Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №466/7308/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7308/26

Провадження № 2/466/4460/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 листопада 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

справа №466/7308/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

в с т а н о в и в:

12.08.2026 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» Ружицький О.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість за Кредитним договором №002-13987-220813 від 22.08.2013 в розмірі 8784,28 гривень та судові витрати, а саме 3328,00грн. судового збору та 5000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №002-13987-220813, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 11849,71грн.

Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

ПАТ «Дельта Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит.

02.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Профіт Файненс» укладено Договір №2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 відступлене ТзОВ «Профіт Файненс».

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого допустив заборгованість у розмірі 8784,28грн, з яких 8350,38грн. - основна сума заборгованості, 0,54грн - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 433,36грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту.

У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, рекомендованим повідомленням, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 22.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №002-13987-220813, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 11849,71грн.

Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

ПАТ «Дельта Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит.

02.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Профіт Файненс» укладено Договір №2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 відступлене ТзОВ «Профіт Файненс».

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого допустив заборгованість у розмірі 8784,28грн, з яких 8350,38грн. - основна сума заборгованості, 0,54грн - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 433,36грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов договору відповідачем, були порушені права Банку, як кредитодавця.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Згідно ст.ст.526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, з наданого позивачем довідкою-розрахунком, випискою та розрахунками по рахунку, станом на 12.08.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8784,28грн, з яких 8350,38грн. - основна сума заборгованості, 0,54грн - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту, 433,36грн - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту.

Відповідачем розрахунки заборгованості, надані позивачем не спростовані, інші суду не надано, умови кредитного договору, укладеного між ним та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» не оскаржені, належних та допустимих доказів, що спростовували б доводи позивача про надання відповідачу послуг, наявності заборгованості відповідача та її розміру суду не надано.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано жодних даних, що свідчили б про погашення заборгованості у добровільному порядку, або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««Профіт Файненс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 3328 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 та ч.ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1742884 від 03.08.2026 року та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000112.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 5000 грн. Разом з тим, Договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ТзОВ «Профіт Файненс» дійсно понесло витрати на правничу допомогу саме по вказаній справі на суму 5000 грн, матеріали справи не містять.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 247, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість за Кредитним договором №002-13987-220813 від 22.08.2013 року в розмірі 8784,28грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3328,00грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», код ЄДРПОУ 43160452, поштова адреса: м. Київ, Рильський пров., 4 пов.6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 02.11.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук