Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №607/14396/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 Справа №607/14396/26 Провадження №3/607/4274/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Сампари Н.М.,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 о 00:52 в м. Тернополі на проспекті Злуки, 25, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом електросамокатом марки Vevi і.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest 6810 номер ARBL-0422 (повірка дійсна до 19.11.2026) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, водій категорично відмовився.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні захисник Сампара Н.М. заявила клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зокрема зазначила, що, на її думку, згідно відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, поліцейські не повідомляють підставу для зупинки електросамоката, що передбачені ст. 35 Закону України “Про національну поліцію” та не представляються водію.

В матеріалах справи відсутня постанова про порушення правил дорожнього руху або комендантської години, що свідчить про безпідставну та свавільну зупинку ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку захисника, працівником поліції не був виконаний обов`язок детально описати підставу зупинки, визначену ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Тому, зупинка працівниками поліції транспортного засобу була здійснена без передбачених законом підстав та не спростована матеріалами справи.

З аналізу відеозапису вбачається, що поліцейська одразу прийняла рішення звинуватити ОСОБА_2 в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не представившись, не роз`яснивши підставу зупинки, не повідомивши, які ознаки алкогольного сп`яніння на її думку, є у ОСОБА_1 .

Окрім цього, поліцейськими не доведено відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, оскільки відмовою від проходження огляду вважається не лише пряма заява водія. Вважає, що водій ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду.

Також за клопотанням сторони захисту було допитано свідків, зокрема ОСОБА_3 , яка повідомила, що працює на посаді інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП.

Вказала, що 25.06.2026 по проспекту Злуки, 25 в м. Тернополі нею було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . На місці події також був її напарник ОСОБА_4 . Крім того, було викликано до допомогу інший екіпаж, у складі якого були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Вказала, що вони помітили 2 осіб, які керували електросамокатами, під час дії комендантської години. Тому підставою зупинки, зокрема ОСОБА_1 , було те, що він керував електросамокатом під час дії комендантської години.

Відповідальності за порушення комендантської години немає, однак вони повинні були перевірити документи вказаних осіб. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема виражене тремтіння пальців рук. Також було належним чином зафіксовано відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак поведінка його свідчила, що він фактично відмовляється проходити огляд. Окрім того, повідомила, що фото фіксації ОСОБА_1 вона не здійснювала.

Також вказала, що водієві було продемонстровано відео із автореєстратора працівників поліції, на якому було видно, хто керував транспортним засобом.

У судовому ОСОБА_6 суду повідомила, що працює на посаді поліцейського УПП в Тернопільській області ДПП. Вказала, що була у складі екіпажу, котрий приїхав на допомогу, оскільки було зупинено 2 водіїв.

Вони займались оформленням матеріалів іншого водія, не ОСОБА_1 . Додала, що їй не відомо, хто на відеозаписі говорив жіночим голосом, про те, що не буде показувати відеозапис із автореєстратора.

Також додала, що вона не бачила, як було зупинено вищевказані електросамокати, оскільки приїхала пізніше.

ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що працює на посаді командира взводу УПП в Тернопільській області ДПП. Додав, що він був у складі екіпажу, що приїхав на допомогу, оскільки було зупинено 2 водіїв.

Вони займались оформленням матеріалів не ОСОБА_1 . Також повідомив, що він не бачив факту зупинки вищевказаних електросамокатів, оскільки приїхав пізніше.

У судовому засіданні ОСОБА_4 суду повідомив, що він був у складі екіпажу разом із ОСОБА_3 .

На проспекті Злуки було зупинено двох водіїв, які керували електросамокатами. Матеріали стосовно ОСОБА_1 складала ОСОБА_3 .

Також зазначив, що на даний час він не пригадує чи ОСОБА_1 проходив огляд, чи він відмовився.

Додав, що вказаних осіб було зупинено із проблисковими маячками, оскільки вони керували транспортними засобами під час дії комендантської години.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі – Інструкція).

Згідно п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.3 розділу І Інструкції, знаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Окрім того, згідно примітки до ст. 121 КУпАП, Під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Згідно із п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому, Закон України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" від 24 лютого 2023 року містить визначення поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Тобто, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відповідні положення в тому числі були викладені й в Законі України "Про автомобільний транспорт".

Окрім наведеного, також слід зазначити, що визначення електровсамоката як транспортного засобу відповідає й правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року по справі № 127/5920/22, згідно якої, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином електросамокат є транспортним засобом, оскільки має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також підлягає керуванню особою, яка контролює швидкість і напрямок руху за допомогою керма, а тому доводи захисника в цій частині відхиляються.

За таких обставин, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №702193 від 25.06.2026;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, сп`яніння від 25.06.2026 о 01:15, ОСОБА_1 . У результаті огляду, проведеного поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився, у зв`язку із відмовою.;

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM048710326 приладу Alcotest Drager 6810.;

- даними рапорту командира взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській областы ДПП І.Обаранчука від 25.06.2026;

- даними відеозапису із авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на яких відображено, що 2 осіб рухаються по дорозі на електросамокатах 25.06.2026 о 00:52;

- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №475252, на яких відображено, що було зупинено 2 осіб, які здійснювали рух по дорозі на електросамокатах 25.06.2026 о 00:52, тобто під час дії комендантської години.

У подальшому, під час перевірки документів, було встановлено, що водієм одного із вказаних електросамокатів був ОСОБА_1 . Надалі працівником поліції у водія вказаного транспортного засобу були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Водієві неодноразово було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager, також надано усі документи, що підтверджують проходження необхідної сертифікації вказаного приладу.

Водій відмовився проходити огляд на місці зупинки, також відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.

Також водієві було роз`яснено наслідки відмови від проведення такого огляду, а саме те, що у випадку відмови від проходження вказаного огляду стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд.

У зв`язку із наведеним стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом.

Зазначаю, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій, а тому вважаю наданий диск в частині фіксації на ньому саме відеозапису - належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Таким чином, не заслуговують на уваги доводи сторони захисту про те, що транспортний засіб електросамокат було зупинено без законної на те причини.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено та дії на даний час.

Згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Ст. 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Вказаним відеозаписом підтверджується те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб електросамокат, яким керував ОСОБА_1 під час дії комендантської години, а саме 25.06.2026 о 00:52, що відповідає пункту 7 частини 1статті 35 Закону України "Про національну поліцію" також працівники поліції повідомили причину зупинки ОСОБА_1 .

Також суд критично оцінює посилання захисника Сампари Н.М. про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський є спеціально уповноваженим суб`єктом на виявлення ознак сп`яніння, який самостійно оцінює стан водія транспортного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння і у випадку якщо в поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, водій відповідно до положень ПДР України на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Суд звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер.

Так, у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред`явлення вимоги про огляд, входить у межі його повноважень, доводи адвоката Сампари Н.М. з приводу відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення.

Також не заслуговують на увагу доводи захисника Сампари Н.М. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки, як було встановлено під час перегляду відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, останні неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд, однак останній категорично відмовлявся.

Таким чином, суд критично оцінює клопотання адвоката Сампари Н.М. про закриття провадження у справі, вважає, що факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом 25.06.2026 о 00:52 в м. Тернополі на проспекті Злуки, 25, із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, повністю доведений дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та відеозаписом, які суд вважає належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний