Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №943/995/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №943/995/26

Провадження № 2/439/1001/26

02 листопада 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Позика» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути заборгованості за кредитним договором №60782324 від 27.11.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.11.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №60782324. Відповідно до умов договору, ТОВ «ФК «Ірбіс» зобов`язувався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, заборгованість за договором №60782324 від 27.11.2021 становить 12210,00 грн в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом – 3300,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 8910,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого позивач набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 60782324 від 27.11.2021.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №60782324 від 27.11.2021 в сумі 12210,00 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просив суд справу розглянути без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що 27.11.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ірбіс» уклали договір про надання фінансового кредиту №60782324.

За цим Договором, товариство надає кредит клієнту у розмірі 3300,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. Пільговий період 30 календарних днів з 27.11.2021 по 27.12.2021 , стандартний період 60 календарних днів з 28.12.2021 по 25.02.2022, пільгова процентна ставка та стандартна процента ставка – 3% (п.3.1-3.2).

Видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 25.02.2022 року («строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства (п.4.1-4.2).

Згідно з розділом 5 Договору, процентна ставка є фіксованою та складає 3 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 1080%. Нарахування процентів за кредитом провадиться за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту на поточний рахунок товариства. Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за кредитом у випадку прострочення клієнтом повернення кредиту.

Договір про надання фінансового кредиту №60782324 від 27.11.2021 та Додаток №1 до Договору, ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 593638.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 16.02.2026, ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до цієї довідки, 27.11.2021 відповідачу на номер телефону відправлений унікальний ідентифікатор (код підпису) 593638.

На підтвердження здійснення переказу грошових коштів за договором №60782324, позивач долучив довідку сервісу iPay.ua Вих. №3152_251024113707 від 24-10-2025. З довідки встановлено, що 27.11.2021 о 16:21:34 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 ,суму 3300,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua – 121947228, призначення платежу: зарахування 3300 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №60782324, заборгованість відповідача становить 12210,00 грн, з яких: 3300,00 грн – залишок основного боргу, 8910,00 грн – залишок відсотків за кредитом. Нарахування відсотків відбувалось з 27.11.2021 по 25.02.2022.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено договір факторингу №01092025/01. Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату.

Актом приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1092025/01 від 01.09.2025 рокупідтверджується передача фактору право вимоги по боржниках згідно з реєстром боржників.

Відповідно до витягу із додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №60782324 від 27.11.2021 на суму 12210,00 грн.

Таким чином до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 12210,00грн.

На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 позивач долучив платіжну інструкцію №6054383 від 02.09.2025.

У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»,якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»,за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

Між первісним кредитором ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про надання фінансового кредиту № 60782324 від 27.11.2021. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаними договорами виконав взяті на себе зобов`язання.

До позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні по Договору № 60782324 від 27.11.2021 на підставі договору факторингу.

Відповідач умови Договору про надання фінансового кредиту № 60782324 від 27.11.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Доказів належного виконання своїх зобов`язань відповідач суду не надала, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами.

Отже, вимоги ТОВ «ФК «Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 60782324 від 27.11.2021 у сумі 12210,00 грн, з яких: 3300,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 8910,00 грн прострочену заборгованість за нарахованими процентами суд вважає обґрунтованими.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду подано копію договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026, додаткова угода №60782324 від 08.05.2026, детальний опис робіт за договором про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 та додаткової угоди до нього, акт надання послуг на підтвердження правової допомоги від 08.05.2026.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Враховуючи зазначене суд вважає, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 3000,00 грн, яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 263, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №60782324 від 27.11.2021в розмірі 12210 (дванадцять тисяч двісті десять) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуто Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» код ЄДРПОУ: 39493634, місце знаходження: 07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 02 листопада 2026 року.

Суддя Т.Л.Войтюк