Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №943/1990/26 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №943/1990/26

Суддя: Журибіда Б. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1990/26

Провадження №3/943/660/2026

30 жовтня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці чи навчання не встановлено, жителя АДРЕСА_1

за ст.ст. 126 ч.5, 122-2 ч.1 КУпАП –

встановив :

З протоколу серії ЕПР1 № 792190 від 09.10.2026 року, вбачається, що 08.10.2026 року о 23.34 год на автодорозі С140207 між селами Польва – Задвір`я Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки МН250GY-15, н/з НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, чим вчинив порушення вимог п.2.1.а ПДР та вчинив порушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1 № 792196 від 09.10.2026 року, ОСОБА_1 08.10.2026 року о 23.34 год на автодорозі С140207 між селами Польва – Задвір`я Золочівського району Львівської області керував мотоциклом марки МН250GY-15, н/з НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольору та гучномовця, був зупинений шляхом переслідування, чим скоїв правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою судді Буського районного суду від 30.10.2026 року дані адмінматеріали об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненому визнав повністю, просив обрати мінімальне покарання, розстрочити виплату суми штрафу, про що подав письмову заяву.

Вислухавши водія, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 2 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка немає прав на керування транспортними засобами, без посвідчення водія.

Згідно ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема постанови серія ЕНА № 7919213 від 20.09.2026 року, ОСОБА_1 притягався 20.09.2026 року до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП, з накладенням на нього штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Вина ОСОБА_1 у скоєні даного адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, копією постанови ВП №2 Львівського РУП ГУНП у Львівській області, довідкою інспектора САП Золочівського РВП, записом події на DVD диску.

Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.

Окрім того, диспозиція ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та кваліфікацію його дій за ст. 122-2 ч.1 КУпАП правильною, оскільки він керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу працівників поліції про зупинку.

Вчинення даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне порушення, де викладена фабула вчиненого правопорушення; рапортом інспектора СРПП ВП №2.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку ст. 126 ч.5 КпАП України.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст. 17 КУпАП України, обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , з врахуванням положень ст. 36 КУпАП, наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП та останньому слід обрати покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатнім для виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Щодо клопотання водія про розстрочку виплати штрафу, зазначаю наступне.

У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи клопотання порушника, також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв`язку з чим приходжу до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40800,00 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, приходжу до висновку, що заява останнього про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та вважаю за можливе відстрочити сплату штрафу та призначити розстрочку виплати такого частинами строком на дванадцять місяців, рівними платежами.

Згідно ст. 303 КУпАП уразі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 276-280, 283 КпАП України, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , із застосуванням ст. 36 КпАП України, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КпАП України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Буського районного суду Львівської області про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40800,00 грн на строк дванадцять місяців, зі сплатою штрафу рівними частинами, по 3400,00 гривень, щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень, в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Суддя Б. М. Журибіда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua