Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №299/3199/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3199/26

Номер провадження 2/299/1560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Киретіва В.В., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Киретів В.В., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07 серпня 2004 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований у відділі РАдЦСу Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 19. За час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя у подружжя не складалося, відносини погіршились, фактично шлюб носив формальний характер і рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2020 року у справі № 936/986/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано, рішення набрало законної сили 14 січня 2021 року. 04 жовтня 2024 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

Діти повністю знаходяться на утриманні матері. Згідно довідки Королівської селищної ради № 291 від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею проживають: - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки Сасівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 128 від 04 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається у 4 класі даного закладу. Позивачка зазначає, що відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні своїх дітей, тому вона вважає, що розмір аліментів на утримання молодшого неповнолітнього сина ОСОБА_4 має бути визначений судом та пропонує визначити розмір аліментів на утримання сина в розмірі по 5000 грн щомісячно, але не менше 50-ти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, і це буде гарантією забезпечення сина в майбутньому всім необхідним.

Крім того, старший повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчання, а саме - навчається в Мукачівському державному університеті на III-му курсі денної форми навчання факультету менеджменту та індустрії гостинності за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітній ступінь « ОСОБА_9 » з орієнтовним терміном закінчення навчання у червні 2027 року, що підтверджується довідкою № 898 від 10.12.2025 року. Позивачка вважає, що відповідач має матеріальну можливість брати участь в утриманні і повнолітнього сина, який продовжує навчання та пропонує стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_10 у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований - працює в органах юстиції, а саме завідувачем сектору Воловецького бюро правничої допомоги Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідач на утриманні нікого не має, а всі турботи матеріального забезпечення спільних дітей лягли на жіночі плечі матері.

Обоє дітей забезпечені харчуванням, одягом, взуттям, що потребує постійних матеріальних витрат.

У зв`язку з наведеним, позивачка змушена звернутися до суду з питанням примусового стягнення з відповідача аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає.

Відзив мотивовано тим, що рішенням Воловецького районного суду №936/159/21 від 21.07.2021р., яке набрало законної сили 25.08.2021 р., в позові адвоката Киретів В.В. поданого в інтересах ОСОБА_11 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей відмовлено, так як позивач не довів що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо утримання дітей. Не зважаючи на рішення суду, яким позивачці було відмовлено у стягнені аліментів, а також тим, що позивачка разом з спільними дітьми, без згоди відповідача щодо місця проживання дітей, переїхала жити в населений пункт іншого району Закарпатської області, чим порушила в т.ч. і Рішення затверджене розпорядженням Мукачівської РДА Закарпатської області №212 від 10.06.2021р. «Про встановлення порядку участі батьків у вихованні», відповідач і надалі продовжував у добровільному порядку утримувати неповнолітніх синів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Ним щомісячно перераховувалися кошти в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. на картковий рахунок старшого сина ОСОБА_10 , що відображено в історії операцій та копій платіжних інструкцій. Окрім щомісячних платежів відповідачем здійснювалися перерахунки за навчання сина ОСОБА_10 у навчальному закладі (Мукачівський державний університет), що відображено як в історії операцій, так і копії платіжних інструкцій. Також компенсацію (спільну оплату за навчання та проживання в гуртожитку сина) відображено в листуванні з позивачкою в електронному додатку Viber. Також відповідачем здійснювалася оплата інших витрат на утримання синів, а саме: святкування урочистостей, Днів народження, їх відпочинок, витрати на медичне лікування. Здійснював оплату в рівних частинах з позивачкою витрат на придбання одягу для дітей, тощо. Подарунки до днів народжень дітей надсилалися окремо від зазначених вище витрат. Після того, як позивачка відкрила картковий рахунок меншому синові, відповідач став перераховувати щомісячний платіж рівними частинами обом синам ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (що відображено як в історії операцій, так і копії платіжних інструкцій). Вказує, що з початку 2025 року, старший син ОСОБА_10 навчання поєднує з роботою, та отримує заробітну плату яка перевищує заробітну плату його батька, покриває всі його потреби, він не зменшив та не припинив добровільно щомісячно утримувати сина. Він добровільно, систематично, та в належному розмірі виконує свій обов`язок з утримання спільних з позивачкою дітей. Надане утримання було розумним, відповідало його фінансовим можливостям та об`єктивним потребам утримуваних дітей, враховуючи рівень життя сім`ї до виникнення спору. Вважає, що підстави для примусового стягнення аліментів через суд відсутні. Права дітей на утримання фактично реалізується, тому немає порушеного права, яке потребувало б судового захисту у вигляді стягнення аліментів. Окрім зазначених в додатку до позову копій, позивачка, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень про неучасть відповідача в утриманні, ухилення від утримання або про недостатність такого утримання (розрахунків витрат на дітей, доказів відсутності допомоги від відповідача, доказів спроб врегулювати питання в позасудовому порядку тощо). Самі лише пояснення та заява позивачки не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Також відповідач зазначає, що подання позову про стягнення аліментів без доказів, особливо у випадку, коли позивачка об`єктивно знає про факт добровільного та належного утримання з боку відповідача і раніше не висувала претензій щодо його достатності чи регулярності, може свідчити як дія зі зловживанням процесуальними правами. Метою такого позову, на переконання відповідача, може бути не стільки реальне отримання утримання (яке і так надається), скільки створення тиску на відповідача, отримання формального судового рішення для інших цілей.

У зв`язку з наведеним відповідач просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, відмовити в повному обсязі за недоведеністю та відсутністю предмета спору.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві та просила суд такі задоволити, додатково пояснила, що діти проживають з нею. Вона повністю забезпечує дітей всім необхідним, а відповідач, як батько участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. Їй не відомо чи надає відповідач синам кошти. Вона настоює на тому, щоб питання про стягнення аліментів на утримання дітей було врегульовано в судовому порядку, оскільки не впевнена, що відповідач буде допомагати дітям кожен місяць.

Представник позивачки адвокат Киретів В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, додатково пояснив, що кошти, які відповідач надає дітям, це не аліменти. Одержувачем аліментів повинна бути мати дітей ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву. У задоволенні позову просив відмовити повністю, стверджуючи, що він добровільно перераховує кошти на особисті банківські рахунки дітей.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що з 07 серпня 2004 року по 14 грудня 2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про народження дітей ( а.с.10, 12).

Сімейне життя у сторін не склалося, і рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2020 року у справі № 936/986/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано.

04 жовтня 2024 року позивачка уклала шлюб з громадянином ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

Діти сторін зареєстровані та проживають разом з матір`ю, позивачкою по справі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Королівської селищної ради № 291 від 08 грудня 2025 року ( а.с.15).

Діти знаходяться на утриманні матері, яка забезпечує їх всім необхідним.

Сторони не досягли згоди щодо матеріального утримання неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який набув повноліття, але продовжує навчатися і потребує коштів та своє утримання.

Так, згідно довідки Мукачівського державного університету № 898 від 10.12.2025 року, ОСОБА_3 дійсно навчається в Мукачівському державному університеті на III-му курсі денної форми навчання факультету Менеджменту та індустрії гостинності за спеціальністю 073 i«Менеджмент», освітній ступінь «Бакалавр», орієнтовний термін закінчення навчання: червень 2027 року.

Навчається син сторін на комерційній основі за кошти свого законного представника, яким згідно Договору про навчання між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою № 510 від 17.08.2023 являється ОСОБА_14 , позивачка по справі ( а.с.18).

Оплата за навчання сина сторін ОСОБА_3 проводиться позивачкою, про що свідчать квитанції, наявні в матеріалах справи ( а.с. 19, 20, 21).

Згідно наявних у матеріалах справи копій квитанцій, відповідач перераховував кошти своїм синам.

Однак згоди щодо матеріального утримання дітей між сторонами не має, відповідач проти позовних вимог заперечує.

Відповідач позов не визнає, а позивачка настоює на вирішенні спору про стягнення аліментів на утримання дітей в судовому порядку та бажає, щоб аліменти сплачувалися відповідачем на підставі рішення суду.

Суд констатує, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дітей, які врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.

За вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ст.199 СК України обов`язок утримувати повнолітнього сина (доньки), який (яка) продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини та повнолітнього сина у зв`язку з навчанням, а тому кошти на утримання дітей (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є молодою, здоровою, працездатною людиною, працевлаштований – працює в органах юстиції завідувачем сектору Воловецького бюро правничої допомоги Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Інших дітей та утриманців, крім спільних з позивачкою дітей відповідач не має, а тому суд вважає, що він як батько зобов`язаний брати участь в утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та спроможний брати участь в утриманні повнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який продовжує навчатися.

Відповідач проживає окремо від дітей, при цьому домовленість між позивачкою та відповідачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх неповнолітнього сина та повнолітнього сина, який продовжує навчатися.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, як аліменти на дітей сторін, суд приймає до уваги встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у запропонованому позивачкою розмірі по 5000 грн щомісячно, до досягнення ним повноліття, а також з відповідача слід стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка звільнена від сплати судового збору за звернення до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів, відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що є ставкою судового збору на час звернення позивачки до суду з даною позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, статтями 180, 182, 183, 184, 199 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50-ти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду 14.07.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 14.07.2026 до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн (тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

ГоловуючийЛевко Т. Ю.