Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №212/8166/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/8166/26

2/212/5791/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого — судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 26.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 56305-11/2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 11000,00 гривень строком на 120 днів, із процентною ставкою 1,00 % на день на залишок заборгованості. Вказаний договір було укладено в електронній формі.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку позичальника.

27.01.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 27012025, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до відповідача за вказаним договором.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29700,00 гривень, з яких: 11000,00 гривень — заборгованість за тілом кредиту; 13200,00 гривень — заборгованість за процентами; 5500,00 гривень — заборгованість за штрафом, а також 2662,40 гривень судового збору та 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито спрощене провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк»

19.08.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на недоведеність укладення кредитного договору в електронній формі, відсутність оригіналу електронного документа з можливістю перевірки електронного підпису, неналежність доказів перерахування кредитних коштів, а також необґрунтованість розрахунку заборгованості та заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

25.09.2026 року представником відповідача подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що позивач не надав оригіналу електронного кредитного договору, який дозволив би перевірити справжність електронного підпису та цілісність документа, а також належних доказів правомірності нарахування заявленої суми процентів.

14.10.2026 року позивачем подано письмові пояснення, у яких наведено заперечення проти доводів відповідача та зазначено, що укладення кредитного договору, ідентифікація відповідача, перехід права вимоги та розмір заборгованості підтверджуються наданими до суду документами. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

З метою перевірки обставин перерахування кредитних коштів ухвалою суду від 26.08.2026 року витребувано відповідну інформацію в АТ КБ «ПриватБанк».

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 26.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 56305-11/2024, за умовами якого сума кредиту становить 11000,00 гривень, строк кредитування — 120 днів, кінцева дата погашення кредиту — 25.03.2025 року, проценти за користування кредитом — 1,00 % на день на залишок заборгованості. (а.с.10-17)

Відповідно до умов договору кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Згідно з умовами договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію договору про надання фінансового кредиту № 56305-11/2024 від 26.11.2024 року, додаток до нього та довідку про ідентифікацію відповідача.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора W5849.

До матеріалів справи долучено документи щодо умов кредитування, у тому числі відомості про суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та порядок повернення кредиту.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 08.09.2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , а на відповідний рахунок 26.11.2024 року зараховано кошти в сумі 11000,00 гривень.

Таким чином, надана банком інформація підтверджує зарахування відповідачу грошових коштів у сумі, визначеній кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності оригіналу електронного договору, суд враховує, що самі по собі заперечення відповідача не спростовують інших наданих позивачем доказів укладення договору та фактичного отримання кредитних коштів. Разом із тим, висновок про розмір заборгованості має ґрунтуватися на документах, які підтверджують обсяг переданого новому кредитору права вимоги.

Судом також встановлено, що 27.01.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 27012025, на підставі якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно з відповідачем за кредитним договором № 56305-11/2024 від 26.11.2024 року. (а.с.21-30)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27012025 від 27.01.2025 року до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 56305-11/2024 на загальну суму 23430,00 гривень, з яких: 11000,00 гривень — заборгованість за тілом кредиту, 6930,00 гривень — заборгованість за процентами та 5500,00 гривень — заборгованість за штрафом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором у межах переданого права вимоги.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Щодо вимог про стягнення процентів суд зазначає, що позивач просить стягнути 13200,00 гривень заборгованості за процентами. Водночас у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27012025 від 27.01.2025 року зазначено суму заборгованості за процентами у розмірі 6930,00 гривень.

Враховуючи положення ст. 514 ЦК України, відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, суд вважає, що вимоги про стягнення процентів підлягають задоволенню в межах суми 6930,00 гривень, підтвердженої витягом з реєстру боржників до договору факторингу.

У задоволенні вимог про стягнення решти заявлених процентів у сумі 6270,00 гривень належить відмовити, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами перехід права вимоги в цій частині у заявленому розмірі.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом суд зазначає наступне.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка, нарахована включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем.

Враховуючи те, що заявлена до стягнення заборгованість за штрафом виникла у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 5500,00 гривень стягненню з відповідача не підлягає, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 17930,00 гривень, з яких: 11000,00 гривень — заборгованість за тілом кредиту та 6930,00 гривень — заборгованість за процентами.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, суд виходить із наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 гривень та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 гривень.

Частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Водночас, у силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання.

Враховуючи, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також з огляду на обсяг виконаних адвокатом робіт, суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, у сумі 3000,00 гривень з урахуванням співмірності виконаних адвокатом робіт та заявленої суми до стягнення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 60,37 % (17930,00 ? 100 : 29700,00 = 60,37 %), відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 1607,30 гривень судових витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 56305-11/2024 від 26.11.2024 року в сумі 17930,00 гривень, з яких: 11000,00 гривень — заборгованість за тілом кредиту, 6930,00 гривень — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1607,30 гривень витрат по сплаті судового збору та 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак