Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №466/9057/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №466/9057/26

Суддя: Свірідова В. В.

Справа № 466/9057/26

Провадження № 3/466/2732/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

28.09.2026 року о 02 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, що виразилось у погрозах, шарпанні за волосся, штовханням, словесних образах, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань.

На розгляд матеріалів адміністративної справи в суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, про причини неявки в суд не повідомив.

Окрім того, інформація про дату, час та місце судового засідання була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадження у їх справі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлений про те, що протокол буде розглядатися в Шевченківському районному суді м. Львова та повідомлений судом про дату та час судового засідання, особисто ознайомлений в суді 13.10.2026 з матеріалами справи.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім`ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001 р. № 2789-Ш насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №134590 від 28.09.2026, рапортом, заявою, відеозаписом, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та іншими доказами.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 36,283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.(триста сорок гривень) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя В. В. Свірідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua