Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №298/990/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №298/990/26

Суддя: Тарасевич П. П.

Справа № 298/990/26

Номер провадження 3/298/532/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевич П.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента УжНУ за ч.2 ст.126, ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 741492 від 09.08.2026 року та серії ЕПР1 № 741498 від 09.08.2026 року: «09 серпня 2026 року о 22 год. 01 хв. у с. Малий Березний по вул. Ублянській, неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Alfa Romeo» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху та на якому не освітлювався задній номерний знак (п.2.9.в ПДР), вчинив правопорушення передбачені ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП».

Справа призначалась до розгляду на 02.11.2026 року, ОСОБА_1 та його законний представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися.

З`явився захисник - адвокат Гайданка Т.М., який просив закрити провадження у справі, так як під час складня протоколів про адміністративні правопорушення було допущено порушення права на захист неповнолітнього, а саме працівниками поліції не забезпечено присутність законного представника.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності, здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Положення ч.ч.1,3 ст. 270 КУпАП, передбачають, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Статтею 242 ЦК України, передбачено, що законними представниками неповнолітнього є батьки (усиновлювачі).

Частина 2 ст. 33 ЗУ «Про національну поліцію», визначає, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

З відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції вимоги вище вказаних норм законодавства дотримано не було, складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 здійснювалося за відсутності його законних представників - батьків, при цьому згідно з ч. 6 ст. 41 ЗУ «Про національну поліцію», працівники поліції, дізнавшись про вік ОСОБА_1 , зобов`язанні були негайно повідомити його батьків про місце перебування їх неповнолітнього сина, і лише після прибуття законного представника неповнолітньої особи, могли опитувати останнього, а також складати та надавати для підписання відповідний протокол про адміністративне правопорушення, чого поліцейськими зроблено не було.

Таким чином, працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , було істотно порушено право останнього на захист, не забезпечено прибуття на місце події його законного представника, за відсутності якого було складено протоколи про адміністративні правопорушення, що робить їх очевидно недопустимим доказом у справі.

Будь-яких доказів, які б були належними, достовірними, допустимими і які б спростовували встановленні судом обставини, матеріали справи не містять.

Положення ст. 62 Конституції України, які знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах адміністративної справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 741492 від 09.08.2026 року та серії ЕПР1 № 741498 від 09.08.2026 року є первинними і головними доказами в даній справі, складеними із грубим порушенням права особи на захист, що робить їх недопустимим доказом у справі, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 23, 24-1, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Тарасевич П.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua