Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №334/7365/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.11.2026

Справа № 334/7365/26

Провадження № 2/334/4919/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 82 171,87 грн., з яких: 81 495,97 грн. - заборгованість по кредиту, 675,90 грн. - заборгованість за пенею, а також судовий збір. В обґрунтування своїх вказує на те, що 25.08.2021 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті відповідач підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору. Отже, 29.05.2019 року між сторонами укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по кредитному договору у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у відзиві на позов заперечила проти позовних вимог, вказавши на те, що Первинна позиція полягає у відмові в позові через недоведеність факту і загального обсягу надання кредитних коштів, руху за особовим рахунком, послідовності зміни кредитного ліміту, правильності зарахування платежів та заявленого залишку.

Договірні відносини, за твердженням банку, виникли 25.08.2021. Проте наданий до позову розрахунок починається лише з 24.04.2023. Отже, позивач не розкрив операції майже за двадцять місяців: від моменту укладення договору до першого рядка розрахунку. Саме в цьому прихованому масиві мали б міститися відомості про первинне встановлення та фактичне використання кредитного ліміту, усі списання і зарахування, виникнення початкового сальдо 8 496,89 грн, нарахування процентів, комісій, зміни ліміту та платежі позичальника. Розрахунок не пояснює, з яких конкретних операцій сформувалося сальдо на 24.04.2023, і тому не дозволяє перевірити вихідну базу всіх наступних обчислень. У позовній заяві зазначено поточний рахунок № НОМЕР_1 та кредитний ліміт 90 000,00 грн. Однак довідка банку про ліміт є односторонньо складеним документом, а виписка з особового (карткового) рахунку, яка відображала б усі бухгалтерські проведення, до позову не додана. Без такої виписки неможливо встановити дату і суму кожного фактичного використання кредитних коштів, відокремити власні кошти клієнта від кредитних, визначити повторне використання поновленого ліміту, перевірити нарахування процентів та простежити, на що саме банк зарахував кожен платіж. Наданий розрахунок не є випискою. Він містить похідні показники, сформовані самим позивачем для судового спору, але не містить повного переліку банківських операцій з їх призначенням, контрагентами, сумами дебету і кредиту та залишком після кожної операції. Тому він не дає змоги відтворити заявлені 81 495,97 грн способом, доступним для перевірки судом та іншою стороною.

У «Запевненні Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank» зазначено, що з боку банку документ підписано за допомогою КЕП/ЕЦП. Додана ксерокопія роздруківки не містить електронних даних, які можливо завантажити до сервісу Центрального засвідчувального органу для перевірки підпису, сертифіката, часу накладення та незмінності документа. Паперове зображення напису про КЕП не є самою перевіркою КЕП. За заперечення відповідача банк повинен надати оригінал електронного документа у нативному форматі та повний протокол перевірки.

Підписана анкета-заява сама по собі не містить детальної історії фактичного надання коштів і не підтверджує заявлений залишок. Умови та правила, розміщені на вебсайті й здатні змінюватися банком, можуть застосовуватися лише за доведення, що саме надану до суду редакцію було запропоновано та акцептовано відповідачем. Посилання на вебадресу без журналу подій, контрольної суми документа, часу завантаження і підпису не встановлює зміст документа станом на 25.08.2021.

За загальним принципом споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про послугу й умови кредитування; неясні умови договору, сформульовані кредитором, не можуть тлумачитися на шкоду споживачу. Позивач заявив до стягнення 82 171,87 грн: 81 495,97 грн тіла кредиту та 675,90 грн пені. Власний розрахунок банку містить графу «Сума погашення за наданим кредитом». Представником відповідача арифметично підсумовано всі відображені у цій графі ненульові та нульові значення за період з 24.04.2023 до 07.06.2026. Підсумки за послідовними аркушами розрахунку становлять: 316 779,77 грн; 383 370,00 грн; 239 636,02 грн; 167 609,33 грн; 80 338,75 грн; 72 825,00 грн; 71 336,80 грн; 137 935,00 грн; 44 892,00 грн; 51 000,00 грн. Загальна сума погашень за колонкою дорівнює 1 565 722,67 грн. Зіставлення 1 565 722,67 грн із зазначеним банком кредитним лімітом 90 000,00 грн дає умовну арифметичну різницю 1 475 722,67 грн. Якщо припустити, що 90 000,00 грн були єдиною і одноразово отриманою сумою кредиту, без повторного використання поновленого ліміту та без інших належно погоджених платежів, ця різниця була б сумою сплати понад одержаний кредит. Однак матеріали позову не дозволяють зробити остаточний висновок про переплату, бо картковий ліміт є поновлюваним: після кожного погашення клієнт міг знову використовувати доступний ліміт. Загальна сума обороту за кредитом може багаторазово перевищувати одночасний ліміт. Саме ця обставина не спростовує, а підсилює заперечення відповідача: без виписки за рахунком неможливо ані підтвердити борг 81 495,97 грн, ані визначити остаточну переплату. Для належного контррозрахунку необхідно встановити суму всіх фактичних кредитових вибірок і платежів за весь період від 25.08.2021, окремо власні кошти клієнта, проценти і комісії, черговість погашення та залишок після кожної операції. Позивач приховав період 25.08.2021–23.04.2023 і не надав первинної виписки, тому негативні наслідки недоведення розміру вимоги не можуть бути покладені на відповідача.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судове засідання, призначене на 24.09.2026 року відкладене за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.10.2026 року, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволені клопотання представника відповідача про витребування доказів, з мотивів недоведеності самим відповідачем неможливості надати відповідні докази.

У удове засідання призначене на 02.11.2026 року відповідач та її представник не з`явились.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

25.08.2021 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» надав відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії із встановленим кредитним лімітом на рахунок № НОМЕР_2 з можливістю його збільшення відповідно до п. 5.3.2 кредитного договору.

Відповідно до наданої АТ «Універсал банк» довідки ОСОБА_1 встановлений ліміт на рівні 90 000 грн.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету заяву до договору про надання банківських послуг і витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача по кредитному договору становить 82 171,87 грн., з яких: 81 495,97 грн. - заборгованість по кредиту, 675,90 грн. - заборгованість за пенею.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною другою статті 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Нормами частини першої статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин 1,3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За приписами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ураховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

У позовній заяві банк зазначив, що у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим, на підставі положення підпункту 5.16 пункту 5 Розділу II Умов відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Так, банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач своє зобов`язання не виконав.

Зі змісту анкети-заяви підписаної відповідачем убачається, що вона не містить істотної умови строку повернення кредиту.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно із пунктом 5.16 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Пунктом 5.19 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» передбачено, що у випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18 (120 календарних днів), кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачене цим договором. При цьому, нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Посилання відповідача на неможливість надати виписку за власним рахунком, який відкритий у банківській установі суд оцінює критично з огляду відсутність будь-якого документального підтвердження цих посилань.

Даних, що свідчать про сплату заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи, суду не надано.

Виходячи з принципу розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов`язки інших учасників цивільних відносин, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що їй не зрозуміло чи 90 000 грн. були отримані у кредит разовою виплатою чи ці грошові кошти є кредитним лімітом, який використовувався протягом певного часу, а також відхиляє доводи відповідача стосовно того, що виписка за банківським рахунком спростує інформацію, яка викладена у розрахунку заборгованості, а інформація щодо залишку грошових коштів у період до 2023 року має якесь відношення до наявності чи відсутності заборгованості за кредитним зобов`язанням станом на 07.06.2026 року.

Відповідно до статі 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором у строк, встановлений цим договором, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 675,90 грн., оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором від 25.08.2021 року у сумі 81 495 (вісімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) гривень 97 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у сумі 3 300 (три тисячі триста) гривень 63 копійки.

В задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін