Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №187/1865/26
Суддя: Говоруха В. О.
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1865/26
2/0187/1088/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2026 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
31.08.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника АТ «АБ «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість по ліміту овердрафту у загальній сумі 14 044,92 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2020 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на офіційному сайті (https://www.radabank.com.ua/storage/files/bank/taryfy/dkbo-fo-100826.pdf) позивача та 08.02.2022 встановлено відповідачу ліміт овердрафту на суму 5 000,00 грн. У відповідності до п. 2.4., в межах цього договору Банк пропонує надання послуг щодо надання овердрафтів для клієнтів.
У порушення умов Договору, відповідач зобов`язання належним чином не виконав (дата виникнення прострочення – 29.04.2022). Відповідачем прострочені строки виконання грошових зобов`язань. Станом на 17.08.2026 існує прострочена заборгованість, яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту – 4 315,35 грн.; простроченої заборгованості по нарахованим процентам – 9 729,57 грн. Загальна сума заборгованості за Договором 14 044,92 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість в добровільному порядку.
Ухвалою від 01.09.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувалась копія ухвали про відкриття провадження у справі. Поштове відправлення 24.09.2026 повернулось на адресу суду із відміткою – «закінчення встановленого терміну зберігання».
Відповідач відзив на позов не подав.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, вивчивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову через наступне.
Судом встановлено, що 02.09.2020 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування Банком пропозиції Клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на офіційному сайті позивача та встановлено ліміт овердрафту на суму 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору, у порядку та на умовах цього договору Банк зобов`язався надавати клієнту одну, або декілька послуг, визначених цим договором, та замовлених клієнтом шляхом підписання заяви на оформлення послуги /Заяв(и) на приєднання, за умови своєчасної та повної оплати вартості послуг банку, а клієнт зобов`язується користуватися послугами у відповідності до умов договору, правил надання послуг, встановлених банком, сплачувати банку винагороду за послуги та виконувати інші зобов`язання, відповідно до цього договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору підписанням заяви-згоди, клієнт беззастережно та безумовно приєднується до умов цього договору або його частини, яка регулює порядок надання замовленої послуги та підтверджує своє ознайомлення з рекомендаціями/заходами щодо безпеки під час користування платіжної картки, кібербезпеки, що розміщені на сайті банку та у розділах цього договору.
Договір вважається укладеним після отримання банком від клієнта письмової заповненої та підписаної відповідної заяви-згоди/Заяви на приєднання (в електронній або паперовій формі), оплати послуг банку згідно діючих тарифів, якщо така оплата встановлена Банком, та підписання заяви працівником банку, уповноваженим на це відповідно до посадових повноважень та довіреностей (п.3.3. Договору).
Пунктом 11.1 Договору визначено, що Банк може надати Клієнту-резиденту України - власнику Карткового рахунку кредитні кошти у формі Овердрафту, згідно з належним чином заповненою та підписаною Клієнтом Заявою на оформлення послуги/Заявою на приєднання та відповідно до встановлених Банком правил. Надання Овердрафту іншим Клієнтам та на інших умовах обумовлюється окремими укладеними Договорами. Укладена Заява на оформлення послуги/Заява на приєднання та сам ДКБО ФО є кредитним договором у розумінні положень Цивільного кодексу України (договором про споживчий кредит у розумінні положень Закону України «Про споживче кредитування). У Додатках №№1.1., 1.2., 4.1., 4.2., 5, 22 зазначаються окремі істотні умови для кредитного договору як окремої складової частини кредитного договору (Заяви на оформлення послуги/Заяви на приєднання). Датою кредитного договору є дата встановлення Банком Ліміту овердрафту на відповідному картковому рахунку Клієнта.
Шляхом підписання Заяви на оформлення послуг/Заяви на Приєднання до цього Договору, Клієнт підтверджує, що Відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» АТ «АБ «РАДАБАНК» у письмовій формі повідомив його про найменування та місцезнаходження Банку та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії Банку, кредитні умови, зокрема: тип кредиту, сума кредиту, мету оформлення та спосіб надання кредиту; види його забезпечення; тип процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту та загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку за кредитом, виходячи з обраних мною умов кредитування; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом; інформацію про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір штрафу, пені, процентну ставку за прострочену заборгованість, порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту, порядок дострокового повернення кредиту та його умови; інформацію про порядок вимоги Банком повного повернення суми кредиту у будь-який час.
Позичальник зобов`язаний самостійно ознайомлюватись з інформацією, що розміщується в мережі Інтернет за адресою: РАДАБАНК (radabank.com.ua) та, у випадку, коли у ДКБО ФО відбувається зміна умов кредитування, зокрема зміна ліміту овердрафту, та Позичальник не згоден з даними змінами, звертатись до Банку з заявою про відмову від послуг (п.11.2. Договору). Овердрафт на Картковому рахунку виникає у разі проведення видаткових операцій за Картковим рахунком з використанням випущених до нього Карток (або інших законодавчо встановлених платіжних інструментів) на суму, що перевищує залишок грошових коштів Клієнта на Картковому рахунку, але в межах ліміту Овердрафту, визначеного Заявою на оформлення послуги/Заявою на приєднання (п.11.3. Договору).
Банк має право тимчасово призупинити надання Позичальникові Овердрафту (тобто припинити можливість для Позичальника здійснювати операції за поточним рахунком у сумі, що перевищує кредитовий залишок на цьому рахунку) у випадку порушення будь-які умови цього Договору, зокрема прострочено виконання будьякого зобов`язання по сплаті комісій, процентів, основного боргу та інших платежів за Овердрафтом (п.11.7. Договору).
Тимчасове призупинення подальшого надання Овердрафту означає право Банку не надавати в подальшому кредитні кошти Клієнту, при цьому строк виконання будь-яких грошових зобов`язань Позичальника за Овердрафтом вважається таким, що настав в день встановлення нульового ліміту, а на суму заборгованості нараховується штрафні санкції, передбачені умовами цього Договору. Подальше повернення Позичальником заборгованості здійснюється в строки та на умовах, визначених цим Договором (п.11.8. Договору).
Пунктом 11.10 Договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути Овердрафт та сплатити проценти за користування Овердрафтом та іншу заборгованість у порядку та на умовах, визначених Договором, Заяви на оформлення послуг/Заявою на приєднання та Умовами.
Згідно з п. 11.12 Договору, остаточний термін повернення Овердрафту визначається в порядку, визначеному п. 11.13 цього Договору.
Банк має право встановлювати нульовий ліміт Овердрафту з настанням остаточного терміну повернення та закрити ліміт Овердрафту взагалі при настанні будь-якої з перелічених нижче відкладальних обставин з наступним повідомленням про це Клієнта шляхом відправки SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений Клієнтом Заяві-згоді/Заяві на оформлення послуг/Заяв на приєднання або в іншій заяві, передбаченій цим Договором: несплата Клієнтом будьякої суми, яка підлягає сплаті на користь Банку відповідно до цього Договору та/або невиконання або неналежне виконання Клієнтом будь-яких інших обов`язків за цим Договором, а також по будь-якому іншому договору, укладеному між Банком і Клієнтом (п.11.13. Договору).
Сторони безвідклично підтверджують, що цей Договір Сторони уклали, у тому числі, на підставі принципу «свободи договору», визначеного ст.6 та ст. 627 Цивільного кодексу України. Сторони також безвідклично підтверджують, що положення цього Договору є розумними та справедливими (п. 20.1 Договору).
Цей Договір вважається укладеним з моменту підписання Банком поданої Клієнтом Заяви-згоди та діє протягом строку, що в ній зазначений. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.21.1. Договору).
Відповідно до заяви на приєднання до «Договору комплексного обслуговування фізичних осіб» № 1159420/Z03/34 від 08.02.2022 відповідачу був встановлений на відкритий картковий рахунок ліміт овердрафту № НОМЕР_1 /ФКР510/34 в сумі 5 000,00 грн., яка є невід`ємною частиною договору та відповідно до встановлених банком правил.
Випискою по особовому рахунку підтверджується, що відповідачу було надано кредит у формі овердрафту у розмірі 5000 грн.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк також надав договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем за вказаним договором, станом на 17.08.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 14 044,92 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту – 4 315,35 грн.; простроченої заборгованості по нарахованим процентам – 9 729,57 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, у зв`язку з не виконанням зобов`язання за вказаним договором.
Щодо нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, заявлених до стягнення в сумі 4 315,35 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
За ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.
Суд зазначає, що розмір відсотків є завищеним відносно тіла кредиту, непропорційними і нерозумними, що є за своєю суттю несправедливим, оскільки порушують права споживачів кредитних послуг.
Вимога про нарахування та сплату вищезазначених відсотків у розмірі 9 729,57 грн., з огляду на розмір тіла кредиту (5000,00 грн.), є явно завищеною та не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 5000,00 грн., що відповідає розміру тіла кредиту.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по ліміту овердрафту від 08.02.2022 в розмірі 9 315,35 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту – 4 315,35 грн.; простроченої заборгованості по нарахованим процентам – 5000,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2662,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №32912 від 27.08.2026.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1765,85 грн.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 512, 514, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РАДАБАНК» заборгованість по ліміту овердрафту від 08.02.2022 в розмірі 9 315,35 грн. (дев`ять тисяч триста п`ятнадцять грн. 35 коп.), яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту – 4 315,35 грн.; простроченої заборгованості по нарахованим процентам – 5000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РАДАБАНК», відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Банк «РАДАБАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1765,85 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять грн. 85 коп.)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – Акціонерне товариство «Акціонерний Банк «РАДАБАНК» (ЄДРПОУ: 21322127, рахунок для оплати заборгованості – НОМЕР_2 в АТ «АБ «РАДАБАНК», юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5);
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя В.О. Говоруха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua