Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №334/9776/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №334/9776/26

Суддя: Фетісов М. В.

Дата документу 03.11.2026

Справа № 334/9776/26

Провадження № 2-адр/334/10/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Єгазарової Анжеліки Володимирівни про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

29.10.2026 представник позивача адвокат Єгазарова А.В. звернулася до суду із заявою, в якій просить поновити строк на подання заяви про стягнення правничої допомоги та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у справі № 334/9776/26 у Дніпровському районному суді міста Запоріжжя у сумі 10 000 гривень.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд визнав недоцільним викликати в судове засідання учасників справи.

Оскільки питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без виклику учасників справи, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, матеріали справи № 334/9776/26, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 21.10.2026 у справі № 334/9776/26 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено повністю. Скасовано Постанову № 2527 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , винесену 17 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 . Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрито.

Разом з позовною заявою представником позивача подана заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу, в якій зазначила, що документи на підтвердження витрат будуть надані протягом п`яти днів з дні ухвалення рішення..

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом частин першої-третьої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що 29.09.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Єгазаровою Анжелікою Володимирівною укладений Договір про надання правничої допомоги № 29-09/1-26 (далі - Договір). Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29-09/1-26 від 29 вересня 2026 року: повний судовий супровід оскарження постанови № 2527 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 листопаді 2025 року винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 25 500 гривень Справа № 314/9776/26 відкрита у Дніпровського районному суді міста Запоріжжя, а саме: підготовка позовної заяви; підготовка заяви про поновлення строку звернення до суду; підготовка заяви про забезпечення позову; підготовка відповіді на відзив; участь у судовому засіданні. Загальна вартість робіт (послуг) складає 10 000 гривень.

Представником позивача подавані суду позовна заява, заява про забезпечення позову та відповідь на відзив. Участь у судовому засіданні представник позивача не приймала.

Рахунком № 28-10/1 від 28 жовтня 2026 року підтверджується оплата гонорару ОСОБА_1 за надання правничої допомоги в сумі 10 000 гривень.

Відповідач заяву про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу не подав.

Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 гривень.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, КАС України, суд

ухвалив:

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя М.В. Фетісов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua