Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №285/1831/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/1831/26 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю: секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Михайловської А. В., присяжних Гордієнко А., Дроздюк С. у місті Звягелі,

у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: 1) Звягельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 2) Міністерство оборони України, 3) військова частина НОМЕР_1 , 4) ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування вимог заяви

1. У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі – заявник) звернувся до суду першої інстанції із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: 1) Звягельський відділ державної реєстрації у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 2) Міністерство оборони України, 3) військова частина НОМЕР_1 , 4) ОСОБА_2 .

2. Заява мотивована тим, що заявник є батьком ОСОБА_3 , який з 13 серпня 2022 року прийнятий на військову службу Збройних Сил України, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначений на посаду кулеметника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

3. Заявник вказував, що ОСОБА_3 зник безвісти понад шість місяців, починаючи з 01 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області, де потрапив у полон.

4. Посилаючись на те, що будь-яка інформація про місцезнаходження ОСОБА_3 тривалий час відсутня, а сукупність доказів підтверджує високий ступінь ймовірності його загибелі під час перебування у полоні збройних сил російської федерації, заявник просив:

? оголосити померлим ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету; датою його вірогідної смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 , а місцем смерті – «в районі населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області».

5. Метою оголошення зниклого ОСОБА_3 померлим, заявник вказував, необхідність отримання ним свідоцтва про смерть у встановленому законом порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

6. Звягельський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 27 травня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звернення заявника є передчасним, оскільки бойові дії на території ймовірної загибелі син заявника не закінчилися, що перешкоджає здійснити відрахунок строку, передбаченого статтею 46 ЦК та оголосити останнього померлим.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8. Заявник з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

9. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції не врахував надані заявником докази, що підтверджують обставини, які можна зробити вірогідне припущення про загибель (смерть) ОСОБА_3 під час перебування у полоні, що призвело до винесення необгрунтованого та незаконного рішення;

— суд першої інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/25 щодо можливості застосування шестимісячного строку, з моменту зникнення фізичної особи безвісти, за умови наявності істотних підстав для припущення про загибель цієї особи та відсутністю обгрунтованих підстав очікувати, що з часом ці обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження зниклої особи;

— у зв`язку із наявністю доказів, які свідчать про істотність підстав для припущення про загибель ОСОБА_3 під час його перебування у полоні, відсутність обгрунтованих підстав очікувати, що з часом ці обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження ОСОБА_3 , суд першої інстанції мав можливість застосувати шестимісячний строк з моменту зникнення особи та задовольнити заяву про оголошення фізичної особи померлою.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

10. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 24 червня 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скагою заявника та встановив строк для подання відзиву.

11. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу

12. Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходили.

13. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

14. Заявник, заінтерсована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, надали усні пояснення та просили апеляційну скаргу задовольнити.

15. Інші заінтересовані особи у справі своїх представників у судове засідання не направили, повідомлялися про розгляд справи у порядку, передбаченому частиною 6 статті 128 ЦПК шляхом надіслання судових повісток до електронних кабінетів заінтересованих осіб.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

16. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 .

17. ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у лютому 2018 року отримав статус учасника бойових дій, що стверджується посвідченням військової частини НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 15 лютого 2018 року.

18. Відповідно до копії акту службового розслідування від 21 серпня 2023 року визнано вважати, що солдат ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки військової служби, був захоплений у полон 01 липня 2023 року збройними силами російської федерації, під час виконання бойового завдання в районі проведення бойових дій на території Луганської області у населеному пункті Діброва Сіверськодонецького району.

19. 04 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12023060530000777 за правовою кваліфікацією за частиною 1 статті 115 КК України за фактом зникнення безвісти 01 липня 2023 року ОСОБА_3 в районі населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області військовослужбовця НОМЕР_1 .

20. Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4192 від 25 липня 2023 року повідомлено ОСОБА_2 про те, що її син солдат ОСОБА_3 потрапив у полон, виконуючи обов`язки військової служби.

21. У копіях протоколів допиту свідків ОСОБА_4 від 22 жовтня 2025 року та ОСОБА_5 від 10 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12023060530000777 зазначається, що свідки спільно перебували у військовому полоні з ОСОБА_3 , вказували про виведення останнього з місця утримання, чули постріл та звук падіння; не бачили тіла безпосередньо.

22. У копії протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 03 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12023060530000777 зазначено, що свідок перебував у військовому полоні спільно з ОСОБА_3 , бачив виведення останнього військовослужбовцями російської федерації з місця утримання, чув постріл і згодом особисто побачив тіло ОСОБА_3 , який лежав на землі без ознак життя з вогнепальним пораненням голови.

Позиція апеляційного суду

23. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

24. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

25. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

26. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

27. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

28. Статтею 2 ЦПК встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

29. Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

30. Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

31. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (пункт 3 частини 1 статті 293 ЦПК).

32. За змістом частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

33. Відповідно до частини 2 статті 46 ЦК фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

34. Відповідно до частини 3 статті 46 ЦК фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

35. Статтею 47 ЦК визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

36. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною 2 статті 46 ЦК, для оголошення судом фізичної особи померлою.

38. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини 2 статті 46 ЦК з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

39. Велика Палата Верховного Суду вказувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини 2 статті 46 ЦК, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

40. У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини 2 статті 46 ЦК, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя та його складовій – правовій визначеності (див. пункти 81 – 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

41. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначено висновок: «[т]акож не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною.

42. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

43. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

44. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».

45. У постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то перебіг строку, визначеного частиною 2 статті 46 ЦК, розпочинається після завершення активних бойових дій на цій території.

46. Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

47. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви заявника, місцевий суд правильно встановивши фактичні обставини справи, з урахуванням положень статті 46 ЦК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернення заявника із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим (загиблим) є передчасним, оскільки на час звернення заявника до суду активні бойові дії на території ймовірної загибелі син заявника не закінчилися, що перешкоджає здійснити відрахунок строку, передбаченого статтею 46 ЦК та оголосити останнього померлим.

48. Згідно з реченням другим частини 2 статті 46 ЦК шестимісячний строк для оголошення фізичної особи померлою обчислюється з урахуванням конкретних обставин справи.

49. Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 про те, що шестимісячний строк, встановлений частини 2 статті 46 ЦК, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

50. Джерелом офіційної інформації про територіальні та часові характеристики конкретних воєнних дій в Україні для цілей застосування частини 2 статті 46 ЦК є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, який замінив Наказ від 22 грудня 2022 року № 309.

51. Матеріали справи свідчать про те, що солдат ОСОБА_3 був захоплений у полон 01 липня 2023 року збройними силами російської федерації, після чого зник безвісти, на території Луганської області у населеному пункті Діброва Сіверськодонецького району.

52. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, с-ще Діброва Сіверськодонецького району Луганської області, Кремінська міська територіальна громада ( НОМЕР_3 ) з 02 січня 2023 року до 09 березня 2026 року було територією активних бойових дій; з 10 березня 2026 року по теперішній час є тимчасово окупованою Російською Федерацією територія України.

53. Солдат ОСОБА_3 був захоплений у полон 01 липня 2023 року збройними силами російської федерації під час виконання бойового завдання в районі проведення бойових дій саме в районі с-ще Діброва Сіверськодонецького району Луганської області, тому шестимісячний строк для оголошення його померлим має обчислюватися з 10 березня 2026 року — наступного дня після закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі.

54. Колегія суддів вчергове зазначає, що Велика Палата Верховного Суду чітко визначила, що «не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій».

55. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог заяви правильно зазначив у своєму рішенні, що на час звернення заявника до суду із заявою, шестимісячний строк, визначений частиною 2 статті 46 ЦК, для оголошення ОСОБА_3 померлим, ще не настав.

56. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки місцевого суду, та зводяться до незгоди заявника з висновком суду першої інстанції щодо початку обрахунку шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 46 ЦК, з чим погоджується й апеляційний суд, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

57. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

58. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК).

59. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, тому апеляційна скарга заявника підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

60. Заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про оголошення особи померлою на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

61. Підстав для розподілу судових витрат у справі, яка переглядається, відсутні.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року у справі № 285/1831/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 02 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько