Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №334/2865/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №334/2865/26

Суддя: Гнатюк О. М.

Дата документу 02.11.2026

Справа № 334/2865/26

Провадження № 2/334/2660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Якущенко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 13.03.2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 27.03.2026 року має заборгованість 48937,15 грн., яка складається з наступного: 34101,23 грн. - заборгованість за кредитом; 14835,92 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В прохальній частині позову міститься клопотання про слухання справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи була повідомлена вчасно.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду відзив в якому зазначив, що позивач не довів фактичного надання кредиту у чітко визначеній сумі, тобто розмір реально використаного ліміту. З наданого розрахунку неможливо визначити цю суму. Розрахунок взагалі виконаний мікроскопічним шрифтом, що робить цей документ не доступним для вивчення. В "анкеті-заяві" не міститься жодної з істотних умов кредитного договору. Жодних підписів відповідача інші матеріали, надані банком, не містять. Отже, цей договір є неукладеним. Навіть якщо вважати договір укладеним, умови про односторонню зміну кредитного ліміту, тарифів, відсотків, нарахування 46,80% річних, блокування картки тощо є явно обтяжливими для споживача. Якщо навіть вважати договір укладеним, до кожного щомісячного платежу (який визначити з наданих банком документів неможливо) потрібно застосувати загальний строк позовної давності. Скласти власний розрахунок відповідач не може, оскільки так і не зміг прочитати ту мікробну цифіру, яку надав банк. Представник відповідача зазначив, що це зауваження можна вважати заявою відповідача про застосування загального строку позовної давності. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 13.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та власноруч підписала про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку.

Відповідно до Анкети-заяви відповідачка погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифи, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомлена з договором про надання банківських послуг до його укладання та згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов`язалася виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua.

Відповідно витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк» п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 після одержання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви Банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку у будь який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт, що підтверджується довідкою за лімітами за період з 13.03.2017 року по 27.03.2026 року та випискою по картці.

З виписки по картці за період з 13.03.2017 – 27.03.2026 вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № Б/Н від 13.03.2017, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 27.03.2026 становить 34101,23 грн.

Крім стягнення заборгованості за тілом кредиту, банк заявив також вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у сумі 14835,92 грн.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Проте, позивачем не доведено факт, що кредит у вигляді кредитного ліміту надано саме зі сплатою відсотків в розмірі 46,80 %.

В матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами досягнуто згоди, щодо процентної ставки оскільки зазначена умова відсутня в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку та Витягу з Умов та правил надання банківськх послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК»,тому суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Стягнути ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» за договором № б/н від 13.03.2017 року у розмірі 34101,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) судовий збір в розмірі 1855,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 рах. № НОМЕР_1 ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя: Гнатюк О. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua