Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №212/11505/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11505/26

2/212/7269/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – Власенко М.Д., за участю: секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-капітал» (надалі – ТОВ «ФК «Кредит-капітал») звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що 21.09.2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі – АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98155833000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 30000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а клієнт зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. 26.04.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №240. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98155833000 від 21.09.2021 року. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 850 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662, 40 гривень та правову допомогу 8000 гривень.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року позовну заяву було прийнято в провадження судді Чайкіна І.Б. та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року прийнято вказану справу в провадження судді Власенко М.Д. та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом.

Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи згоду представника позивача, що викладена у його письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 21.09.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98155833000 на підставі якого сума кредиту за договором становить 30 000 гривень, кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме придбання товару в магазині, за користування кредитними коштами процентна ставка за договором становить 0, 0001 % річних, процентна.

Пунктом 4.1 договору № 98155833000 встановлено, що банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану картка з лімітом «Картка Sуперпокупця 55% Grace”, та окремий поточний рахунок № НОМЕР_1 до якого випускається платіжна картка у національній валюті (картковий рахунок) , який використовується згідно цього договору. Картковий рахунок відкривається банком в дату встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до п.4.2.1 договору сума ліміту кредитування до 200 000 гривень, строк дії ліміту кредитування 24 місяці, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55%, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55%, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями для яких діє пільговий період 0, 0001%, комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу до 500 гривень .

ОСОБА_1 ознайомлено із паспортом споживчого кредиту щодо детальних умов кредитування в якому зазначено основна сума кредиту, що надається позичальнику 30 000 гривень, строк надання кредиту 24 місяці зі сплатою відсотків процентної ставки фіксованої у розмірі 0, 0001%, а також надання додаткового кредиту ліміту на картковий рахунок до 200 000 гривень, строком до 24 місяців із дня надання кредитного ліміту із можливістю пролонгації зі сплатою фіксованої ставки 55% річних.

В матеріалах справи міститься рахунок – фактура № СФКRР-0001350503 від 21.09.2021 року від постачальника ТОВ «Комфі Трейд» на придбання товару на загальну суму 30 033 гривень.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем кредитного договору виникла заборгованість, у сумі 19 850 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

26.04.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 240 на підставі якого АТ «УКРСИББАНК» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 19850 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, відповідач власноручним підписом підтвердив повне ознайомлення з інформацією про отримані кредитні послуги, які містять основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; розмір відсотків та порядок повернення кредиту; розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, встановлено, що останній має заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 850 гривень.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Договори, укладені між відповідачем та первісним кредитором, договори факторингу укладені між первісними кредиторами та ТОВ«ФК «Кредит-капітал» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Таким чином права вимоги за договором позики № 98155833000, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-капітал».

Суд встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 19 850 гривень., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей й розподілу судових витрат: розмір на правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу,пов`язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 8000 гривень до суду надано договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, укладений з адвокатським об`єднанням «Аполгет», акт наданих послуг, у якому вказана лише загальна сума наданих послуг 8000 гривень, а також детальний опис виконаних робіт, який містить найменування виду послуги і тривалість в годинах, але не містить вартісного показника у гривнях.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень,наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено,що підстави,межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу,надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

З наданих документів вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит -капітал» дійсно отримало правову допомогу, а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і виду виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 8 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн., та відповідно до вимог ч. 4 ст.137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 гривень, а всього судові витрати в сумі 6662,40 грн. (4000+2662,40)

Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором від 21.09.2021 року в розмірі 19 850 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень, а також судові витрати у сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2026 року.

Суддя: М. Д. Власенко