Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №208/3539/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №208/3539/26

Суддя: Гречана В. Г.

справа № 208/3539/26

провадження № 2/208/3953/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді – Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Грищенко О.Л,

розглянуши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу № 208/3539/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55058-07/2025.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача.

25.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №25112025.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25112025 від 25.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача у сумі 16720,00 грн., з яких:

-4000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4320,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-8000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом;

-400,00 грн. – комісія за видачу кредиту.

07 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7459735.

23 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ««СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №23122025/2.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №23122025/2 від 23.12.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача у сумі 10894,70 грн., з яких:

-3560,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-391,60 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-6943,10 грн. – сума заборгованості за пенею.

Згідно до п.п.2.1 кредитного договору, за цим Договром позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

26.01.2026 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26/01/26 у відповідності до вимог якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 26.01.2026 до Договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 7107,43 гривень, з яких:

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-661,42,00 гривень – сума заборгованості за відсотками;

-2996,01 гривень – сума заборгованості за пенею;

-450,00 гривень – комісія за надання Кредиту.

Згідно п. 2.4 Договору факторингу, на день підписання відповідного реєстру боржників право вимоги, яке відступається за відповідним реєстром боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість боржників перед клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах, що вона повністю не погашена, не прощена, не стягнена, а також що права вимоги повернення заборгованості по Боржникам не відступлені клієнтом третім особам, Клієнтом не укладено угод про заміну зобов`язань по поверненню такої заборгованості іншими зобов`язаннями.

Згідно п. 1.3 Договору факторингу, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ».

23 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7341341.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» позичальнику у безготівковій формі шляхом її перерахування на реквізити платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

24.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24112025, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу №24112025 від 24.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12780,00 гривень, з яких:

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3780,00 гривень – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-6000,00 гривень – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із відповіддю № 2513865 від 25.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру – за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 не знайдено.

У відповідності до ч.6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, яка надійшла до суду 28.04.2026 року – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відкрито провадження у справі № 208/3539/26 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача разом з позовними вимогами просив розгляд справи проводити за відсутності їх представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом направлення повісток засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за місцем реєстрації відповідача, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за своєї відсутності не подавала.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

За кредитним договором № 55058-07/2025 від 25.07.2025 року

24 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55058-07/2025, відповідно до якого погоджено наступні істотні умови: 4000,00 грн., строк – 120 днів, процентна ставка – 0,90% в день, комісія – 10% від суми кредиту. П.5.3 Договору передбачений штраф в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості, у випадку прострочення позичальником платежів. Реквізити платіжної картки НОМЕР_1 .

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y989.

25.07.2025 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені ті ж самі істотні умови, що й у договорі.

Відповідно до довідки ТОВ «УПР» від 30.12.2025 року, 24.07.2025 року на маску картки НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., призначення платежу – зарахування 4000 грн. на картку НОМЕР_1 .

-4000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4320,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-8000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом;

-400,00 грн. – комісія за видачу кредиту.

За кредитним договором № 7459735 від 07.07.2025 року

07 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7459735, відповідно до якого погоджено наступні істотні умови: 4000,00 грн., строк – 30 днів, процентна ставка – 0,01% в день, комісія – 25,21% від суми кредиту.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5Yq8R7.

Відповідно до довідки АТ «ТАСКОМБАНК», 07.07.2025 року на картку НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.

23 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №23122025/2.

-3560,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-391,60 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-6943,10 грн. – сума заборгованості за пенею.

За кредитним договором № 71496658 від 30.04.2025 року

30 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71496658, відповідно до якого погоджено наступні істотні умови: 3000,00 грн., строк – 30 днів, дата повернення кредиту – 29.05.2025, процентна ставка – 0,275% в день, комісія за надання кредиту – 15,00% від суми кредиту (що в грошовому виразі складає 450 грн.), пеня – 4%. в день.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44713.

28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15034341 до Договору надання коштів у кредит № 71496658 від 30.04.2025 року.

Відповідно до додаткової угоди, сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів та викласти п.п. 2.2.2. п.2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2 Строк договору 59 днів». Також сторони домовились викласти в новій редакції наступні умови договору: дата повернення кредиту – 27.06.2025 року, процентна ставка – 1,00% в день. Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 18402.

27.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15242086 до Договору надання коштів у кредит № 71496658 від 30.04.2025 року.

Відповідно до додаткової угоди, сторони домовились продовжити строк кредитування на 19 днів та викласти п.п. 2.2.2. п.2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2 Строк договору 78 днів». Також сторони домовились викласти в новій редакції наступні умови договору: дата повернення кредиту – 16.07.2025 року, процентна ставка – 1,00% в день. Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 26403.

16.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15366358 до Договору надання коштів у кредит № 71496658 від 30.04.2025 року.

Відповідно до додаткової угоди, сторони домовились продовжити строк кредитування на 15 днів та викласти п.п. 2.2.2. п.2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2 Строк договору 93 днів». Також сторони домовились викласти в новій редакції наступні умови договору: дата повернення кредиту – 31.07.2025 року, процентна ставка – 1,00% в день. Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 26544.

31.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15467997 до Договору надання коштів у кредит № 71496658 від 30.04.2025 року.

Відповідно до додаткової угоди, сторони домовились продовжити строк кредитування на 16 днів та викласти п.п. 2.2.2. п.2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2 Строк договору 109 днів». Також сторони домовились викласти в новій редакції наступні умови договору: дата повернення кредиту – 16.08.2025 року, процентна ставка – 1,00% в день. Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12112.

Згідно довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 02.03.2026 року, підтверджується зарахування грошових коштів в сумі 3000,00 грн. 30.04.2025 року, отримувач – Рибас Євгенія на карту № НОМЕР_1 .

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-661,42,00 гривень – сума заборгованості за відсотками;

-2996,01 гривень – сума заборгованості за пенею;

-450,00 гривень – комісія за надання Кредиту.

За договором про споживчий кредит № 7341341 від 23.02.2025 року

23 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 7341341. Відповідно до умов даного договору узгоджено: сума кредиту – 3000,00 грн., строк кредиту – 345 днів, комісія за надання кредиту – 750,00 грн, що нараховується за ставкою 25,00% від суми кредиту в одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом – 0,0010% річних, комісія за обслуговування кредиту – 9240,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахуноковго періоду. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 586681.

23.02.2025 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені ті ж самі істотні умови, що й у договорі.

Також позивачем долучено додаток № 1 до договору про споживчий кредит - графік платежів, а також заяву на отримання кредиту № 7341341 від 23.02.2025 року, які є невід`ємними складовими кредитного договору.

Відповідно до платіжного доручення 148507552 від 23.02.2025 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3780,00 гривень – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-6000,00 гривень – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на викладене, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Разом з цим, важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тому важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

Частина п`ята статті 5 вказаного Закону визначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, що 24 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 55058-07/2025,

Таким чином права позичальника за кредитним договором від 24.07.2025 року, які належали ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно Договору факторингу №25112025.

Даними розрахунку заборгованості підтверджується, що залишок заборгованості становить за кредитним договором № 55058-07/2025- 16720,00 грн., з яких:

-4000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4320,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-8000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом;

-400,00 грн. – комісія за видачу кредиту.

07 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7459735.

Таким чином права позичальника за кредитним договором від 07.07.2025 року, які належали ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно Договору факторингу №23122025/2.

Даними розрахунку заборгованості підтверджується, що залишок заборгованості становить за кредитним договором № 7459735 - 10894,70 грн., з яких:

-3560,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-391,60 грн. – сума заборгованості за відсотками;

-6943,10 грн. – сума заборгованості за пенею.

Таким чином, права позичальника за кредитним договором від 30.04.2025 року, які належали ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно Договору факторингу №26/01/26.

Даними розрахунку заборгованості підтверджується, що залишок заборгованості становить за кредитним договором № 71496658 - 7107,43 гривень, з яких:

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-661,42,00 гривень – сума заборгованості за відсотками;

-2996,01 гривень – сума заборгованості за пенею;

-450,00 гривень – комісія за надання Кредиту.

Таким чином, права позичальника за кредитним договором від 23.02.2025 року, які належали ТОВ «МІЛОАН» перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно Договору факторингу №24112025.

Згідно витягу з реєстру боржників від 24.11.2025 року підтверджується, що залишок заборгованості за кредитним договором № 7341341 становить - 12780,00 гривень, з яких:

-3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу;

-3780,00 гривень – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

-6000,00 гривень – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року передбачено , що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за штрафом за кредитним договором №55085-07/2025 від 24.07.2025 року у розмірі 8000 гривень 00 копійок, заборгованість за пенею за договором позики №7459735 від 07.07.2025 року в розмірі 6943,10 грн., заборгованість за пенею за кредитним договором №71496658 від 30.04.2025 року в розмірі 2996,01 грн. та заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) за кредитним договором №7341341 від 23.02.2025 року в розмірі 6000,00 грн.,

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №55085-07/2025 від 24.07.2025 року вбачається, що з відповідача стягується заборгованість за штрафом всупереч прикінцевих положень ЦПК України, тому не підлягає стягненню заборгованість за штрафом у розмірі 8000 гривень 00 копійок.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №7459735 від 07.07.2025 року вбачається, що з відповідача стягується заборгованість за пенею всупереч прикінцевих положень ЦПК України, тому не підлягає стягненню заборгованість за пенею у розмірі 6943 гривні 10 копійок.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за креди договором надання коштів у кредит №71496658 від 30.04.2025 року вбачається, що з відповідача стягується заборгованість за пенею всупереч прикінцевих положень ЦПК України, тому не підлягає стягненню заборгованість за пенею у розмірі 2996,01 грн.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №7341341 від 23.02.2025року вбачається, що з відповідача стягується заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) всупереч прикінцевих положень ЦПК України, тому не підлягає стягненню заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) у розмірі 6000 гривень 00 копійок.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3780,00 грн. за кредитним договором №7341341 від 23.02.2025 року, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по обслуговуванню комісії у розмірі 3780,00 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача:

- заборгованості за кредитним договором №55085-07/2025 від 24.07.2025 року складає 8720,00 грн., яка складається з заборгованості по основному боргу – 4000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 4320,00 гривень., комісія за видачу кредиту– 400,00 грн.,

- заборгованості за договором позики №7459735 від 07.07.2025 року складає 3951,60 грн., яка складається з: 3560,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 391,60 грн. – сума заборгованості за відсотками;

- заборгованості за договором надання коштів у кредит №71496658 від 30.04.2025 року складає 4 111,42 грн., яка складається з: 3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 661,42 гривень – сума заборгованості за відсотками; 450,00 гривень – комісія за надання Кредиту,

- заборгованості за кредитним договором №7341341 від 23.02.2025 року складає 3000,00 грн., яка складається з: 3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу, а в загальній сумі 19 783,02 грн., підлягають частковому задоволенню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 1385,99 грн, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог – 41,64%.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість:

- за кредитним договором №55085-07/2025 від 24.07.2025 року складає 8720 (вісім тисяч сімсот двадцять) гривень 00 окпійок, яка складається з: заборгованості по основному боргу – 4000,00 гривень, заборгованість за відсотками – 4320,00 гривень., комісія за видачу кредиту– 400,00 грн.;

- за договором позики №7459735 від 07.07.2025 року складає 3951 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) гривня 60 копійок, яка складається з: 3560,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 391,60 грн. – сума заборгованості за відсотками;

- крдетиним договором №71496658 від 30.04.2025 року складає 4 111 (чотири тисячі сто одинадцять) гривень 42 копійки, яка складається з: 3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 661,42 гривень – сума заборгованості за відсотками; 450,00 гривень – комісія за надання Кредиту;

- за кредитним договором №7341341 від 23.02.2025 року складає 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, яка складається з: 3000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу.

Всього у розмірі: 19783 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 02 копійки.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Гречана

Оригінал: reyestr.court.gov.ua