Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №462/8095/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №462/8095/26

Суддя: Ліуш А. І.

Справа № 462/8095/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого- судді Ліуша А.І.,

з участю секретаря Поляниці А.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Зими С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що постановою від 14 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., за порушення вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Так, у постанові зазначено, позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому, відповідачем не вказано у постанові, коли направлялась повістка, її реквізити і яким чином вона направлялась, а також не долучені відповідні докази. З даної постанови не зрозуміло, коли саме позивач не з?явився до відповідача, він не отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підпис у кореспонденції чи розписці відсутній, тому належним чином про обов?язок з?явитися повідомлений не був. Окрім того, вказав, що фізично не зміг би отримати повістку, так як з 10.07.2026 р. по 20.07.2026 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в КНТ «Лікарня Архангела Рафаїла Шептицької міської ради» в м. Соснівка. При цьому, 03 серпня 2026 року, він самостійно з?явився до ТЦК та СП, надав копію Виписки з лікарні його направили на ВЛК, яка визнала його тимчасово неприданим до військової служби на 2 місяці. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного правопорушення, порушено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як справу про адміністративне правопорушення було розглянуто за моєї відсутності, про час та місце розгляду справи його належним чином повідомлено не було, чим порушено права позивача, передбачені ст. 268 КУПАП. Враховуючи вищевикладене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №R670930 від 14.08.2026 р. винесену начальником Личаківсько-Залізничного об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 по накладенню на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення вимоги ч.3 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2026 року, відзив відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернуто без розгляду.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив таку задоволити, з підстав що викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним згідно повістки №8120097 з терміном прибуття на 21.07.2026 року. Відтак, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , просив відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що постановою №R670930 від 14 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., за порушення вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Так, у постанові зазначено, позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію /а.с.9/.

Як вбачається з виписки №1762/3.2, ОСОБА_1 , перебував у стаціонарі з 10 липня 2026 року по 20 липня 2026 року /а.с.10/. В матеріалах справи також міститься висновок лікаря від 03 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 /а.с.11/.

Згідно повістки №8458714, ОСОБА_1 , належить з`явитися 13 серпня 2026 року для уточнення даних /а.с.12/.

В матеріалах справи також міститься деталі трекінгу, згідно якого 08 липня 2026 року прийнято до відправки повістку 8120097 та 16 липня 2026 року, повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Оцінюючи доводи сторін в їх сукупності, суд насамперед звертає увагу на те, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, повістка №8120097 була прийнята до відправлення 08 липня 2026 року, тобто в період, коли ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні, яке тривало з 10 липня 2026 року по 20 липня 2026 року. При цьому, згідно з відомостями про рух поштового відправлення, вже 16 липня 2026 року таке було повернуто відправнику із зазначенням причини «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, судом встановлено, що протягом періоду, коли здійснювалося пересилання поштового відправлення, позивач об`єктивно перебував поза місцем свого проживання у зв`язку з необхідністю стаціонарного лікування в закладі охорони здоров`я, що підтверджується відповідною медичною документацією /а.с.10/. Відтак, відсутність позивача за адресою отримання кореспонденції не була наслідком його свідомого ухилення від отримання поштового відправлення чи навмисного уникнення виконання покладених на нього законодавством обов`язків, а була зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними зі станом здоров`я та перебуванням у медичному закладі.

Відтак, сам по собі факт повернення поштового відправлення із зазначенням причини «одержувач відсутній за вказаною адресою» за конкретних обставин цієї справи не може безумовно свідчити про свідоме ухилення позивача від отримання повістки.

При цьому, суд наголошує, що обов`язок щодо своєчасного прибуття за викликом ТЦК та СП передбачає наявність належного оповіщення про такий виклик, зокрема можливість особи дізнатися про зміст відповідної вимоги, дату, час та місце прибуття. Водночас, покладення на особу адміністративної відповідальності за невиконання такого обов`язку не може ґрунтуватися виключно на формальному встановленні факту направлення поштового відправлення без з`ясування обставин його вручення або повернення, причин неотримання кореспонденції та наявності об`єктивних перешкод для її отримання.

Суд також бере до уваги, що після завершення стаціонарного лікування ОСОБА_1 , 03 серпня 2026 року самостійно прибув до ТЦК та СП, де надав документи щодо стану свого здоров`я та був скерований для проходження військово-лікарської комісії. За результатами медичного огляду його визнано тимчасово непридатним до військової служби строком на два місяці.

Крім того, суд звертає увагу на текст безпосередньо оскаржуваної постанови №R670930 від 14 серпня 2026 року, яка за своїм змістом не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень. Так, в постанові фактично наведено лише загальне твердження про те, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, внаслідок чого порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому, в постанові не зазначено, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яким чином було встановлено факт його належного оповіщення, коли саме та за яких обставин повістка була направлена, які відомості вона містила, яким способом здійснювалося її вручення та з яких причин відповідач вважає позивача таким, що був належним чином повідомлений про необхідність прибуття. Також у постанові не наведено жодної оцінки можливим причинам неприбуття позивача, не зазначено, чи з`ясовувалися обставини його перебування на стаціонарному лікуванні, та з яких мотивів такі обставини не були визнані поважними.

У вказаній постанові відповідач обмежився констатацією факту неявки позивача, не навівши при цьому належного обґрунтування наявності всіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення. Однак сам факт неприбуття особи у визначений час ще не є безумовним підтвердженням вчинення нею адміністративного правопорушення, оскільки для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише об`єктивну сторону, а й інші обставини, що мають значення для вирішення питання про наявність у діях особи складу правопорушення, зокрема її вину.

Більше того, зі змісту постанови неможливо встановити навіть конкретну дату, коли саме, за твердженням відповідача, позивач допустив неявку за викликом. Відповідач лише послався на загальне порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не конкретизувавши фактичних обставин діяння, за яке накладено адміністративне стягнення. Такий спосіб викладення обставин правопорушення не дає можливості перевірити правильність кваліфікації дій позивача та встановити, чи дійсно він порушив конкретний обов`язок, передбачений законодавством.

Суд також враховує, що відповідно до статті 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, законодавець покладає на уповноважену посадову особу обов`язок не обмежуватися формальним встановленням факту певної поведінки особи, а забезпечити всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Проте, зміст оскаржуваної постанови не свідчить про те, що відповідачем було виконано зазначені вимоги закону. Зокрема, відсутні відомості про дослідження обставин направлення та повернення повістки, перевірку причин її неотримання, з`ясування стану здоров`я позивача та оцінку наданих ним документів. Фактично рішення про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято без належного встановлення та перевірки обставин, які мали безпосереднє значення для вирішення питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а також не підтверджено дотримання встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, допущені відповідачем порушення не можуть розцінюватися як суто формальні, оскільки вони безпосередньо стосуються встановлення обставин правопорушення, доведеності вини особи та забезпечення її права на захист.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова прийнята без належного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, за відсутності достатньої доказової бази та з порушенням процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим така постанова не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн., а відтак, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167 КАС України, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову №R670930 від 14 серпня 2026 року винесену начальником Личаківсько-Залізничного об?єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 по накладенню на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грнивень за порушення вимоги ч.3 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 1331,20 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.І. Ліуш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua