Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №683/2540/26
Суддя: Андрощук Є. М.
Справа № 683/2540/26
1-кп/683/333/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м.Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старокостянтинові кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Старокостянтинів, Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, інвалід 3 грп., не одруженого, депутатом не обирався, на утриманні неповнолітніх дітей не має, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ч.1 ст.382 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що стосовно нього судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили, і яким його позбавлено права керування транспортними засобами та він є його безпосереднім виконавцем, проігнорував його виконання, та вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.
Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 317-1 КУпАП України, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Так, 25.03.2026 о 23 год. 56 хв., ОСОБА_4 , не маючи права керування транспортними засобами, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.Авіаторів,20 в м.Старокостянтинів Хмельницької області та за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила) був зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, які за порушення вимог п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху, відносно останнього винесли постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6907107 від 26.03.2026, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень, крім того, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624315 від 26.03.2026 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у справі №683/1059/26 від 27.04.2026, яка набрала законної сили 08.05.2026, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Втім, ОСОБА_4 не маючи права керування таким транспортним засобом, достовірно знаючи про наявність вказаного рішення суду, діючи умисно, з мотивів незаконного набуття та реалізації спеціального права, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 05.07.2026 о 18 год. 54 хв., всупереч судовому рішенню, будучи позбавленим права керування, повторно вчинив адміністративне правопорушення, а саме керував транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Jetta», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Острозького в напрямку вул.Миру, м.Старокостянтинів, Хмельницького району Хмельницької області, де проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.(Ґ) ПДР, а саме порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про настання зупинки, після чого був зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, якими відносно останнього було складено адміністративні матеріали за вчинення адміністративних правопорушень, а саме постанову серії ЕНА №7497108 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та протокол серії ЕПР1 № 711520 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявсь та підтвердив, що він посвідчення водія не отримував однак неодноразово керував автомобілем та у травні 2026 року був притягнутий Старокостянтинівським районним судом до адміністративної відповідальності за ч. ст.130 КУпАП та у липні 2026 року знову керував автомобілем без відповідного посвідчення на право керування ТЗ.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, тому суд за згодою учасників процесу та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що характеризують обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніві у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи, досліджений в судовому засіданні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведена, кваліфікація його діяння за ч.1 ст.382 КК України - правильна.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання - не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості, вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме, що він раніше не судимий, наявність вищевказаної обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжує покарання його покарання, тому суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України, необхідне й достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів у виді штрафу.
Питання речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373 – 376, ч.3 ст.349 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Початком строку відбування покарання рахувати день звернення вироку до виконання.
Речові докази: оптичний диск формату DVD–R диску із збереженням трьох відео файлів, що зберігається у матеріалах кримінального провадження – зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Негайно вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua