Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №742/5560/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3660/26

Єдиний унікальний № 742/5560/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

12.10.2026 р. представник ТОВ «Споживчий Центр» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08.02.2026-100000625 від 08.02.2026 р. у розмірі 42 120 грн, сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці, у розмірі 127,38 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 08.02.2026 р. між сторонами укладено електронний кредитний договір №08.02.2026-100000625, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 12 000 грн шляхом переказу на банківську картку позичальника строком кредитування 181 день, тобто до 07.08.2026 р., з фіксованою процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом.

Посилаючись на те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість у розмірі 42 120 грн, представник позивача звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.10.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

08.02.2026 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.02.2026-100000625. Оферта на укладення договору та відповідна заявка підписані електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) – E595 /а.с.21-23 зв./.

Відповідно до заявки до договору сума кредиту становить 12 000 грн, строк, на який надається кредит, – 181 день з дати його надання, дата повернення кредиту – 07.08.2026 р.; процентна ставка – фіксована 1% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту – 20% від суми кредиту, що становить 2 400,00 грн. /а.с.23-24/.

За умовами договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 12 000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування 08.02.2026 р. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією easypay про перерахування грошових коштів, призначення платежу видача за договором №08.02.2026-100000625/а.с.19/.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №08.02.2026-100000625 станом на 28.09.2026 р. заборгованість відповідача становить 42 120,00 грн, яка складається з: основного боргу – 12 000 грн; процентів за користування кредитом – 21 720 грн; комісії – 2 400,00 грн; процентів за ст.625 ЦК України – 6 000 грн /а.с.27-29/. Платежів в погашення заборгованості відповідач не вносила.

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін (ч.2 ст.207 ЦК України).

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст.3 цього Закону електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. Згідно зі ст.ст.11, 12 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст.12, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація – це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до ч.5 цієї статті максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 відсоток.

VI. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 08.02.2026 р. ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №08.02.2026-100000625 шляхом підписання його відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором E595, що узгоджується з вимогами ст.ст.6, 207, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору 08.02.2026 р. відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 12 000 грн шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за допомогою транзакції в системі easypay – вих. №349147-1752706652-21042026.

Зі змісту заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) вбачається, що заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 08.02.2026 р. згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо розрахунку заборгованості суд зазначає таке. Розрахунок заборгованості сам по собі не є доказом у розумінні ст.ст.76, 95 ЦПК України, а є результатом арифметичних дій позикодавця; суд може погодитися з ним або навести власний (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 464/3214/16).

Дослідивши наявний у матеріалах справи розрахунок від 28.09.2026 р. (а.с. 27-29), суд дійшов висновку, що проценти за кредитом нараховувалися правомірно: щоденно на залишок основного боргу за ставкою 1% на день. Зазначена ставка відповідає обмеженням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Нарахування проводилося у межах договірного строку (з 08.02.2026 по 07.08.2026 — 181 день) без капіталізації відсотків і припинилося 07.08.2026 р. Через повну відсутність платежів з боку відповідача, розмір заборгованості за процентами становить 21 720 грн.

Враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором грошові кошти шляхом перерахування суми кредиту на банківську картку позичальниці, вказану нею, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у строк до 07.08.2026 р. не виконала, що вбачається з розрахунку заборгованості, за таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту в розмірі 12 000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 21 720,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії в розмірі 2 400 грн пов`язаної з надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за ст.625 ЦК України в розмірі 6 000 грн суд враховує таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Зокрема, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання такого грошового зобов`язання.

Отже, нарахування, здійснені позивачем саме на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, не підлягають стягненню. При цьому зазначене правове регулювання стосується сааме відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та не є підставою для неврахуваннячи автоматичного зменшення процентів, нарахованих за користування кредитом відповідно до умов договору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 33 720 грн, що складається з тіла кредиту – 12 000 грн та процентів за користування кредитом – 21 720 грн, у решті позову слід відмовити.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн /а.с.1/. та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви, у розмірі 127,38 грн /а.с.14/.

За правилами ч.2 ст.141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (80,06%) з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 2 131,50 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви, у розмірі 101,98 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №08.02.2026-100000625 від 08.02.2026 р. у розмірі 33 720 (тридцять три тисячі сімсот двадцять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 2 131 (дві тисячі сто тридцять одну) грн 50 коп. судового збору та 101 (сто одну) грн 98 коп. витрат, пов`яза них з надсиланням відповідачці позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133 «А».

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов