Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №754/7772/26
Суддя: Панченко О. М.
Номер провадження 2/754/9229/26
Справа №754/7772/26
РІШЕННЯ
Іменем України
20 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання - Черниш К.О.
представника позивача - Скрипець Т.А.
відповідача -
ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екбудконс" про стягнення безпідставно набутих коштів, -
ВСТАНОВИВ:
28.04.2026 року адвокат Скрипець Т.А., в інтересах ОСОБА_4 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Екбудконс» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги представник позивача обгрунтовує тим, що протягом 2022-2023 рр. Позивачем на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 (ідентифікований банківським мобільним застосунком як « ОСОБА_5 » та ОСОБА_6 , було перераховано 584 310,00 грн. Ці платежі здійснювалися на особистий рахунок Відповідача, оскільки останній створив у Позивача повну ілюзію наявності у нього повноважень приймати ці кошти в рахунок боргових зобов`язань Позивача перед ТОВ «Екбудконс» за Договором №12 від 05.10.2022 року. Таким чином, вказані платежі здійснювалися під впливом впевненості, що Відповідач є належним представником кредитора Позивача - ТОВ «Екбудконс», оскільки він особисто контролював хід виконання вище вказаного договору та давав вказівки Позивачу щодо перерахування (повернення) коштів на свій особистий рахунок. Позивач здійснювала ці платежі, помилково сприймаючи Відповідача як належного представника кредитора.
30.04.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.05.2026 року було відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
26.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Боряк Г.Ю., надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований 27.05.2026 в канцелярії суду, відповідно до якого, Відповідач та його представник не погоджуються з позовними вимогами з наступних підстав: Відповідач не є, не був і не міг бути представником, засновником, директором, найманим працівником чи бенефеціаром ТОВ «Екбудконс»; між Позивачем та Відповідачем існували власні правовідносини, що не мали жодного стосунку до ТОВ «Екбудконс»; На дату подання позову у Позивача існують щонайменше два невиконаних зобов`язання - одне перед ТОВ «Екбудконс», друге перед самим Відповідачем; Суперечливість позиції Позивача та її невідповідність обставинам, на які Позивач посилався у межах розгляду господарської справи № 911/2740/25; Невідповідність тверджень Позивача про транзитний характер платежів хронології та послідовності здійснення грошових переказів, на що звертається увага у відзиві на позовну заяву; Сплата Відповідачем судового збору за позовом ТОВ «Екбудконс» не створює та не може створювати у нього статусу представника, бенефіціара чи «тіньового керівника» товариства, також представник Відповідача звертає увагу, що Позивач обгрунтовує свою позицію посиланням на «доктрину видимості повноважень» та ст. 241 ЦК України. Однак ст. 241 ЦК України регулює зовсім інші правовідносини, а саме наслідки правочинів, вчинених представником із перевищенням наданих йому повноважень, які можуть бути в подальшому схвалені особою, яку представляють та щодо безпідставності вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то ця вимога є похідною від основної вимоги та оскільки основна вимога є необгрунтованою, то похідна вимога також не підлягає задоволенню. У зв`язку з чим у задоволенні позову, представник відповідача просить відмовити повністю та витрати на професійну правничу допомогу, понесені Відповідачем у зв`язку з розглядом цієї справи, стягнути з Позивача на користь Відповідача.
02.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником Позивача адвокатом Скрипець Т.А. подано відповідь на відзив, яка зареєстрована 03.06.2026 в канцелярії суду, в якій зазначає: Визнання Відповідачем у відзиві на позовну заяву факту отримання грошових коштів у розмірі 584 310,00 грн.; Суперечливість доводів Відповідача щодо відсутності зобов`язань, про існування яких, за його ж твердженнями, було відомо Позивачу; Суперечливість доводів Відповідача щодо «моральної незручності» з огляду на визнання ним факту особистої участі в узгодженні умов угоди, невідповідність його пояснень хронології подій та обставини фінансування арешту житла; Відсутність «комерційної логіки», узгодженості правової позиції Позивача та фіктивного адвокатського запиту Відповідача; Щодо маніпуляцій Відповідача нормам ст. 241 ЦК України: відсутність представництва як беззаперечний доказ безпідставного набуття майна; Статистика «випадковостей»: 20% проти 80%; Нерелевантність практики Верховного Суду та безпідставні звинувачення у суперечливості; Оцінка достатності, достовірності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності з метою встановлення обґрунтованості доводів сторін та їх відповідності фактичним обставинам справи та Процесуальне боягузтво Відповідача - ухилення від надання відповідей у формі заяви свідка. У зв`язку з вищенаведеним, представник Позивача просить доводи Відповідача відхилити повністю, зобов`язати Відповідача надати вичерпні відповіді на 10 запитань, поставлених Позивачем у позовній заяві, виключно у належній процесуальній формі, позовні вимоги Позивача задовольнити повністю.
