Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №461/3777/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №461/3777/26

Суддя: Мисько Х. М.

461/3777/26

1-кп/461/498/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12026141360000410 від 30.03.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством час та в невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 28.03.2026 року, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи з метою конспірації своєї протиправної діяльності, багатоплатформовийклауд-месенджер «Telegram», користуючись у вказаному месенджері акаунтом (обліковим записом) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під псевдонімом « ОСОБА_7 » (зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_2 ), діючи за попередньою змовою в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, котра у своїй злочинній діяльності використовує багатоплатформовийклауд-месенджер «Telegram», а саме акаунт (обліковий запис) в даному месенджері під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» під псевдонімом « ОСОБА_8 », незаконно придбав в останнього особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яка містилася у розфасованих згортках, загальною вагою не менше 1,6186 грама, що є великим розміром.

Так, 28.03.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на території парку «Горіховий Гай» неподалік вулиці Академіка Лазаренка, що у м. Львові, розмістив за географічними координатами 49.816938 24.008755, та таким чином збув 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою синього кольору, всередині якого знаходився полімерний пакет із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг якої заборонено - «PVP», масою - 0,4716 грам, який 02.04.2026 року в період час з 14:18 год. по 14:24 год., в ході проведення огляді місця події виявлено та вилучено.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи на території парку «Горіховий гай» неподалік вулиці Академіка Лазаренка, що у м. Львові, розмістив за географічними координатами 49.816977 24.009241, та таким чином збув 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою синього кольору, всередині якого знаходився полімерний пакети із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин , обіг якої заборонено - «PVP», масою - 0,3959 грам, який 02.04.2026 року в період часу з 14:45 год. по 14:50 год., в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи на території парку «Горіховий гай» неподалік вулиці Академіка Лазаренка, що у м. Львові, розмістив за географічними координатами 49.816882 24.009127, та таким чином незаконно збув 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою синього кольору, всередині якого знаходився полімерний пакети із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин , обіг якої заборонено - «PVP», масою - 0,7511 грам, який 02.04.2026 року в період часу з 14:56 год. по 15:01 год., в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено.

В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у точно невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 19:50 год. 30.30.2026 року, перебуваючи поблизу вул. Кримська та вул. Кубійовича, що у м. Львові, віднайшов за географічними координатами 49.824575 24.040858, придбаний раніше «мастер-клад», в якому знаходилися 50 (п`ятдесят) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, в кожному з яких містилося по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору та зберігав їх при собі з метою подальшого збуту в роздріб, шляхом розміщення так званих «закладок» на території міста Львова 30.03.2026.

Так, в період часу з 22:26 год. 30.03.2026 року до 23:38 год. 30.03.2026 року, в ході проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за адресою: м. Львів, вул. Кубійовича, 41, у ОСОБА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою оранжевого кольору, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», масою - 1,5325 грам, 30 (тридцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою прозорого кольору, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», загальною масою - 10,7825 грам, 4 (чотири) згортки, обмотані клейкою стрічкою жовтого кольору, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», загальною масою - 6,3713 грам, 15 (п`ятднацдять) згортків, обмотані клейкою стрічкою оранжевого кольору, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», загальною масою - 10,8492 грам, які останній мав намір збути шляхом розміщення так званих «закладок».

Загальна маса вилученої особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP» становить 31,1541 грам, що становить особливо великі розміри.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив дії спрямовані на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах, а також дії спрямовані на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість останнього також доводиться наступними безпосередньо дослідженими та перевіреними судом під час розгляду справи доказами:

- протоколом огляду від 02.04.2026 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung Galaxy A13»білого кольору, який знаходиться в силіконовому чохлі чорного кольору IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з встановленою у нього sim-карткою оператора мобільного зв`язку - "Lifecell": НОМЕР_2 без коду доступу (паролю), де було виявлено фотографії місц3евості із географічними координатами та нанесені у фото-редакторі роз`яснювальні знаки жовтим та синім кольором, позначками поверх фотографій із детальним місцем на ній, переписка у месенджері «Telegram» на ім`я акаунту « ОСОБА_9 особами на ім`я « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 » щодо збуту наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом здійснення так званих «закладок» та «мастеркладів» на території м. Львова та Львівської області, наявність номеру банківської карточки № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , на яку останній отримував «заробітну плату»;

- протоколом огляду місця події від 02.04.2026 року з диском, згідно з яким у «Горіховому гаю» неподалік вул. Ак. Лазаренка, що у м. Львові, а саме за географічними координатами 49.816938 24.008755, під сухим деревом на ґрунті виявлено згорток, обмотаний клейкою стрічкою синього кольору, при відкритті якого в середину нього міститься полімерний пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору;

- протоколом огляду місця події від 02.04.2026 року з диском, згідно з яким у «Горіховому гаю» неподалік вул. Ак. Лазаренка, що у м. Львові, а саме за географічними координатами 49.816977 24.009241, на земельному ґрунті всередині автомобільного колеса, резинового, чорного кольору, виявлено згорток обмотаний клейкою стрічкою синього кольору, всередині якого міститься полімерний пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору;

- протоколом огляду місця події від 02.04.2026 року з диском, згідно з яким у «Горіховому гаю» неподалік вул. Ак. Лазаренка, що у м. Львові, а саме за географічними координатами 49.816882 24.008127, на земельному ґрунті всередині металевого відра, виявлено згорток обмотаний клейкою стрічкою чорного кольору, всередині якого міститься полімерний пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/7796-НЗПРАП від 31.03.2026, відповідно до якого, в наданій на дослідження речовині, що міститься в полімерному пакеті з пазовим замком, який поміщено в номерний полімерний пакет Національної поліції України (WAR1911198) вилявленоPVP. PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса виявленого PVP становить 1,5325 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8305-НЗПРАП від 21.05.2026, відповідно до якого, в наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору, яка знаходиться в 30 (тридцяти) зіп-пакетах виявлено PVP, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Загальна маса PVP становить 10,7825 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8286-НЗПРАП від 21.05.2026, відповідно до якого, в наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору, яка знаходиться в п`ятнадцятьох полімерних пакетах виявлено PVP. PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Загальна маса PVP становить 10,8492 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8298-НЗПРАП від 20.05.2026, відповідно до якого, у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору з 4 (чотирьох) полімерних пакетів, що знаходяться у номерному пакеті WAR1911201, виявлено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Загальна маса PVP становить 6,3713 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8303-НЗПРАП від 20.05.2026, відповідно до якого, в наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору із полімерного пакету, який знаходився в номерному полімерному пакеті «Національна поліція України» (WAR1911218), міститься PVP. PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса виявленого PVP становить 0,4716 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8299-НЗПРАП від 20.05.2026, відповідно до якого, в наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору із полімерного пакету, який знаходився в номерному полімерному пакеті «Національна поліція України» (WAR1911217), міститься PVP. PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса виявленого PVP становить 0,3959 грам;

- висновком експерта №СЕ-19/114-26/8287-НЗПРАП від 21.05.2026, відповідно до якого, речовина білого кольору, котра міститься в полімерному пакеті з пазовим замком, котрий знаходився в полімерному пакеті Національної поліції України WAR1911216, міститься PVP, котрий віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,7511 грам.

Відповідно до ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Надаючи оцінку доказам сторони обвинувачення, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, суд прийшов до висновку, що, такі взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини наведені вище у формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинувачених, кожного окремо, у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та такі зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України; обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання доказів недопустимими відсутні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки останній вчинив дії спрямовані на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах, а також дії спрямовані на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України доведена повністю, оскільки досліджені вищеозначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.

Призначаючи покарання обвинуваченим суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Також, суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Суд виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги характер та тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, форму вини, спосіб вчинення злочину, стадію злочину, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 307 КК України), особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Згідно досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної Личаківським районним відділом сектору ювенальної пробації м. Львова філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, соціально-побутові умови: ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю удвох на орендованій квартирі, інколи підробляє на будівництві; стан здоров`я: через загибель старшого брата ОСОБА_4 переживає важкий моральний стан; стосунки у сім`ї: ОСОБА_4 в дитинстві часто був свідком сварок між батьками, батько погрожував йому і матері фізичною розправою, застосовував до матері силу, кричав на неповнолітнього; дозвілля та відпочинок: захоплюється футболом, займається спортом, читання книг; оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення: низький.

Вказане також підтверджується довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Стрийське вище художнє професійне училище» від 19.05.2026 №155, характеристики.

Так, відповідно до досудової доповіді, орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк за умови здійснення останнім, виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації.

Обставинами, що, відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання судом суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає, серед іншого, повідомлення суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину. Так, ОСОБА_4 повідомив суду факти про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та власну кримінальну діяльність, підтвердив участь у злочинах інших співучасників вказуючи на вірність обставин наведених в обвинувальному акті, у повному обсязі і беззастережно визнав вину у скоєному, засудив свою протиправну поведінку в присутності всіх учасників судового процесу.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання (постанова ВС у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19). Щире каяття як обставина, що пом`якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій (постанова ВС у справі № 334/5670/18 (провадження № 51-4378км19).

Крім того, суд приймає до уваги те, що щире каяття можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації (постанова ККС ВС від 23.01.2024 у справі № 283/2169/19 (провадження № 51- 5093км23).

В ході розгляду справи в суді ОСОБА_4 : визнав свою вину; дав правдиві показання; повідомив, що щиро жалкує про вчинене та негативно оцінив скоєний злочин;повідомив про те, що став на шлях виправлення та не має наміру повертатись до минулого життя, хоче закінчити школу та влаштуватись на роботу.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання судом не встановлено.

Як наведено вище, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Згідно ч.1 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину не досяг вісімнадцятирічного віку, а відтак при призначенні покарання суд враховує положення Розділу XV КК України «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх».

Згідно ч. 1, 3 ст. 102 КК України, покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому: за нетяжкий злочин - на строк не більше чотирьох років; за тяжкий злочин - на строк не більше семи років; за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років; за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п`ятнадцяти років.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення ним кримінального правопорушення, рівень його суспільної небезпеки, наслідки суспільно-небезпечного діяння, особу обвинуваченого, спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Суд вважає, що з огляду на поведінку обвинуваченого, його відношення до вчиненого, повне усвідомлення своєї вини, каяття ОСОБА_4 є щирим та таким, що викликає у нього жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Так, суд враховує те, що обвинувачений проживає разом із матір`ю в орендованій квартирі, періодично підробляє на будівництві. Попри середній рівень успішності та неповну реалізацію власного потенціалу, обвинувачений вживає заходів для отримання доходу.

Крім того, суд бере до уваги складні обставини життя та виховання неповнолітнього, зокрема те, що в дитинстві він неодноразово був свідком конфліктів між батьками, під час яких батько погрожував йому та матері фізичною розправою, застосовував до матері фізичне насильство та кричав на неповнолітнього. Такі обставини сімейного життя могли негативно вплинути на емоційний стан і становлення особистості обвинуваченого, що підлягає врахуванню судом під час індивідуалізації покарання.

Суд також бере до уваги, що обвинувачений переживає важкий моральний стан у зв`язку із загибеллю старшого брата. Водночас він має позитивні інтереси та способи організації дозвілля, зокрема захоплюється футболом, займається спортом і читає книги, що свідчить про наявність можливостей для змістовного проведення вільного часу та подальшого соціального розвитку.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги особливість індивідуалізації покарання, обираючи між законними альтернативами, керуючись поняттям судового розсуду, з огляду на обставини справи та другорядну роль кари як мети покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, що не є насильницькими, корупційними чи злочинами, спрямованим на повалення державного ладу, особу обвинуваченого, його вік, поведінку та відношення до вчиненого, його переживання за необдуманість дій, щире каяття та глибоке усвідомлення незаконності своїх дій, пост кримінальну поведінку останнього, яка свідчить про бажання виправитись та змінити відношення до життя.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні наявна сукупність пом`якшуючих обставин, прямо передбачених законом, у поєднанні з індивідуальними даними про особу обвинуваченого, які у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та рівень суспільної небезпечності кожного з них.

При призначенні більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), обвинуваченому, суд враховує наявність зв`язку між пом`якшуючими обставинами і метою та мотивами вчинення кримінального правопорушення, роллю, яку виконував обвинувачений, визнаному винним у вчиненні такого, його поведінкою під час вчинення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину.

Така позиція суду узгоджується із позицією, викладеною у постанові ВС у справі №591/2221/19 (провадження №51-4503км19) та постанові ККС ВС від 07.02.2023 у справі №187/1548/15-к.

Таким чином, з врахуванням положень наведених у п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирого каяття, сприяння розкриттю злочину,вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та його ставлення до скоєного, суд вважає, що досягнення мети покарання, встановленої ч. 2 ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого та призначення покарання, можливе із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, тобто призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинене кримінальне правопорушення.

Наведені обставини в сукупності дають суду можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (санкцією статті), є якісно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Суд виходить з того, що каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. Відтак покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Таким чином, з врахуванням положень наведених у п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирого каяття, визнання вини, те, що на момент вчинення кримінального правопорушення був неповнолітньою особою, умовами його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, наявність пом`якшуючих обставин наведених вище, та його ставлення до скоєного, суд вважає, що досягнення мети покарання, встановленої ч. 2 ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого та призначення покарання, можливе із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, тобто призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинене кримінальне правопорушення.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України, оскільки виправлення останнього, на думку суду, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

На переконання суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання також перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Згідно ч. 2 ст. 69 КК України, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, враховуючи ч. 2 ст. 69 КК України, суд не призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна встановлене санкцією відповідної статті за вчинений ним злочин.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а саме:

- арешт, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року (№с. 463/3197/26; №п. 1-кс/463/3677/26) на майно, вилучене 30.03.2026 року в період часу з 22:26 год. до 23:38 год. за адресою: м.Львів, вул. Кубійовича, 41, в ході затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в частині накладення арешту на 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині якого міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, який знаходиться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911198; 30 (тридцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911199; 15 (п`ятнадцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою оранжевого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911200; 4 (чотири) згортки, обмотані клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911201- після набрання даним вироком законної сили слід скасувати.

Відповідно до ст. 96-2 КК України суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна за наявності визначених законом підстав.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З огляду на те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, за допомогою використання мобільного терміналу марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім-картою із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , суд доходить висновку щодо необхідності застосування спеціальної конфіскації зазначеного майна у власність держави.

Відтак, арешт, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року (№с. 463/3197/26; №п. 1-кс/463/3677/26) на майно, вилучене 30.03.2026 року в період часу з 22:26 год. до 23:38 год. за адресою: м.Львів, вул. Кубійовича, 41, в ході затримання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині накладення арешту на мобільний термінал марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім-картою із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , без паролів (кодів доступу), який знаходиться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911197 - скасуванню не підлягає.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 30.03.2026 року ОСОБА_4 був затриманий 30.03.2026 року о 20 годині 39 хвилин.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.04.2026 року по справі №463/3197/26, провадження №1-кс/463/3677/26, яка ухвалою Львівського апеляційного суду від 09.04.2026 залишена без змін, застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.05.2026 року, з визначеним розміром застави 133 212 гривень, яку в подальшому ухвалою Галицького районного суду м. Львова збільшено до 266 240 гривень, який неодноразово продовжувався.

Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування (ч.5 ст.72 КК України).

З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про обрання обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, тому слід зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 - до вступу вироку в законну силу з метою забезпечення його виконання та уникнення ризиків ухилення від суду і продовження злочинної діяльності,- необхідно залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Пунктом 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України передбачено, що суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 373 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз №СЕ-19/114-26/7796-НЗПРАП від 31.03.2026 року в сумі 2 674 гривень 20 копійок, №СЕ-19/114-26/8303-НЗПРАП від 20.05.2026 року в сумі 2 406 гривень 80 копійок, №СЕ-19/114-26/8299-НЗПРАП від 20.05.2026 року в сумі 2 406 гривень 80 копійок, №СЕ-19/114-26/8287-НЗПРАП від 21.05.2026 року в сумі 3 850 гривень 88 копійок, №СЕ-19/114-26/8305-НЗПРАП від 21.05.2026 року в сумі 5 776 гривень 32 копійки, №СЕ-19/114-26/8286-НЗПРАП від 21.05.2026 року в сумі 4 813 гривень 60 копійок, №СЕ-19/114-26/8298-НЗПРАП від 20.05.2026 року в сумі 2 888 гривень 16 копійок, що в загальному розмірі становить 24 816 гривень 76 копійок, підлягають стягненню з ОСОБА_13 .

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити з дотриманням ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 370, 373, 376, 377 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69, 102 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 30.03.2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня його затримання з 30.03.2026 р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_4 - до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень у кримінальному провадженні у розмірі 24 816 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 76 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 року (№с. 463/3197/26; №п. 1-кс/463/3677/26) на майно, вилучене 30.03.2026 року в період часу з 22:26 год. до 23:38 год. за адресою: м.Львів, вул. Кубійовича, 41, в ході затримання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині накладення арешту на 1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині якого міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, який знаходиться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911198; 30 (тридцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911199; 15 (п`ятнадцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою оранжевого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911200; 4 (чотири) згортки, обмотані клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911201- після набрання даним вироком законної сили вважати скасованим.

Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:

1 (один) згорток, обмотаний клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині якого міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, який знаходиться у сейф пакеті Національної поліції України WAR1911198; 30 (тридцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911199; 15 (п`ятнадцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою оранжевого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911200; 4 (чотири) згортки, обмотані клейкою стрічкою жовтого кольору, всередині кожного з яких міститься зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, які знаходяться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911201 - знищити;

мобільний термінал марки «Samsung» моделі «Galaxy A13», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 із сім-картою із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , без паролів (кодів доступу), який знаходиться у сейфпакеті Національної поліції України WAR1911197 на підставі ст. 96-2 КК України - конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua