Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №443/1740/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №443/1740/26

Суддя: СЛИВКА С. І.

Справа №443/1740/26

Провадження №2/443/1268/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1804587, у розмірі 16160,00 грн., та суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА було укладено кредитний договір № 1804587. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

20.08.2021 р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на ТОВ «ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні

Зазначає, що кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 16160,00 грн., з яких заборгованість за основним боргом складає 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 11160,00 грн..

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні, однак дану вимогу залишено відповідачем без реагування.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала.

При цьому, ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлене на її адресу рекомендоване повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного тексту судового рішення – 03.11.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 15.04.2021 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №1804587 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір) (а.с.10-14).

ОСОБА_1 для підписання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року було надано наступний одноразовий ідентифікатор Н 288.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно п.1.2 Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Тип кредиту –кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн.

Строк кредиту становить 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.3 Кредитного договору).

Згідно п.1.4 договору, тип процентної ставки – фіксована.

Відповідно до п.п.1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.

Згідно п.п.1.4.2 договору, знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо Клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.1.5 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних; за зниженою ставкою 3,65% річних.

Згідно п.1.6 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 7 850,00 грн.; за зниженою ставкою 5 015,00 грн..

Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”.

Згідно п.4.1 договору, порядок продовження строку кредиту за ініціативою Клієнта (пролонгація):

У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору (п.п.4.1.1 договору);

Пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі НЕ менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності – штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою (п.п.4.1.2 договору);

Товариство має право, але не обов`язок протягом 24 годин з моменту вчинення Клієнтом вказаних в п.4.1.2. Договору дій, акцептувати пропозицію (оферту) Клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Клієнту засобами зв`язку текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі та Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду для підписання Клієнтом Додаткового договору (п.п.4.1.3 договору);

Додатковий договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством грошових коштів згідно з підпунктом 4.1.2 Договору (п.п.4.1.4 договору);

Договору та підписання його Клієнтом електронним підписом за допомогою Одноразового ідентифікатора. Новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.1.2.- 4.1.3 Договору та встановлюється/зазначається в Додатковому договорі (п.п.4.1.5 договору).

Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена Сторонами в Додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки (п.п.4.1.6 договору).

Пунктом 4.6 договору, передбачено порядок автопролонгації строку кредиту:

Сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту (п.п.4.2.1 договору).

Клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів (п.п.4.2.2 договору).

Сторони погодили, що: - за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п.1.5.1 Договору. - при застосування автопролонгації знижка, надана Клієнту в рамках Програми лояльності, анулюється та здійснюється автоматичний перерахунок процентів за користування кредитом за період, визначений п.1.3 Договору, за стандартною процентною ставкою (застосовується стандартна процентна ставка) та відбувається перерахунок загальної вартості кредиту. Результати таких перерахунків відображаються в Особистому кабінеті (п.п.4.2.3 договору).

Загальна кількість атовпролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3 Договору та періоди пролонгацій). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав (п.п.4.2.5 договору).

Договір припиняється в день повного повернення Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та штрафу/пені за прострочення виконання грошового зобов`язання (за наявності). Датою закінчення строку дії Договору є дата надходження повної суми заборгованості за Договором на рахунок Товариства (п.п.4.2.6 договору).

Згідно п.4.2.8 договору, продовження строку користування кредитом є неможливим (не відбувається) відповідно до п.4.2.5 Договору, а також, якщо:

Товариство відступило право вимоги за Договором третій особі; або

Товариство повідомило Клієнта про закінчення строку користуванням кредитом (в тому числі шляхом направлення текстового повідомлення про дату закінчення строку кредиту Клієнту засобами зв`язку на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі або через Особистий кабінет); або

Товариство звернулося до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості.

Згідно п.5.7 Кредитного договору, у випадку неналежного виконання клієнтом зобов`язань за договором, зокрема, але не виключно порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, настають умови дострокового виконання зобов`язань (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до п.7.1 Кредитного договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщені на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна», розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №07-ОД від 19.02.2020, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, впливають на зобов`язання клієнта, передбачені цим договором; у разі, якщо клієнт перебуває у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, він діє зі згоди іншого з подружжя (п.9.9 Кредитного договору).

Як видно із Додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року Графік платежів (а.с.15) та паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.15 на звороті - 16), відповідач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище Додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року Графік платежів та паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Н 288 та ІН 288 15.04.2021.

Також позивачем долучено копію договору про переказ коштів №ФК –П-19/03-01 від 12.03.2019, який укладений між ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (замовник) та ТОВ «Лінеура Україна» (партнер) (а.с.64-66).

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» який адресований ТОВ «Лінеура Україна», то в такому останні повідомляють, що між їхніми підприємствами укладено договір на переказ коштів №ФК –П-19/03-01 від 12.03.2019.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта:

15.04.2021 15:26:06 на суму 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки , номер транзакції в системі iPay.ua – 86469145, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_2 (а.с.63).

Крім того, 23.04.2021 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додатковий договір до договору №1804587 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.17).

ОСОБА_1 для підписання додаткового договору до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року було надано наступний одноразовий ідентифікатор Н 288.

Відповідно до п.3.1 додаткового договору, строк користування кредитом за договором продовжується на строк 30 днів. Дата повернення кредиту та сплати процентів за користуванням кредитом 24.05.2021.

Сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого а п.3.1 цього договору 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.3.2 додаткового договору).

Згідно п.3.3 додаткового договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього додаткового договору складає 693,50% річних

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього додаткового договору складає 7850,00 грн. (п.3.4 додаткового договору).

06.08.2021 ТОВ «Лінеура Україна» направило ОСОБА_1 повідомлення, у якому зазначає, що між Товариством та нею укладено Договір № 1804587 про надання коштів у позику, відповідно до якого Товариство надало Вам грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Ви зобов`язалися повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. В результаті порушення нею своїх зобов`язань утворилась заборгованість за Договором, яка станом на «06» серпня 2021 складає: тіло кредиту 5000,00 грн., проценти за користування кредитом (в тому числі прострочені) 9830,00 грн..

В порядку досудового врегулювання питання погашення заборгованості за Договором Товариство пропонує останній індивідуальні умови: вона сплачує суму – 5000,00 грн. до 07.08.2021 та сума у розмірі 9830,00 грн. буде списана, а її кредит погашено (а.с.18).

Як видно із розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року, який сформовано ТОВ «Лінеура Україна» за період з 15.04.2021 по 20.08.2021, станом на 20.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором складає 16160,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн.; заборгованість за процентами – 11160,00 грн.. (а.с.19-21).

При цьому, як видно із вищевказаного розрахунку, відповідачем на виконання вимог договору про надання споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року було сплачено кошти в загальному розмірі 54,50 грн., які ТОВ «Лінеура Україна» було зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами.

20.08.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-20082021 (а.с.29-37), на умовах встановлених цим договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває права грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових чи інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

20.08.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 (а.с.38).

Як вбачається із платіжної інструкції №38081 від 20.08.2021 на виконання вимог умов договору факторингу №ККЛУ-20082021 від 20.08.2021, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти в розмірі 2 065 307,96 грн. (а.с.39).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №№ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1804587 від 15.04.2021 року в розмірі 16160,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн.; заборгованість за процентами – 11160,00 грн. (а.с.40).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника – ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Як вбачається із досудової вимоги від 13.07.2026 про погашення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року (а.с.22-23), позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення кредитних коштів, однак остання належним чином не відреагувала.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений зокрема Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТОВ «Лінеура Україна» - ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач відзиву на позовну заяву не подала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн. підлягають до задоволення.

Одночасно, вирішуючи питання правомірності нарахування заборгованості за відсотками за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що «за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вказувалось вище, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами за період з 15.04.2021 по 20.08.2021 у розмірі 11160,00 грн..

При цьому, 06.08.2021 ТОВ «Лінеура Україна» в порядку досудового врегулювання направило ОСОБА_1 повідомлення, в якому останній було запропоновано сплатити суму – 5000,00 грн. до 07.08.2021 та решта заборгованості у розмірі 9830,00 грн. буде списана, а її кредит погашено.

Одночасно, згідно п.4.2.8 договору, продовження строку користування кредитом є неможливим (не відбувається) відповідно до п.4.2.5 Договору, а також, якщо: Товариство повідомило Клієнта про закінчення строку користуванням кредитом (в тому числі шляхом направлення текстового повідомлення про дату закінчення строку кредиту Клієнту засобами зв`язку на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі або через Особистий кабінет)

Таким чином суд приходить до висновку про те, що право первісного кредитора нараховувати відсотки за користування кредитними коштами припинилось 06.08.2021, а саме після направлення відповідачу в порядку досудового врегулювання повідомлення про погашення заборгованості за договором, тобто фактично пред`явивиши вимогу до відповідача про дострокове повернення кредитних коштів на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07.09.2026 у справі №552/672/23 у якій зокрема вказала на те, що при виникненні спорів як еx ante, так і еx post контроль за договірними умовами і використання договору в цілому (хоча парламент конструює ті чи інші імперативні приватно-правові норми) здійснює суд.

Об`єднана палата звернула увагу, що положення договору та заяви-анкети передбачали різні підходи до визначення розміру процентів. За таких обставин при вирішенні спору суд має тлумачити зміст договору, а нечіткі або двозначні його положення відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» тлумачаться на користь споживача.

Це пов`язано з тим, що тлумачення правочину – це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

ОП КЦС ВС уточнила, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не може без позовної вимоги споживача визнати умову договору недійсною, змінити договір і на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів. Водночас це не перешкоджає суду без окремої вимоги тлумачити нечіткі або двозначні положення договору на користь споживача.

Враховуючи вищевикладене, розмір заборгованості по процентам за користування за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 року становитиме станом на 06.08.2021, тобто на дату пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України у розмірі 9830,00 грн., зокрема (4,50 грн. за період з 15.04.2021 по 23.04.2021 + 9880,00 грн. за період з 24.04.2021 по 06.08.2021 – 54.50 грн (сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості за відсотками), що відображено у розрахунку заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором.

При цьому, судом також встановлено, що позивач позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України, не заявляв.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 14 830,00 грн., з яких 5 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 9 830,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 443,27 грн., виходячи з розрахунку 14 830,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (ставка судового збору) : 16 160,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, реквізити IBAN: НОМЕР_4 , АТ "Райффайзен Банк") заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1804587 від 15.04.2021 в розмірі 14 830 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, реквізити IBAN: НОМЕР_4 , АТ "Райффайзен Банк") витрати на сплату судового збору в розмірі 2443 (дві тисячі чотириста сорок три) гривні 27 копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І. Сливка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua