Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №381/804/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №381/804/26

Суддя: Панкеєва В. А.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 381/804/26 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т.М.

Доповідач Панкеєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

за участю секретаря Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №381/804/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс",

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвійчук Наталія Євгеніївна,

на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2026 року,

встановив:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Матвійчук Н.Є., звернувся до суду із скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні №81696818, яка полягає у незнятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що є його грошовим забезпеченням як військовослужбовця та знаходяться і надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ "Укргазбанк";

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. зняти арешт з грошових коштів, які є грошовим забезпеченням ОСОБА_1 та знаходяться і надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ "Укргазбанк";

- зобов`язати приватного виконавця невідкладно направити постанову про зняття арешту до АБ "Укргазбанк" для її виконання.

Скарга мотивована тим, що приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 81696818 накладено арешт на кошти ОСОБА_1 , які надходять на відкритий в АБ "Укргазбанк" банківський рахунок як грошове забезпечення військовослужбовця. Незважаючи на надання боржником 13 серпня 2026 року виписки з банківського рахунку та довідки військової частини НОМЕР_2 № 5899, які, на його думку, підтверджують надходження на зазначений рахунок коштів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, приватний виконавець не вжив заходів щодо зняття арешту з цих коштів, унаслідок чого боржник був фактично позбавлений можливості ними розпоряджатися.

Заявник вважає, що така бездіяльність приватного виконавця суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" щодо законності та співмірності заходів примусового виконання рішень і порушує його право на отримання та використання грошового забезпечення військовослужбовця.

01 вересня 2026 року представником скаржника - адвокатом Матвійчук Н.Є. подано до суду уточнення до скарги, в яких просила:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. у виконавчому провадженні № 81696818, яка полягала у несвоєчасному незнятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що є його грошовим забезпеченням як військовослужбовця та знаходилися і надходили на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", у період із закінчення встановленого законом строку для винесення постанови про зняття арешту до фактичного винесення такої постанови 17.08.2026;

- стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. на користь ОСОБА_1 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Уточнення до скарги мотивовані тим, що після звернення заявника до суду приватний виконавець 17 серпня 2026 року виніс постанову про зняття арешту з банківського рахунку, на який надходить грошове забезпечення ОСОБА_1 , чим фактично усунув порушення його прав. Водночас заявник зазначає, що вказану постанову винесено з порушенням установленого законом строку, оскільки документи, які підтверджують надходження на рахунок коштів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, приватний виконавець отримав 13 серпня 2026 року, а тому мав зняти арешт не пізніше наступного робочого дня.

На думку заявника, несвоєчасне зняття арешту з коштів зумовило необхідність звернення за професійною правничою допомогою та подання скарги до суду, у зв`язку із чим він поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М., стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Матвійчук Н.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги на бездіяльність приватного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права та за неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу оскаржуваної ухвали медичну виписку щодо проведення приватному виконавцю 14 серпня 2026 року операції на очах, яка не була завантажена до підсистеми "Електронний суд" та завчасно не надсилалася скаржнику або його представнику. На думку апелянта, такі дії суду порушують принципи змагальності та рівності учасників судового процесу, оскільки позбавили його можливості ознайомитися із зазначеним доказом і надати відповідні заперечення.

Крім того, апелянт вважає, що навіть за умови врахування зазначеної медичної виписки вона не може виправдовувати бездіяльність приватного виконавця 13 серпня 2026 року, оскільки цього дня останній уже отримав усі необхідні документи, зокрема заяву боржника, банківські виписки та довідку військової частини НОМЕР_2 , які підтверджували надходження на арештований рахунок грошового забезпечення військовослужбовця. При цьому, як стверджує апелянт, приватний виконавець того самого дня вчиняв інші виконавчі дії в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Посилаючись на положення частини п`ятої статті 13 та статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", апелянт наголошує, що приватний виконавець був зобов`язаний винести постанову про зняття арешту з коштів, які становлять грошове забезпечення військовослужбовця, не пізніше наступного робочого дня після отримання підтвердних документів, тобто 14 серпня 2026 року. Водночас постанову про зняття арешту приватний виконавець виніс лише 17 серпня 2026 року, після звернення боржника зі скаргою до суду. На переконання апелянта, подальше усунення порушення не свідчить про правомірність попередньої бездіяльності приватного виконавця та не є підставою для відмови в задоволенні скарги.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 14:00 год 29 жовтня 2026 року.

23 вересня 2026 року представник скаржника - адвокат Матвійчук Н.Є. подала до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у ДП "Національні інформаційні системи" наявні в АСВП та пов`язаних із нею журналах реєстрації подій відомості щодо користувача ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 13.08.2026 до 17.08.2026 включно, а саме витяг із журналу дій користувача із зазначенням дати, часу та виду зафіксованої дії, зокрема створення, редагування, підписання чи реєстрації документів і постанов.

Клопотання мотивоване тим, що для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а також перевірки правильності висновку суду першої інстанції щодо відсутності протиправної бездіяльності приватного виконавця Клименюка А.М. істотне значення мають відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) про авторизацію приватного виконавця та вчинені ним виконавчі дії в період із 13 до 17 серпня 2026 року включно. Посилання приватного виконавця на проведення йому 14 серпня 2026 року медичної процедури як на обставину, що перешкоджала своєчасному зняттю арешту з банківського рахунку військовослужбовця, може бути підтверджене або спростоване відомостями офіційних журналів реєстрації подій АСВП, зокрема щодо входу виконавця до системи, створення та підписання ним процесуальних документів у зазначений період.

При цьому заявник наголошує, що позбавлений можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки ДП "Національні інформаційні системи" листом від 08 вересня 2026 року № 4763/13.1-16 відмовило в наданні запитуваної інформації на адвокатський запит, роз`яснивши, що такі відомості можуть бути надані лише на підставі ухвали суду.

Оскільки відповідь ДП "Національні інформаційні системи" отримано після постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, заявник вважає, що наявні передбачені статтями 84, 367 ЦПК України підстави для витребування зазначених доказів судом апеляційної інстанції.

10 жовтня 2026 року представник скаржника - адвокат Матвійчук Н.Є. подала до суду клопотання, в якому просила прискорити розгляд клопотання про витребування доказів від 23 вересня 2026 року.

26 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання представника скаржника - адвоката Матвійчук Н.Є., у якому вона просила долучити до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року у справі № 263/1476/21 та врахувати викладені в ній правові висновки під час апеляційного перегляду справи № 381/804/26.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як убачається з матеріалів справи, представник скаржника зверталася до ДП "Національні інформаційні системи" з адвокатським запитом щодо надання відомостей із журналів реєстрації дій АСВП, однак листом від 08 вересня 2026 року № 4763/13.1-16 їй було відмовлено в наданні такої інформації без ухвали суду. Відповідь на запит отримано після постановлення оскаржуваного судового рішення, що об`єктивно унеможливлювало подання зазначених відомостей до суду першої інстанції.

Разом із тим неможливість самостійного отримання певних відомостей не є безумовною підставою для їх витребування судом апеляційної інстанції. Вирішуючи питання про задоволення відповідного клопотання, суд має враховувати, чи стосуються запитувані докази обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та чи є їх дослідження необхідним для перевірки законності й обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Предметом судової перевірки у цій справі є правомірність дій чи бездіяльності приватного виконавця щодо зняття арешту з коштів боржника, які надходять на його банківський рахунок як грошове забезпечення військовослужбовця, з урахуванням обставин, що могли об`єктивно впливати на можливість своєчасного вчинення відповідної виконавчої дії.

Відомості про авторизацію приватного виконавця в АСВП, а також про створення, редагування, підписання чи реєстрацію ним інших документів у період із 13 до 17 серпня 2026 року можуть свідчити про його активність у зазначеній системі та вчинення окремих виконавчих дій. Водночас такі відомості не є достатніми для встановлення наявності чи відсутності у приватного виконавця об`єктивної можливості своєчасно винести постанову про зняття арешту з коштів боржника, оскільки зазначене питання підлягає вирішенню з урахуванням усієї сукупності обставин справи та наявних у ній доказів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для перевірки доводів скаржника щодо протиправності бездіяльності приватного виконавця та вирішення апеляційної скарги по суті. Водночас необхідності у витребуванні додаткових відомостей, дослідження яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Отже, підстав для задоволення клопотання представника скаржника про витребування доказів немає, у зв`язку із чим у його задоволенні слід відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та вчасно.

За приписами ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. у межах виконавчого провадження № 81696818 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 381/804/26, виданого 04.08.2026 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 66279,50 грн та судових витрат у розмірі 2283,40 грн (а.с.8-9).

10.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. у межах виконавчого провадження № 81696818 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, a також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 75919,19 грн (а.с.10-11).

13.08.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. подано заяву про зняття арешту з коштів, які надходять ОСОБА_1 як заробітна плата (грошове забезпечення) на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ "Укргазбанк" (а.с.22-23).

До вказаної заяви додано зокрема копії довідок військової частини НОМЕР_2 від 23.07.2026 № 5672 про проходження ОСОБА_1 військової служби, від 13.08.2026 №5899 про те, що на зазначений банківський рахунок надходять кошти грошового забезпечення, копію виписки АБ "Укргазбанк" по рахунку IBAN НОМЕР_1 за період з 01.07.2026 по 13.08.2026 (а.с.12-21).

Стороною скаржника до матеріалів справи також долучено виписку АБ "Укргазбанк" за рахунком IBAN НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (а.с.12-19).

Відповідно до довідки № 5672 від 23.07.2026, виданої ТВО командира військової частини НОМЕР_2 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в військовій частині НОМЕР_2 з 28.07.2021 по час видачі довідки (а.с.20).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 про банківські реквізити № 5899 від 13.08.2026, яка видана ТВО командира військової частини НОМЕР_2 , поточним банківським реквізитами на зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 є : Банк отримувача: АБ "Укргазбанк", код банку (МФО) : 320478; номер рахунку: IBAN НОМЕР_1 ; ІПН отримувача: НОМЕР_4 (а.с.21).

14.08.2026 представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. скеровано адвокатський запит з проханням невідкладно завантажити до АСВП копію заяви про зняття арешту з коштів від 13.08.2026; розглянути заяву про зняття арешту з коштів від 13.08.2026 та винести постанову про скасування арешту з коштів на рахунку ОСОБА_1 в АБ "Укргазбанк": IBAN НОМЕР_1 , який використовується для зарахування грошового забезпечення (а.с.25-26).

17.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. у межах виконавчого провадження № 81696818 винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , який відкритий в АБ "Укргазбанк" та належить ОСОБА_1 (а.с.47).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 97968 у ТОВ "Подільський центр зору" ОСОБА_2 14.08.2026 було проведено лікування, зокрема операція: ексимерлазерна корекція Femto Swiss LASIK на обох очах (а.с.52).

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що 17 серпня 2026 року приватний виконавець виніс постанову про зняття арешту з банківського рахунку боржника, на який надходить грошове забезпечення військовослужбовця, після отримання відповідної заяви та підтвердних документів. При цьому суд урахував, що 14 серпня 2026 року приватному виконавцю було проведено оперативне втручання на обох очах, після якого лікар рекомендував дотримуватися відповідного режиму праці. З огляду на перебування приватного виконавця в м.Вінниці та його післяопераційний стан суд дійшов висновку про відсутність у нього об`єктивної можливості винести постанову про зняття арешту 14 серпня 2026 року. Урахувавши також, що 15 та 16 серпня 2026 року були вихідними днями, суд першої інстанції не встановив протиправної бездіяльності приватного виконавця щодо несвоєчасного зняття арешту з коштів боржника, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні скарги. Водночас, керуючись положеннями статті 452 ЦПК України, суд поклав витрати на професійну правничу допомогу на скаржника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ст. ст. 129, 129-1 Конституції України та ст.18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до положень ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виходячи з наведеного, судовий контроль за виконанням судових рішень при розгляді скарг на дії державного виконавця полягає у перевірці дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 1404-VIII встановлено засади виконавчого провадження, якими є верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

Згідно ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів/електронних грошей з рахунків/електронних гаманців) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти/електронні гроші та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина 5 статті 48 Закону № 1404-VIII) .

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII України підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII) .

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.5 ст.13 вказаного Закону).

У пункті 10-2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 вказала на те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 335/3839/22 зазначено, що арешт коштів боржника може накладатися на будь-які рахунки, за винятком коштів, щодо яких накладення арешту заборонено законом (наприклад, рахунки із спеціальним режимом використання, соціальні виплати, зарплатні кошти тощо). Банк зобов`язаний перевірити статус коштів на рахунку боржника та у разі виявлення коштів, на які накладення арешту заборонено, повідомити виконавця і повернути постанову без виконання. Виконавець може самостійно зняти арешт з рахунку, якщо отримає документальне підтвердження, що кошти мають спеціальний режим або їх арешт заборонений законом.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на те, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи (постанова Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17)).

У справі що переглядається, 10 серпня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. у межах виконавчого провадження № 81696818 винесено постанову про арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті в банківських установах на ім`я ОСОБА_1 , без зазначення конкретних номерів рахунків, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, приватний виконавець визначив порядок виконання зазначеної постанови, передбачивши застереження щодо недопустимості накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках зі спеціальним режимом використання, а також на інші кошти, накладення арешту на які заборонено законом.

Колегія суддів звертає увагу, що передбачений абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII обов`язок виконавця зняти арешт не пізніше наступного робочого дня прямо пов`язаний із надходженням відповідних підтвердних документів від банку або небанківського надавача платіжних послуг. Водночас пункт 1 частини четвертої статті 59 цього Закону передбачає можливість зняття арешту на підставі документального підтвердження встановленої законом заборони звернення стягнення на відповідні кошти, зокрема за документами, наданими самим боржником.

Отже, надходження від боржника таких документів є підставою для вирішення виконавцем питання про зняття арешту, однак не свідчить про застосування до цих правовідносин спеціального строку, передбаченого абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII.

Заява представника боржника про зняття арешту з рахунку, на який зараховується грошове забезпечення військовослужбовця, разом із документами - довідкою військової частини НОМЕР_2 від 13 серпня 2026 року № 5899 та банківською випискою, надійшла на адресу приватного виконавця 13 серпня 2026 року (у четвер).

Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 97968, виданою ТОВ "Подільський центр зору", 14 серпня 2026 року (у п`ятницю) ОСОБА_2 було проведено хірургічне лікування - ексимерлазерну корекцію Femto Swiss LASIK на обох очах.

Зазначені обставини свідчать про наявність об`єктивних перешкод для здійснення приватним виконавцем професійної діяльності у зв`язку з проведенням оперативного втручання та необхідністю дотримання післяопераційного режиму, що підлягає врахуванню під час оцінки причин несвоєчасного винесення постанови про зняття арешту.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що 15 та 16 серпня 2026 року були вихідними днями (субота та неділя відповідно), під час яких процесуальні дії за загальним правилом не вчиняються.

У перший наступний робочий день - у понеділок, 17 серпня 2026 року, приватний виконавець виніс постанову про зняття арешту з відповідного банківського рахунку боржника, повністю задовольнивши заяву представника останнього.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про добросовісність дій приватного виконавця та відсутність у його поведінці ознак протиправної бездіяльності. Незначний проміжок часу між надходженням заяви боржника та винесенням постанови про зняття арешту був зумовлений об`єктивними обставинами, які не залежали від волі приватного виконавця та перешкоджали своєчасному вчиненню відповідних виконавчих дій, а не його ухиленням від виконання покладених на нього законом обов`язків.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання бездіяльності приватного виконавця неправомірною та, відповідно, для задоволення скарги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципів змагальності та рівності учасників судового процесу у зв`язку з тим, що медична виписка, надана приватним виконавцем на підтвердження проведення йому оперативного втручання 14 серпня 2026 року, не була завантажена до підсистеми "Електронний суд" та не надсилалася представнику скаржника.

Незавантаження зазначеного документа до підсистеми "Електронний суд" та ненадсилання його копії представнику скаржника не належить до безумовних підстав для скасування судового рішення. Водночас такі обставини підлягають оцінці з погляду дотримання принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, зокрема забезпечення можливості ознайомлення з доказами та надання щодо них заперечень.

Колегія суддів ураховує, що зазначена медична виписка міститься в матеріалах справи та оцінюється в сукупності з іншими доказами. При цьому апелянт не спростовує самого факту проведення приватному виконавцю оперативного втручання 14 серпня 2026 року, а його заперечення стосуються переважно можливості здійснення виконавцем професійної діяльності у відповідний період.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить із того, що відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, у разі відмови в задоволенні скарги покладаються на заявника.

Водночас колегія суддів не вбачає підстав для застосування під час апеляційного перегляду справи № 381/804/26 правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року у справі № 263/1476/21, оскільки фактичні обставини, які визначають зміст спірних правовідносин у цих справах, є відмінними. Висновки судів у зазначених справах сформовані з огляду на конкретні встановлені обставини, характер спірних правовідносин та сукупність досліджених доказів. Відмінність фактичних обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, не дає підстав для застосування наведених правових висновків Верховного Суду до правовідносин у справі, що переглядається.

Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, а за результатами апеляційного перегляду колегія суддів не встановила підстав для скасування оскаржуваної ухвали, правові підстави для стягнення з приватного виконавця на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи положення пункту 19 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, результати апеляційного перегляду справи, відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвійчук Наталія Євгеніївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.А. Панкеєва

Судді Н.Й. Григорусь

О.М. Галацевич

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua