Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №303/8057/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/8057/26

2/303/3877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Монич В.О.

секретар судового засідання Мисло Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн щомісячно, по 3 000 грн на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, від спільного проживання народилися двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти перебувають на утриманні матері, яка самостійно забезпечує їхні повсякденні потреби.

Як зазначає позивачка, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, домовленості щодо розміру та порядку сплати аліментів між батьками не досягнуто. У позовній заяві зазначено, що відповідач перебуває в державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)», а відомостей про його щомісячний дохід та матеріальне становище позивачка не має.

Позивачка посилається на те, що працює прибиральницею в Мукачівському ліцеї № 11, її щомісячна заробітна плата становить 8 647 грн, чого, за її твердженням, недостатньо для забезпечення потреб обох дітей. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача аліменти в заявленому розмірі.

Ухвалою судді від 21.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дітьми ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до позовної заяви копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно.

Статтею 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі — СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Обов`язок утримувати дітей — це важливе правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої та восьмої ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення їхніх інтересів.

Виходячи з наведеного, враховуючи відсутність домовленості сторін про участь у матеріальних витратах на утримання дітей, а також те, що відповідач нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати дітей, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до вибору позивачки.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд бере до уваги їхній вік, необхідність забезпечення належних умов для фізичного та духовного розвитку, матеріальні можливості позивачки, відомості про які наведені в позові, а також положення ст. 182 СК України. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину — 1 756 грн. З урахуванням наведеного, виходячи із засад розумності, справедливості та пріоритету найкращих інтересів дітей, суд вважає обґрунтованим стягнення аліментів у розмірі 2 000 грн щомісячно на кожну дитину, що становить загалом 4 000 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто в цій справі з 15.09.2026 року. Згідно з ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць згідно з вимогами ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76–81, 141, 263–265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180–184, 191 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (шість тисяч) гривень щомісячно, по 2 000 (три тисячі) гривень на кожну дитину, починаючи з 15 вересня 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце перебування: Державна установа «Коломийська виправна колонія (№ 41)», вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250).

Рішення суду виготовлено 22 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя В.О. Монич