Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №335/9681/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9681/26 2-а/335/207/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Бойкинюк Д.П.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № 2609 від 01.12.2025, винесену тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 17000,00 грн.

Оскаржуваною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що, будучи визнаний обмежено придатним до військової служби у січні 2023 року, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України № 3621 - ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4235 - ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 ч.1, абзаців 7, 8 п.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзаців 2-6 частини 10 ст.1 Закону України "Про військовий облік і військову службу", підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Адміністративний позов обґрунтований в узагальненому виді посиланням на те, що насправді позивач пройшов медичний огляд на стан придатності до військової служби та рішенням ВЛК від 02.10.2024 був визнаний придатним до військової служби, що не було враховано при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, а також при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того позивач послався на те, що оскаржувану постанову було винесено без його повідомлення та за його відсутності.

Ухвалою від 21.09.2026 було відкрите провадження у справі.

В судовому засіданні позивач свої вимог підтримав та пояснив, що як військовозобов`язаний у 2024 році був переведений на військовий облік із ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відразу отримав направлення на проходження ВЛК. Після цього, рішенням ВЛК від 02.10.2024 він був визнаний придатним до військової служби. Довідку про проходження ВЛК від 02.10.2024 він подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відмітка про придатність до військової служби була внесена до його військового квитка.

В подальшому, у листопаді 2025 року, готуючись до призову за мобілізацією, він був направлений командуванням військової частини НОМЕР_1 НГУ до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він також отримав направлення на ВЛК, яку пройшов 20.11.2025, і був мобілізований з 15.12.2025. З яких причин ІНФОРМАЦІЯ_5 не взяв до уваги проходження ним ВЛК 02.10.2024, позивач не знає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. У відзиві на позов представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимогі послався на те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "ІНФОРМАЦІЯ_13" громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.11.2025 по 16.12.2025. Військовообліковий документ серії НОМЕР_2 виданий ІНФОРМАЦІЯ_10 21.10.1999 року. В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "ІНФОРМАЦІЯ_13" взагалі відсутня інформація про перебування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 та будь-які відомості про проходження військово-лікарської комісії після 23.01.2023 року. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними.

З урахуванням змісту позовної заяви та відзиву на позов, ухвалою суду від 01.10.2026 були витребувані докази від ІНФОРМАЦІЯ_7 відомості і відповідні документи на їх підтвердження щодо таких обставин: чи дійсно громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , і якщо перебував, - то протягом якого періоду і з яких підстав був знятий з військового обліку; чи були внесені ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду у ВЛК 02.10.2024 та про визнання його придатним до військової служби, а якщо не були, - то з яких підстав.

Вказана ухвала суду залишилась без виконання без повідомлення причин.

В судовому засіданні 29.10.2026 позивач підтримав свої вимоги, просив розглянути справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Після завершення судового розгляду суд перейшов до стадії складання повного тексту рішення по суті позовних вимог, оголошення якого було призначене на 08 год. 45 хв. 03.11.2026.

Дослідивши наявні у справі матеріали та про аналізувавши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Згідно наданого позивачем, належного йому, військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 21.10.1999 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 08.08.2024 був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 та 09.08.2024 був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно наданої позивачем копії Довідки ВЛК № 2412 від 02.10.2024, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у ВЛК КНП «Міська лікарня № 9» Запорізької міської ради і був визнаний придатним до військової служби, а 29.10.2024 надав цю Довідку ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується штампом про прийняття вхідної кореспонденції (вх. № 2222).

При цьому відмітка про проходження ВЛК і визнання придатним до військової служби 02.10.2024 був внесена до вказаного вище військового квитка (сторінка 26).

Отже, наведене спростовує ствердження ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "ІНФОРМАЦІЯ_13" взагалі відсутня інформація про перебування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 та будь-які відомості про проходження військово-лікарської комісії після 23.01.2023 року.

Також судом встановлено, що 20.11.2025 щодо позивача було складено протокол № 2609 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210, за фактом того, що під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 23.01.2023 року непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п.2 Перехідних положень Закону України № 3621 - ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4235 - ІХ від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 ч.1, абзаців 7, 8 п.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзаців 2-6 частини 10 ст.1 Закону України "Про військовий облік і військову службу", підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 01.12.2025.

Постановою № 2609 від 01.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він, в умовах особливого періоду, порушуючи вимоги абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.05.2024 № 560, будучи зобов`язаним уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет, або у ІНФОРМАЦІЯ_14, не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби протягом останнього року та не уточнив свої персональні дані про результати медичного огляду.

Доказів направлення або вручення позивачу вказаної постанови в інший спосіб відповідач не надав.

При цьому позивач надав Довідку № 2025-1120-1236-1546-3 від 20.11.2025 про проходження ним ВЛК і визнання придатним до військової служби, що було зроблено за направленням Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, де позивач і проходить військову службу з 15.12.2025, що підтверджується відповідною відміткою у його військовому квитку.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить з такого.

Щодо складу інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 наведеної статті вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543).

За визначенням абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Як випливає з оскаржуваної постанови, позивачу було інкриміноване порушення правил військового обліку, яке полягало у невиконанні обов`язків, передбачених такими нормами:

абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якими передбачено, зокрема, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_14 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_14, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_14 за місцем свого перебування або знаходження; у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_14 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк;

абзаців 2-6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якими передбачено, зокрема, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_14; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_14 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_14), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_14, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством;

підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, якими передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_14, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_14, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.05.2024 № 560, якими передбачено, зокрема, що за викликом районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_14 (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_14), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_14 за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ; резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються; особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію ; громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до ІНФОРМАЦІЯ_14 для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд ; у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Крім того, 04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX», яким в абзаці п`ятому частини десятої статті 14 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» слова "в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних" були виключені що означало фактично скасування такої категорії військовозобовязаних осіб, як «непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний до військової служби у воєнний час».

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 3621-IX, у редакції Закону України від 12.02.2025 р. N 4235-IX було передбачено таке: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_14 (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Суд вважає належними і допустимими доказами виконання позивачем вказаного обов`язку, які він надав до справи: Довідку про проходження ВЛК від 02.10.2024, відповідну карту медичного обстеження, копію військового квитка з відміткою про проходження вказаного огляду.

Відповідно до п. 3.8 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (з подальшими змінами і доповненнями), постанови ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_14 про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_14 за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, на позивача навіть не було покладено обов`язку подавати докази проходження ВЛК 02.10.2024, оскільки відповідний обов`язок покладався на саму ВЛК та ІНФОРМАЦІЯ_12 шляхом внесення відповідних відомостей до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відтак, суд приходить до висновку, що негативні наслідки невиконання повноважними органами свого обов`язку щодо своєчасного внесення відомостей про проходження позивачем ВЛК до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не можуть покладатись на самого позивача, тобто про недоведеність події і складу інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, встановлюються статтями 279-1 - 279-9 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості, саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Одним з основних положень практики ЄСПЛ щодо застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є те, що до процедури притягнення до адміністративної відповідальності мають висуватись вимоги, аналогічні тим, що висуваються до процедур у кримінальному судочинстві.

Наведені положення на практиці означають те, що кожна особа має право знати, в чому вона обвинувачується, при цьому обвинувачення має бути конкретним, тобто містити чіткий опис об`єктивних і суб`єктивних обставин, що в сукупності становлять склад інкримінованого правопорушення.

В даному випадку це має вкрай важливе значення й тому, що особа, яка подає заяву про визнання вчинення нею правопорушення, має чітко усвідомлювати, про яке саме правопорушення йде мова.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень.

Однак відповідач у цій справі не надав жодного доказу на підтвердження законності і обґрунтованості оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, оцінюючи в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 235 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_14 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ІНФОРМАЦІЯ_14 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_14.

При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

З урахуванням змісту Рішення Конституційного Суду України у складі Другого Сенату від 09.09.2026 у справі № 10-р(ІІ)2026 за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення), сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Доказів на підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач не надав.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити повністю.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2609 від 01.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адміністративного стягнення у виді 17000,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати.

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн., сплачений ним відповідно до квитанції № @2PL657075 від 03.09.2026 через АТ КБ «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили і є остаточним після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Мінаєв