Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №289/2122/25 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 289/2122/25 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О.М.

Доповідач Панкеєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

за участю секретаря Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №289/2122/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нараховану, але не виплачену пенсію та її стягнення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 липня 2026 року,

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому просили визнати за ними в порядку спадкування за законом право власності у рівних частках на суму нарахованої, але не виплаченої пенсії, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період із 01 квітня 2019 року до 31 березня 2023 року включно, у розмірі, який буде встановлено судом на підставі довідки-розрахунку відповідача, та стягнути відповідні кошти з відповідача на їхню користь у рівних частках.

Позов мотивовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 240/8341/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 та зобов`язано ГУПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату його пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 грудня 2022 року № ХЗ70311 і чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Зазначене судове рішення набрало законної сили, однак належні спадкодавцю суми пенсії виплачені не були, у зв`язку з чим, на переконання позивачів, виникла заборгованість, право на отримання якої перейшло до них як спадкоємців.

На день смерті ОСОБА_4 разом із ним постійно проживали та були зареєстровані члени його сім`ї - дружина ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Позивачі зазначали, що листом від 01 травня 2024 року приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотримані суми пенсії у зв`язку з невизначеністю їх розміру та необхідністю вирішення цього питання в судовому порядку.

З метою реалізації права на отримання належних спадкодавцю пенсійних виплат позивачі звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 240/8341/23. Ухвалою цього суду від 17 червня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 08 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, у якій просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що право ОСОБА_4 на перерахунок пенсії виникло не з дня ухвалення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, а з моменту виникнення у відповідача передбаченого законом обов`язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням оновленої довідки про грошове забезпечення. Отже, зазначеним судовим рішенням не створено нового права, а лише підтверджено вже існуюче право пенсіонера та встановлено факт його порушення відповідачем.

На думку апелянтів, суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 1216, 1218, 1227 ЦК України та статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не врахувавши, що право на отримання пенсії у належному розмірі виникло у спадкодавця ще за життя. Відтак суми пенсії, які підлягали виплаті ОСОБА_4 за період із 01 квітня 2019 року до дня його смерті, належали йому за життя, проте не були виплачені внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Крім того, зазначають, що право спадкодавця на перерахунок пенсії підтверджене рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Однак суд першої інстанції неправильно визначив юридичне значення цього рішення та не врахував установлених ним обставин. Також посилаються на неврахування судом першої інстанції відповідних правових висновків Верховного Суду та ненадання належної оцінки доказам, які, на їхню думку, підтверджують протиправну бездіяльність відповідача.

02 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" представник ГУ ПФУ в Житомирській області Антонович О.М. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсійних виплат, які належали спадкодавцеві за життя, але залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 240/8341/23 набрало законної сили лише 10 серпня 2024 року, тобто після смерті пенсіонера. Відтак, на думку відповідача, спадкодавець за життя не набув права на нарахування та виплату підвищення до пенсії.

З огляду на те, що на момент набрання зазначеним судовим рішенням законної сили ОСОБА_4 уже помер та був знятий з обліку як одержувач пенсії, перерахунок пенсії на виконання цього рішення не проводився, а заборгованість перед спадкодавцем відсутня. Суми пенсії, які не були нараховані пенсіонерові за життя, не можуть вважатися недоотриманими пенсійними виплатами, не підлягають виплаті в порядку статті 52 Закону України № 1058-IV та не входять до складу спадщини, оскільки відповідно до статті 1219 ЦК України право на їх отримання нерозривно пов`язане з особою спадкодавця.

На підтвердження своєї позиції посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.002606, від 05 липня 2021 року у справі № 2-а-2691/2009 та від 15 листопада 2021 року у справі № 340/5543/20.

За таких обставин вважає, що у ГУ ПФУ в Житомирській області відсутні підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення суду у справі № 240/8341/23.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 12:00 год. 29 жовтня 2026 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно.

За приписами ст.372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню огляду на наступне.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 28.03.2023 (а.с.7).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262-IV суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що 03 квітня 2023 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 240/8341/23 за позовом ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10 липня 2023 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/8341/23 позов ОСОБА_4 задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019, із урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.12.2022 № XЗ70311 та чинних нормативно-правових актів у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Зазначене рішення набрало законної сили 10 серпня 2023 року (а.с.18-20).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні (а.с.21).

Листом приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області від 01.05.2024 встановлено коло спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_1 - дружина померлого, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - дочки померлого.

Повідомлено, що для отримання свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 необхідно надати документи, які підтверджуються факт родинних відносин з померлим та надати правовстановлювальні документи на майно, що належало її померлому чоловіку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до положень статей 1216, 1218, 1227 ЦК України та статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до складу спадщини можуть входити лише ті суми пенсійних виплат, які належали спадкодавцеві за життя, але залишилися ним неодержаними. Обов`язок відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити відповідні суми виник лише після набрання законної сили рішенням адміністративного суду 10 серпня 2023 року, тобто після відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає, з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За змістом частини 1 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09 квітня 1992 року № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім`ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) суми соціальних виплат, які належали йому за життя, але не були одержані ним.

Встановлено, що станом на 03 квітня 2023 року, на момент відкриття провадження в адміністративній справі № 240/8341/23 за позовом ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, позивач помер.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 367/8835/16, смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність та процесуальну правосуб`єктність. Після смерті особа більше не може бути стороною процесу, не може реалізовувати процесуальні права. Відповідно, суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб`єкта права, фактично вирішує спір щодо суб`єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, рішення ухвалено за відсутності належної сторони. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб`єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду. Смерть сторони до ухвалення рішення (судом першої інстанції) є самостійною, достатньою і безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо суд ухвалив його щодо померлої особи без залучення правонаступників.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 01 квітня 2023 року був знятий з обліку як одержувач пенсії, тобто ще до відкриття провадження у зазначеній адміністративній справі та набрання законної сили рішенням суду від 10 липня 2023 року, відповідач не здійснив перерахунку пенсії та не визначив розміру належних до виплати сум.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спорів щодо отримання грошових коштів у порядку статті 1227 ЦК України визначальним є встановлення обставин належності відповідних виплат спадкодавцеві за життя. При цьому лише суми, які були нараховані спадкодавцеві за життя, але залишилися ним неодержаними, можуть входити до складу спадщини.

Водночас відповідно до статті 1219 ЦК України право на призначення та отримання пенсії, нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, до складу спадщини не входить.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для визнання за позивачами права власності в порядку спадкування на спірні суми пенсії, оскільки за життя спадкодавця такі суми йому не були нараховані, а отже, на думку колегії суддів, не набули статусу належних йому, але неодержаних пенсійних виплат.

Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19, від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 428/12730/19.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Згідно частини першої статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За приписами пункту 1 частини 1 стаття 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, відповідно до положень статті 375 ЦПК України колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись статтями 258, 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.А. Панкеєва

Н.Й. Григорусь

Судді О.М. Галацевич

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.