Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №491/1234/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 491/1234/25

Провадження № 2/946/2898/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Баннікової Н.В.

за участю секретаря судового засідання – Клопот М.П.,

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.12.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3357784. Відповідно до умов Договору ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит у розмірі 2 900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надано строком на 359 днів зі сплатою відсотків 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, допускаючи прострочення сплати чергових платежів. 26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, відповідно до якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК «ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором – ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», відповідно до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року заборгованість Відповідача за кредитним договором № 3357784 становить 16 317,81 грн., яка складається з: 2 894,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13 422,89 грн. – заборгованість за відсотками.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3357784 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2 900,00 грн, строком на 360 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,99% в день в межах всього строку кредиту.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, відповідно до якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «ПРОФІТ» право вимоги за Кредитними договорами, в тому числі і до Відповідача.

Надалі ТОВ «ФК «ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором № 3357784 від 29.12.2022 року – ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», відповідно до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 3357784 від 29.12.2022 року в сумі 16 317,81 грн., а саме: 2 900,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13 422,89 грн. – відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором позики належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір № 25 про надання правничої допомоги від 17.10.2025 року, Заявку про надання правової допомоги № 1159 від 01.08.2026 на суму 9 000,00 грн.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі.

Проте, враховуючи неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742), у погашення заборгованості за Кредитним договором № 3357784 від 29.12.2022 року у загальному розмірі 16 317,81 (шістнадцять тисяч триста сімнадцять гривень вісімдесят одна копійка) грн., з яких: 2 894,92 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 422,89 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742) судовий збір в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742) витрати на правову допомогу – 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення проголошено 02.11.2026 р.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя:Н.В.Баннікова