04.06.2026 від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій вказує, що через технічний збій в роботі Електронного суду при поданні Відповіді на відзив вперше до додатків не прикріпився ордер про надання правничої допомоги та просить заяву за вх. Номером 34175/26-Вх від 03.06.2026 залишити без розгляду.
15.06.2026 року від представника позивача - Скрипець Т.А., через «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій представник позивача повідомляє про неможливість участі у підготовчому судовому засіданні сторони Позивача, у зв`язку із відпусткою представника Позивача - адвоката Скрипець Т.А. у період із 02.07.2026 до 19.07.2026 та перебування її в цей час за межами України. У зв`язку з чим просить розгляд справи в судовому засіданні призначеному на 07.07.2026 здійснювати без участі сторони Позивача та проти закриття підготовчого засідання з призначенням справи до судового розгляду по суті не заперечують.
01.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача було подано клопотання про долучення доказів: заяву свідка ОСОБА_2 , складену у порядку ст. 93 ЦПК України на запитання Позивачки, поставлені у позовній заяві, разом із доданими до неї роздруківками переписки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у месенджері, копію відзиву ОСОБА_4 на позовну заяву ТОВ «Екбудконс» у господарській справі №911/2740/25, копію заперечень ОСОБА_4 на відповідь на відзив у господарській справі №911/2740/25, копію апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2026 у справі №911/2740/25.
01.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано додаткові пояснення щодо долучених Відповідачем роздруківок з месенджера WhatsApp, Позивач заперечує проти прийняття їх як належних та допустимих доказів з огляду на наступне: Сумніви щодо достовірності та необхідність огляду оригіналу; Відсутність доказів погодження винагороди чи трудових відносин; Неналежність роздруківок з WhatsApp: платежі третім особам та абсолютна відсутність доказів перерахування коштів на картку Відповідача; Суперечливість доводів Відповідача щодо виконання ним функцій «менеджера» за одночасного заперечення існування правовідносин із ТОВ «Екбудконс»; Математичне спростування (нестача 442 415 грн.); Недопустимість роздруківок як підтвердження господарських витрат; Наявність у матеріалах листування відомостей, які, на думку Позивача, свідчать про здійснення Відповідачем фактичної координації відповідних процесів, а не виконання ним функцій найманого працівника; Безпідставні звинувачення у суперечливій поведінці, Відповідач долучив процесуальні документи Позивача з господарської справи №911/2740/25. Позивач наголошує, що стратегія її захисту в господарському суді формувалася попереднім адвокатом виключно в площині норм ГПК, за якими перекази готівки на приватну картку фізичної особи ОСОБА_2 є недопустимими доказами виконання зобов`язань перед компанією. Тому захист об`єктивно не міг базуватися на цих квитанціях. Натомість, саме Відповідач порушує доктрину суперечливої поведінки, оскільки у своєму первісному Відзиві він стверджував, що кошти отримувались як оплата за оренду обладнання за актом від 25.10.2022 року, а вже у заяві свідка він кардинально змінює легенду і називає їх «неофіційною зарплатою» та у зв`язку з наведеним просить доводи Відповідача, викладені у Заяві свідка відхилити повністю.
01.07.2026 року через «Електронний суд» від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та зобов`язання Відповідача надати суду для огляду у наступному судовому засіданні оригінал електронного доказу, а саме мобільний телефон чи інший пристрій з відкритим додатком WhatsApp, що містить оригінал долученої ним переписки.
У підготовчому засіданні 07.07.2026 було задоволено клопотання представника Позивача, щодо дослідження оригіналу електронного доказу Відповідача, а саме мобільний телефон чи інший пристрій з відкритим додатком WhatsApp, що містить оригінал долученої ним переписки та закрито підготовче засідання з призначенням справи по суті.
В судовому засіданні 11.08.2026 року, було заслухано учасників справи, оглянуто докази, які наявні у відповідача у вигляді переписок в мобільному телефоні, в якому знаходиться оригінал електронного доказу, а саме мобільний телефон «Іphone 12 Pro Мax» серійний номер « НОМЕР_2 » IMEI: НОМЕР_7», що належить ОСОБА_2 та визнано явку Позивача обов`язковою.
19.10.2026 Представник позивача - адвокат Скрипець Т.А. через «Електронний суд» надіслала клопотання: про прийняття доказів поза межами встановленого процесуального строку та долучення Висновку експерта КНДІСЕ до матеріалів справи, клопотання про виклик у судове засідання та надання особистих пояснень керівника третьої особи та огляд письмового доказу, а також лист непрацездатності Позивача, що унеможливлює її явку в судове засідання.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в період з 05.12.2022 по 16.05.2023 рік Позивач здійснювала безготівкові перекази грошових коштів на суму 584 310,00 грн. на банківський рахунок Відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Факт здійснення безготівкових переказів Позивачем грошових коштів на банківський рахунок Відповідача платежами на загальну суму 584 310,00 визнається учасниками справи, а тому доказуванню не підлягає.
Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Схожий по суті висновок зроблений в п. 8.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, в якій вказано, що водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначено, що: добросовісність) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).
Передбачений ст. 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 127/12240/22 вказав на те, що тлумачення норм ст. ст. 3, 1212-1215 ЦК України свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів (до аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Отже, безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач добровільно, послідовно та систематично, за відсутності будь-якої помилки, в тому числі рахункової, перераховувала кошти відповідачу, зазначаючи призначенням платежу - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаючи при цьому, що між ними відсутні фінансові зобов`язання по Договору №12 від 05.10.2022 року, тобто відсутній обов`язок з її боку на перерахування грошових коштів на користь відповідача.
Разом із тим наведені заперечення Відповідача підлягають оцінці у взаємному зв`язку зі змістом листування сторін, на яке посилається Позивач як на підтвердження фактичної участі Відповідача в організації договірних відносин із ТОВ «Екбудконс».
При цьому, суд зауважує, що відсутність у Відповідача формального статусу керівника, учасника, кінцевого бенефіціарного власника чи працівника товариства сама по собі не спростовує можливості його фактичної участі в узгодженні умов договору, організації розрахунків та координації дій сторін. Водночас установлення такої участі не є безумовним підтвердженням наявності у Відповідача повноважень діяти від імені товариства або приймати виконання зобов`язань на його користь.
Відповідно до наданих Відповідачем переписок у WhatsApp, можна стверджувати, що здійснені перекази відношення до ТОВ «Екбудконс», до Договору поставки №12 від 05.10.2022 року не мали та не могли мати, Позивач була обізнана про призначення кожного переказу і здійснювала їх свідомо та добровільно на виконання домовленостей між Позивачем та Відповідачем.
Відповідно до руху коштів по картці НОМЕР_3 з рахунку НОМЕР_4 за період 05.12.2022-16.05.2023: 05.12.2022 о 12:28:59 на картку НОМЕР_5 на суму 36 000 грн., 07.12.2022 о 12:07:17 на ім`я ОСОБА_6 на суму 18 000 грн., 15.12.2022 о 11:13:22 на ім`я ОСОБА_6 на суму 21 000 грн., 16.12.2022 о 13:17:22 на ім`я ОСОБА_6 на суму 60 000 грн., 16.12.2022 о 13:18:25 на ім`я ОСОБА_6 на суму 10 000 грн., 21.12.2022 о 18:47:10 на ім`я ОСОБА_6 на суму 22 500 грн., 26.12.2022 о 12:52:26 на ім`я ОСОБА_6 на суму 20 400 грн., 27.12.2022 о 14:15:32 на ім`я ОСОБА_6 на суму 10 000 грн., 28.12.2022 о 23:16:37 на ім`я ОСОБА_6 на суму 11 000 грн., 30.12.2022 о 15:51:04 на ім`я ОСОБА_6 на суму 4 500 грн., 30.12.2022 о 23:34:06 на ім`я ОСОБА_6 на суму 50 000 грн., 06.01.2023 о 11:11:15 на ім`я ОСОБА_5 на суму 5 000 грн., 11.01.2023 о 12:08:27 на ім`я ОСОБА_5 на суму 9 000 грн., 13.01.2023 о 22:40:40 на ім`я ОСОБА_5 на суму 6 700 грн., 14.01.2023 о 18:54:59 на ім`я ОСОБА_5 на суму 5 700 грн., 17.01.2023 о 13:47:59 на ім`я ОСОБА_5 на суму 8 000 грн., 19.01.2023 о 10:00:38 на ім`я ОСОБА_5 на суму 5 000 грн., 20.01.2023 о 13:44:54 на ім`я ОСОБА_5 на суму 13 100 грн., 30.01.2023 о 15:00:31 на ім`я ОСОБА_5 на суму 10 000 грн., 31.01.2023 о 10:28:51 на ім`я ОСОБА_5 на суму 38 000 грн., 02.02.2023 о 15:50:34 на ім`я ОСОБА_5 на суму 10 000 грн., 05.02.2023 о 22:36:59 на ім`я ОСОБА_5 на суму 3 800 грн., 06.02.2023 о 15:28:26 на ім`я ОСОБА_5 на суму 1 750 грн., 10.02.2023 о 14:12:49 на ім`я ОСОБА_5 на суму 1 500 грн., 13.02.2023 о 11:45:01 на ім`я ОСОБА_5 на суму 2 700 грн., 15.02.2023 о 21:10:23 на ім`я ОСОБА_5 на суму 13 500 грн., 23.02.2023 о 13:09:35 на ім`я ОСОБА_5 на суму 5 000 грн., 25.02.2023 о 11:02:28 на ім`я ОСОБА_5 на суму 20 000 грн., 01.03.2023 о 19:23:08 на ім`я ОСОБА_5 на суму 36 000 грн., 02.03.2023 о 19:06:16 на ім`я ОСОБА_5 на суму 9 050 грн., 03.03.2023 о 19:29:31 на ім`я ОСОБА_5 на суму 3 200 грн., 05.03.2023 о 09:45:18 на ім`я ОСОБА_5 на суму 1 000 грн., 07.03.2023 о 12:23:09 на ім`я ОСОБА_5 на суму 2 000 грн., 09.03.2023 о 21:40:50 на ім`я ОСОБА_5 на суму 1 250 грн., 15.03.2023 о 14:13:59 на ім`я ОСОБА_5 на суму 9 800 грн., 15.03.2023 о 16:38:29 на ім`я ОСОБА_5 на суму 5 700 грн., 20.03.2023 о 20:21:41 на ім`я ОСОБА_5 на суму 22 000 грн., 21.03.2023 о 19:48:08 на ім`я ОСОБА_5 на суму 4 750 грн., 24.03.2023 о 13:17:34 на ім`я ОСОБА_5 на суму 14 000 грн., 25.03.2023 о 20:42:04 на ім`я ОСОБА_5 на суму 6 600 грн., 30.03.2023 о 17:36:16 на ім`я ОСОБА_5 на суму 13 000 грн., 31.03.2023 о 19:15:21 на ім`я ОСОБА_5 на суму 3 810 грн., 09.05.2023 о 10:02:12 на ім`я ОСОБА_5 на суму 20 000 грн., 15.05.2023 о 09:45:04 на ім`я ОСОБА_5 на суму 6 000 грн., 16.05.2023 о 11:41:50 на ім`я ОСОБА_5 на суму 4 000 грн..
Відповідно до довідки про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 14.03.2026 по рахунку: НОМЕР_6 , відповідно до категорії: Надходження від: ТОВ «ЕКБУДКОНС», від: «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКБУДКОНС»: 10.11.2022 о 09:49:01 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 120 000грн., 01.12.2022 о 09:49:57 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 20 4000грн., 05.12.2022 о 10:08:55 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 63 240грн., 15.12.2022 о 10:50:29 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 21 000грн., 16.12.2022 о 10:32:31 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 35 000грн., 22.12.2022 о 09:20:20 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 100 000грн., 26.12.2022 о 12:06:22 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 20 400грн., 27.12.2022 о 10:22:34 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 10 000грн., 28.12.2022 о 10:19:09 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 30 000грн., 11.01.2022 о 12:04:58 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 9 000грн., 17.01.2023 о 10:20:19 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 50 000грн., 20.01.20223о 10:48:52 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 10 000грн., 26.01.2023 о 14:40:25 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 30 000грн., 30.01.2023 о 11:08:10 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 10 000грн., 02.02.2023 о 11:06:30 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 10 000грн., 02.05.2023 о 22:49:36 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 116 665грн., 09.05.2023 о 09:19:53 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 20 000грн., 15.05.2023 о 08:52:23 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 6 000грн., 16.05.2023 о 11:26:06 (оплата за перероблену деревину (тріску) згідно договору №12 від 05.1.2022р. Без ПДВ на суму 4 000грн.
Відповідно до Постанови від 29.07.2022 № 162 Про затвердження Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків., а саме п. 10 розділу 1: Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до п. 24 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом та в пункті 24 розділу I цієї Інструкції.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов`язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Отже, підсумовуючи викладене, суд зазначає, що надані позивачем банківські виписки підтверджують здійснення переказів грошових коштів на користь відповідача з особистого банківського рахунку позивача, який використовується для власних потреб, а не з рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності.
Водночас матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б дозволяли встановити безпосередній зв`язок між коштами, отриманими позивачем від ТОВ на виконання Договору № 12 від 05.01.2022, та коштами, які в подальшому були перераховані відповідачу з особистого банківського рахунку позивача.
Таким чином, твердження позивача про те, що на користь відповідача перераховувалися саме грошові кошти, отримані за зазначеним договором, не знайшло достатнього підтвердження наданими доказами, тому що жоден із 45 переказів, здійснених Позивачем на користь Відповідача, не містить у призначенні платежу будь-якого посилання на «повернення боргу» ТОВ «Екбудконс», «погашення заборгованості» перед товариством, договір поставки №12 від 05.10.2022 чи якесь інше формулювання, яке хоча б якось пов`язувало ці перекази з ТОВ «Екбудконс».
Щодо підтвердження фактичного контролю Відповідача над компанією та про те, що Позивач мала всі підстави довіряти видимості повноважень Відповідача, об`єктивно підтверджується матеріалами господарської справи № 911/2740/25, а саме Відповідач ( ОСОБА_2 ) особисто сплатив судовий збір за позовом ТОВ «Екбудконс» до Позивача про стягнення коштів за Договором № 12 від 05.10.2022 згідно із Квитанцією № ПН3431947 від 25.08.2025 та Квитанцією № ПН3431955 від 25.08.2025, то суд зауважує, що відповідно до рішення Господарського суду Київської області №911/2740/25 «Через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву від 05.01.2026 (вх. № суду 132/26 від 06.01.2026), в якому відповідач зазначає, що надані позивачем до суду платіжні інструкції у кількості 17 штук, які підтверджують здійснення переказів грошових коштів на рахунок відповідача у період з 09 листопада 2022 року по 09 травня 2023 року, свідчать про регулярність внесення платежів на користь відповідача у рамках встановлених договірних правовідносин за договором поставки від 05 жовтня 2022 року № 12. Відповідач стверджує, що усі зобов`язання за договором перед позивачем є виконаними, оскільки у протилежному випадку позивач при проведенні першої оплати 01 грудня 2022 року на суму грошових коштів у розмірі 204000,00 грн. та невиконанні поставки замовленої партії товару відповідачем протягом 10 днів очевидно логічно не здійснював би наступний платіж на суму 100000,00 грн. 22 грудня 2022 року, а так само й інші послідовні платежі. Позивач, користуючись відсутністю підписаних документів на підтвердження отримання ним замовленого товару, а також довірливими відносинами з відповідачем, звернувся до Господарського суду Київської області з метою стягнути сплачені грошові кошти за одержаний товар. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач вказує, що сплачені 09.11.2022 позивачем на користь відповідача грошові кошти в розмірі 120000,00 грн. були повернуті на рахунок позивача, як помилково зараховані. В поданому відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.» а також Через систему «Електронний суд» відповідач подав заперечення на відповідь на відзив від 27.02.2026 (вх. № суду 3450/26 від 02.03.2026), в яких наводить власні спростування на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив. Зокрема, відповідач зазначає, що поставка товару загальною вартістю 1700000,00 грн., з урахуванням п. 4.6 договору та специфікації № 1 до договору здійснюється виключно після повної 100% передплати, а обов`язок відповідача щодо здійснення поставки виникає лише з моменту отримання ним повної оплати, у зв`язку з чим до отримання суми грошових коштів у розмірі 1700000,00 грн. відсутні правові підстави вважати поставку простроченою або невиконаною. Розмір грошових коштів, які надходили на рахунок відповідача, не були кратними вартості 1 м товару 850 грн., що підтверджує необхідність здійснення повної оплати вартості товару у розмірі 1700000,00 грн. для можливості постачання товару. Крім того, такі розміри оплат не давали змоги визначити точний обсяг оплаченого товару та виключали здійснення часткових поставок. Надані позивачем до Господарського суду докази перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у розмірі 739305,00 грн. не породжувало у Відповідача обов`язку поставити товар з підстав ненастання відкладальної обставини. Обов`язок відповідача щодо постачання товару у власність позивачу не виник з підстав невнесення оплати у повному розмірі, а сам відповідач правомірно очікує на отримання іншої частини оплати за товар для виконання власних зобов`язань.
Судом встановлено, що під час розгляду господарської справи № 911/2740/25 Позивачка ані у відзиві на позовну заяву, ані у поданих запереченнях не зазначала про здійснення нею повернення грошових коштів ТОВ «Екбудконс» шляхом їх перерахування на особистий банківський рахунок Відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що в межах розгляду господарської справи № 911/2740/25 Позивач викладала різні за змістом правові позиції щодо виконання зобов`язань за договором поставки № 12 від 05.10.2022, зокрема стосовно фактичного здійснення поставки товару та наявності обов`язку щодо її здійснення. Водночас під час розгляду цієї цивільної справи Позивачка посилається на інші обставини, стверджуючи, що здійснювала повернення заборгованості перед ТОВ «Екбудконс» шляхом перерахування грошових коштів на особистий банківський рахунок Відповідача, оскільки останній нібито ввів її в оману щодо наявності у нього повноважень діяти від імені товариства та приймати відповідні платежі.
Таким чином, суд констатує відмінність правових позицій Позивачки, викладених у межах господарського та цивільного судочинства, що підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі під час встановлення дійсного характеру спірних правовідносин та правових підстав здійснення грошових переказів.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України: обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування та обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
За таких обставин поведінка позивача є суперечливою, оскільки вона вільно і без помилки погодилась на пересилання коштів Відповідачу, згідно наданої переписки ні разу не було вказано, що це кошти на повернення заборгованості ТОВ "Екбудконс", що у свою чергу виключає задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, як безпідставно набутих.
За таких обставин, суд доходить висновку, що поведінка Позивача є суперечливою, оскільки остання добровільно та усвідомлено здійснювала перерахування грошових коштів на особистий банківський рахунок Відповідача. При цьому зі змісту наданого суду листування між сторонами не вбачається, що зазначені грошові кошти перераховувалися з метою погашення заборгованості перед ТОВ «Екбудконс» або що Відповідач був уповноважений отримувати їх від імені зазначеного товариства.
Отже, враховуючи добровільний характер здійснених платежів, відсутність у дослідженому листуванні будь-яких посилань на їх транзитний характер та недоведеність Позивачкою обставин, на які вона посилається як на підставу заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення грошових коштів як безпідставно набутих відповідно до статті 1212 ЦК України.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 23.01.2019 року у справі №757/46709/16-ц: «Тлумачення положень статті 527 ЦК України свідчить, що кредитору дозволяється не приймати самостійно виконання зобов`язання у разі його переадресування, під яким розуміється уповноваження кредитором іншої особи на прийняття виконання від боржника, якщо така можливість передбачена договором, актом цивільного законодавства або ж випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Уповноважена кредитором особа приймає виконання (тобто вчиняє фактичні дії, зокрема щодо прийняття майна) без заміни кредитора, і всі правові наслідки настають для кредитора. Під уповноваженою особою слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження від кредитора на прийняття виконання обов`язку боржником або іншою особою. Такі повноваження можуть бути визначені, зокрема: у договорі між кредитором уповноваженою особою; у договорі між боржником та кредитором; кредитором у виданій ним довіреності.»
Відповідно до Постанови Верховного суду № 127/12240/22 від 17 квітня 2024 року Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України їх нарахування є наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми безпідставно набутих коштів, а наявність відповідного грошового зобов`язання та його прострочення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, похідні позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113, 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).
Таким чином, в ході розгляду справи судом установлено, що позивач систематично та послідовно протягом 2022-2023 рр., здійснювала платежі на загальну суму 584 310,00 грн., перераховувала кошти на рахунок відповідача, з яким на той час в них були гарні стосунки, що не заперечувалося самим позивачем, знаючи, що між ними відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок), а тому поведінка позивача є суперечливою, оскільки остання вільно і без помилки погодилась на перерахування коштів і відповідно настання невигідних для себе наслідків.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-78, 81, 82, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екбудконс" про стягнення безпідставно набутих коштів, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026 року.
Головуюча - суддя О.М. Панченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua