показники Драгера. Протягом усього часу складання поліцейським протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП до моменту поки поліцейський запропонував його підписати (19 год 11 хв відеозапису) жодних дій, спрямованих на бажання пройти огляд на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не вчиняв та не висловлював.
Таким чином, інспектор поліції, запідозривши у водія ОСОБА_1 у повторному протягом року керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за ознаками запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук під час керування ним транспортним засобом, правомірно вимагав проходження у нього огляду на стан алкогольного сп`яніння, а останній в силу обов`язків водія, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України, повинен був пройти такий огляд, проте від огляду відмовився.
Отже, доводи аапеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не чув як поліцейський роз`яснював йому право пройти огляд в закладі охорони здоров`я, та що йому таке право не роз`яснювалося спростовується відеозаписом події та обґрунтовано розцінені судом першої інстанції як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Не є вслушними посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручався, оскільки від отримання протоколу ОСОБА_1 відмовився, що також підтверджується долученим до справи відеозаписом події.
Необгрунтованими є твердження апеляційної скарги про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є недопустимим доказом з підстав заначених в апеляційній скарзі, оскільки, як видно з направлення воно складене 22 липня 2026 року 0 18 год. 55 хв., а не о 18 год. 35 хв., як зазначає захисник Михайлов І.С. Крім того, апеляційний суд враховує і те, що огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я не проводився, оскільки останній від такого відмовився.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, надано належну оцінку доказам у справі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах.
За таких обставин, враховуючи цілу низку матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою і підстав для її скасування немає.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Михайлова І.С. – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua