Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №677/761/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №677/761/26

Суддя: Васільєв С. В.

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/761/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

02.11.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 07.09.2026 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» 32019 гривень 86 копійок заборгованості за кредитним договором № 94510319000 від 04.06.2018.

У подальшому до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.09.2026 прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для висловлення письмово позиції по суті заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19.

Відповідач не висловив позиції по суті заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд звертає увагу на таке.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником заявника надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 01.02.2024 з адвокатом Зімірьовою О.О.;

Пунктом 3.1 договору від 01.02.2024 передбачено, що вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

- рахунок на оплату постачальника від 08.09.2026, згідно якого адвокатом визначена наступна вартість послуг: Проведення правового аналізу кредитної справи - 1 000 грн; проведення процедури досудового врегулювання спору щодо боржника - 1 000 грн; підготовка позовної заяви про стягнення боргу, клопотання про витребування доказів та подання позову до суду разом з додатками щодо боржника - 3 000 грн; відстеження та моніторинг призначених судових засідань по справі - 2 000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 7 000 грн.;

- акт надання юридичних послуг, згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: проведення правового аналізу кредитної справи - 1 000 грн; проведення процедури досудового врегулювання спору щодо боржника - 1 000 грн; підготовка позовної заяви про стягнення боргу, клопотання про витребування доказів та подання позову до суду разом з додатками щодо боржника - 3 000 грн; відстеження та моніторинг призначених судових засідань по справі - 2 000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 7 000 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд звертає увагу на таке.

Доказів фактичної оплати виставленого рахунка заявник не надав, проте це не є перешкодою для розподілу таких витрат. Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі, водночас, із зазначенням в акті детального опису робіт (обсягу правової допомоги).

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд враховує зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

Для звернення до суду із вказаним позовом (враховуючи обставини справи) адвокату не потрібно опрацювання великої кількості законодавчих актів, які підлягають застосуванню; матеріали справи не містять великої кількості документів для дослідження; виконані адвокатом роботи для кваліфікованого юриста не передбачають складності та витрати значної кількості часу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., який є завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Гімназична, 11; код ЄДРПОУ 42633165.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 02.11.2026.

Суддя С. В. Васільєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua