Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №608/2247/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 608/2247/26

Провадження № 2/595/734/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.02.2025 в розмірі 39859,96 грн, а також понесених судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 24.02.2025 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідач підписаd Анкету-заяву до Договору пpo надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (monobank Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). В п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць. Решта умов передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Відповідач беззастережно погодився із тим, що: Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми, отриманого клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту. Відповідно п. 8.20. п. 8 Розділу І Умов з урахуванням положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Станом на 03.02.2026 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03.02.2026 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 29.05.2026 став у формі «на вимогу». На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 07.06.2026 становить 39859,26 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 31165,83 грн; заборгованість за пенею 6325,11 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 2369,02 грн.

Ухвалою судді від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник АТ «Універсал Банк» не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив у разі неявки розгляд справи проводити у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Редька М.Г. в судове засідання не з`явилися, правом подання відзиву та заперечення не скористалися, заяв чи клопотань на день розгляду справи від них не надходило.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібранні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.02.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі Анкета-заява), за умовами якої відповідач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, відповідач просив: 1 - відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я НОМЕР_2 ; 2 - встановити кредитний ліміт до 500000 грн (в залежності від суми, погодженої Банком та відображеної у мобільному за стосунку). У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У пункті 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 0314с0е9fdacfe5a229086d12ea0e0af65ae5a5086082067547b1ff6c42182e731, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів і платіжних операцій.

Відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5 Анкети-заяви).

На підтвердження ідентифікації особи відповідача, при підписанні Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг monobank, позивачем надано Форму підтвердження електронного документа датовану 24.02.2025.

Крім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було підписано запевнення клієнта до договору, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з п. 3 Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний застосунок.

Пунктом 14 указаного документу визначено, що ОСОБА_1 ознайомлений із строком дії договору 99 років, а також з правом клієнта розірвати договір або припинити зобов`язання за договором у випадку та в порядку, передбачених договором, зокрема відмовитися, шляхом подання банку відповідної заяви, від отримання споживчого кредиту протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Із пункту 10 Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, відповідач надав право та доручив банку здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх його рахунків, відкритих в банку без додаткових його розпоряджень та погоджень (акцептів) для погашення будь-яких грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов договору або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Також, з допомогою електронного підписано ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту чорної карти monobank, у якому визначено строк кредитування 25 років з правом автоматичного продовження.

Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 24.02.2025, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання умов договору 24.02.2025 ОСОБА_1 отримав розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , а АТ «Універсал Банк» перерахувало на вказану карту відповідача грошові кошти, якими користувався відповідач, про що свідчить виписка з його особового рахунку про рух коштів по картці за договором.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.02.2025 станом на 07.06.2026 становить 39859,96 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту – 31165,83 грн; пені – 6325,11 грн; заборгованості за порушення грошового зобов`язання – 2369,02 грн.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором банківського рахунку, як зазначено у ч. 1 ст.1066 ЦК України, банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Приписами частин 1 та 2 ст.1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Вирішуючи питання про дострокове стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 як позичальника за згаданим договором, суд зазначає, що у паспорті споживчого кредиту, підписаному ОСОБА_1 як позичальником 24.02.2026, визначено строк кредитування 25 років.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, деталізація процедури дострокового стягнення заборгованості за кредитом відображена у п.5.21 Розділу ІІ Умов і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank станом на 24.02.2025. Відповідно до вказаних положень банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань в цілому або в певній Банком частці у разі невиконання Клієнтом зобов`язань за Договором. Клієнт зобов`язаний виконати вимогу Банку протягом 2 (двох) календарних днів з дня одержання повідомлення/вимоги Банку про виконання у новий термін/строк основного зобов`язання (всіх грошових зобов`язань) Клієнта за Договором (якщо інше не передбачено Договором). Повідомлення/вимогу, Банк направляє Клієнту у мобільний застосунок.

Отже, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її одержання адресатом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, звертаючись до суду з цим позовом, АТ «Універсал Банк» не надав доказів щодо надсилання визначеного п. 5.21 Умов і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомлення у мобільний застосунок ОСОБА_1 , як підстави для дострокового стягнення заборгованості.

Більше того, суд звертає увагу, що доказів направлення позичальнику (споживачу) повідомлення у письмовій формі про затримання ним сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, позивач суду не надав.

Верховний Суд у своїй судовій практиці (постанова від 22.10.2025 справа № 539/402/24, провадження № 61-1509св25) визначає, що вручення такого повідомлення позичальнику є саме тією обставиною, що обов`язково входить у предмет доказування у такій категорії спорів та за сформованими позивачем підставами пред`явленого позову.

У справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Відтак, у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банк направив лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, а позичальник таку вимогу одержав, тому позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту не є обґрунтованими.

Схожі висновки щодо застосування норми статті 16 Закону №1734-VIII викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №755/11307/17 та від 22 жовтня 2025 року у справі №766/2926/23.

Таким чином, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами ті обставини, що строк виконання кредитного зобов`язання змінено у встановленому законом порядку і що у позичальника виник обов`язок достроково повернути кредитні кошти, то суд дійшов висновку про те, що права позивача в частині повернення кредиту, строк сплати якого станом на дату подання позову не настав, не порушені, а позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту є передчасними.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд виходить з наступного.

Так, підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 24.02.2025 не містить погоджених сторонами умов щодо відповідальності "за порушення грошового зобов`язання", зокрема не визначає підстав, порядку та розміру нарахування.

Банком не обґрунтовано правову природу заявленого до стягнення "боргу за порушення грошового зобов`язання у сумі 2369,02 грн", не зазначено, за якою саме нормою матеріального права та з яких складових він сформований, чи є він процентами, неустойкою, штрафом або іншим видом цивільно-правової відповідальності. Поданий розрахунок заборгованості не розкриває механізму такого нарахування та не містить посилань на конкретні умови договору, погоджені відповідачем.

За відсутності належного договірного регулювання та чіткого правового обґрунтування вимога про стягнення боргу за порушення грошового зобов`язання є необґрунтованою, що виключає можливість її задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6325,11 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається із анкети заяви, нарахування пені у випадку порушення договірних зобов`язань не передбачено. Паспорт споживчого кредиту нарахування пені також не передбачає.

Крім того, відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення нарахованої пені в сумі 6325,11 грн є необґрунтованою, тому не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська