Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №598/1639/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1639/26

провадження № 2/598/935/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"03" листопада 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши в місті Збаражі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіної в результаті ДТП..

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 13 травня 2026 року належний їй автомобіль марки «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 був пошкоджений внаслідок зіткнення з автомобілем марки «Fiat Grande Punto» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .. Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Після ДТП сторони, з метою мирного врегулювання ситуації та без залучення працівників поліції домовились про добровільне відшкодування відповідачкою завданої позивачці матерільної шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачки не була застрахована. На підтвердження досягнутих домовленостей відповідачка 13 травня 2026 року написала розписку в якій визнала свою вину і зобов`язується відшкодувати завдану позивачці шкоду. Однак свої зобов`язання відповідчка перед позивачкою не виконала. Згідно висновку транспортно-товарознавчої експертизи від 20 червня 2026 року вартість спричинених матерілаьних збитків позивачці пошкодженням її автомобіля становить 59185,57 грн.. Також позивачка просить стягнути з відповідачки 30000 грн. спричиненої моральної шкоди внаслідок ДТП, що виразилась у переживаннях, емоційнму стресі та нервовому напруженні, а тому позивачка звернулась до суду з даним позовом.

У відзиві на позов відповідачка просить в задоволенні позову відмовити, оскільки вона свою вину у вчиненні ДТП не визнає і розписку писала під тиском тієї обставини, що її цивільно-правова відповідальність не була застрахована. Також вважає, що висновок транспортно-товарознавчої експертити може підтвердити якісь наявні пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , однак це жодним чином не підтверджує, що виявлені пошкодження були спричинені внаслідок вказаної ДТП, а не в інший час за інших обставин. Відповідачка вважає, що відсутні належні докази на підтвердження обставин викладених позивачкою в позовній заяві, а також нею не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачки та пошкодженням автомобіля позивачки.

Ухвалою від 14 серпня 2026 року по даній справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП накладено арешт на легковий автомобіль марки «Fiat Grande Punto» р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, що належить ОСОБА_2 , із забороною його відчуження, до вирішення справи по суті.

Суд, розглянувши справу за наявними у ній матеріалами, встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 32).

У відповідності до відповіді сервісного центру МВС на адвокатський запит автомобіль марки «Fiat Grande Punto» р.н. НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.57).

Згідно розписки від 13 травня 2026 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Fiat Grande Punto» р.н. НОМЕР_2 пошкодила автомобіль «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 . Зобов`язується відшкодувати ремонт в повному обсязі до кінця травня 2026 року (а.с. 10).

Цивільно-правова відповідальність автомобіля ОСОБА_2 не була застрахована, що підтверджується перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування (а.с. 11 ).

Згідно висновку транспортно-товарознавчої експертизи № 016/26 від 20 червня 2026 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті пошкодження вказаного транспортного засобу під час ДТП, стном на 13 травня 2026 року складає 59185,5 грн.. Вартість його відновлюваного ремонту становить 81835,83 грн. (а.с. 13-30).

Позивачка ОСОБА_1 15 липня 2026 року звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування матеріального збитку спричиненого належному їй автомобілю внаслідок ДТП, відповідно до вказаного висновку експерта (а.с. 31).

МТСБУ було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні страхової виплати через відсутність належних підстав, оскільки на місце ДТП не було викликано працівників поліції та не було оформлено відповідно до затвердженої Інструкції МТСБУ повідомлення про ДТП у паперовій чи електронній формі, що унеможливлює встановити факт ДТП, причин та обставин її настання або розмір заподіяної шкоди (а.с. 74).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із долученої позивачкою розписки не можливо встановити, які саме пошкодження були на її автомобілі в результаті ДТП, як і не зазначено яку суму збитків зобов`язувалась відшкодувати відповідачка. Вина відповідачки у вчиненні ДТП не підтверджена належними доказами і вона сама заперечує свою вину. Суд вважає, що сама по собі розписка не підтверджує факту вчинення ОСОБА_2 ДТП без підтвердження належними доказами. Ніде не зафіксовані спричиненні пошкодження автомобілів. Також спричинення шкоди ОСОБА_1 внаслідок пошкодження її автомобіля ОСОБА_2 не підтверджується і висновком транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки те, що пошкодження автомобіля було спричинено внаслідок ДТП зазначила сама позивачка у заяві до експерта і не відомо чи досліджені експертом пошкодження були спричинені автомобілю ОСОБА_1 внаслідок ДТП, чи в інший час за інших невідомих обставин. В зв`язку із наведеним, суд вважає, що позивачкою також не доведено спричинення їй моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевказане, дослідивши наявні докази, заслухавши сторону позивачки, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю, оскільки позивачкою не доведено належними доказами факту вчинення ДТП та пошкодження належного їй автомобіля з вини відповідачки ОСОБА_2 , як і того які саме пошкодження були спричинені її автомобілю в результаті ДТП, а тому відсутні належні підстави для задоволення позову про стягнення відповідачки як матеріальної так і моральної шкоди.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12 , 13, 81, 83, 89, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіної в результаті дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.

Скасувати захід забезпечення позову у виді арешту легкового автомобіля марки «Fiat Grande Punto» р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, що належить ОСОБА_2 після нарання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 03 листопада 2026 року.

СУДДЯ Андрій ЛЕВКІВ