Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №753/20760/26
Суддя: Комаревцева Л. В.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20760/26
провадження № 2/753/17483/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № LM738814449 від 11.12.2024 у розмірі 18 842,34 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.12.2024 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та відповідачем в електронній формі укладено договір кредитної лінії № LM738814449, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 800,00 грн. Позивач зазначає, що кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти на платіжну картку, зазначену позичальником, однак відповідач належним чином передбачені договором платежі не сплачував.
Право вимоги за договором спочатку передано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а надалі - позивачу на підставі договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025.
За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 18 842,34 грн., з яких: 5 799,92 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 10 142,46 грн. - заборгованість за процентами; 2 899,96 грн. - заборгованість за штрафом та пенею.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування в АТ «Універсал Банк» відомостей щодо успішності операції з перерахування 11.12.2024 кредитних коштів у розмірі 5 800,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_3 та їх зарахування на відповідний рахунок.
На час вирішення справи витребувані банком докази суду не надано, ухвалу в цій частині не виконано.
Відповідач повідомлений про розгляд справи в установленому законом порядку. Відзиву у встановлений судом строк не подав, про поважні причини його неподання суд не повідомив.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України правом подати відзив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Невиконання банком ухвали про витребування доказів не означає автоматичного підтвердження або спростування факту надання кредиту. Суд оцінює достатність наявних доказів та вирішує заявлені вимоги відповідно до встановлених на їх підставі обставин.
Дослідивши письмові докази, суд установив таке.
Матеріали справи містять договір кредитної лінії № LM738814449 від 11.12.2024, заяву на отримання грошових коштів, довідку щодо дій позичальника в інформаційній системі кредитодавця, документи про перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості та документи щодо переходу права вимоги.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору загальний розмір кредиту та першого траншу становить 5 800,00 грн. Датою надання першого траншу визначено 11.12.2024.
Пунктом 5.1 договору передбачено перерахування коштів із використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_3.
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційній системі кредитодавця одноразовий ідентифікатор PSQE-5979 направлено 11.12.2024 на номер телефону НОМЕР_1 та введено позичальником для підписання договору того ж дня о 00 год. 07 хв. 31 сек.
У заяві на отримання кредиту зазначено ім`я відповідача, його РНОКПП НОМЕР_2 , паспортні дані та реквізити тієї самої платіжної картки.
Довідка ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» містить дані про платника, отримувача, суму переказу 5 800,00 грн., номер договору, картку отримувача, ідентифікатор платіжної операції 43386-84588-88144 та час її завершення 11.12.2024 о 00 год. 07 хв. 39 сек. На підтвердження переказу також надано копію платіжного доручення від 11.12.2024 із зазначенням відповідача як отримувача та посиланням на спірний договір у призначенні платежу.
Оцінюючи ці документи, суд ураховує, що вони містять конкретні відомості про операцію, узгоджуються щодо позичальника, договору, суми та картки отримувача. Їх зміст у сукупності підтверджує надання кредитних коштів відповідачу.
Відсутність додаткової відповіді банку сама собою не робить надані документи недопустимими та не зумовлює їх відхилення. Водночас висновок суду ґрунтується на оцінці документів, а не на відсутності заперечень відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Надані документи підтверджують погодження відповідачем індивідуальних умов кредитування та укладення договору із застосуванням такого підпису.
Право вимоги за спірним договором передано від ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № ОК-ТП/28 від 26.03.2025, а від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача - за договором факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025.
Витяги з реєстрів прав вимоги містять дані відповідача та номер договору № LM738814449. Документи щодо факторингу підтверджують послідовність переходу права вимоги.
За змістом статей 512, 514 ЦК України заміна кредитора допускається шляхом відступлення права вимоги, а новий кредитор набуває права в обсязі та на умовах, які існували у первісного кредитора.
Водночас набуття права вимоги не змінює погоджених строків виконання зобов`язань та саме собою не перетворює строкову заборгованість на прострочену.
Оцінюючи вимогу щодо основного боргу, суд виходить із такого.
Пунктом 3.1 договору встановлено початковий дисконтний період тривалістю 45 днів. Проте цей період не є загальним строком кредитування.
За пунктом 7.1 договору дата закінчення дисконтного періоду - 25.01.2025 - визначена як рекомендована, а не обов`язкова дата дострокового повернення всієї суми кредиту.
Пункт 11.1 передбачає дію договору протягом п`яти років, а пункт 7.3 прямо визначає кінцеву дату повернення кредиту - 10.01.2030. У заяві на отримання кредиту строк кредитування також зазначено як 1 826 днів.
Отже, закінчення 45-денного дисконтного періоду саме собою не означає настання обов`язку повернути всю основну суму кредиту.
Пунктами 9.1.1.2, 9.1.1.7 договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту за визначених договором обставин, зокрема у разі прострочення сплати процентів. Проте реалізація такого права потребує дотримання встановленого порядку повідомлення позичальника.
Частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає письмове повідомлення споживача про прострочення, необхідні дії для усунення порушення та строк їх виконання. Для повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, споживачу надається встановлений законом строк від дня одержання відповідного повідомлення. Закон України «Про споживче кредитування».
Надана досудова вимога від 10.04.2026 містить вимогу негайно погасити всю обліковану позивачем заборгованість. Однак вона не визначає передбаченого законом строку для усунення порушення та не підтверджує належного завершення процедури дострокового пред`явлення кредиту до повернення.
Документи про направлення позову з додатками підтверджують надсилання процесуальних матеріалів. Самі собою вони не доводять, що до звернення з позовом відповідачу було належно вручено повідомлення про дострокове повернення кредиту та сплив установлений для виконання такої вимоги строк.
Право кредитора вимагати дострокового повернення коштів та настання обов`язку позичальника їх достроково повернути не є тотожними обставинами. Позивач повинен довести реалізацію такого права відповідно до договору й закону.
Необхідність дотримання порядку дострокового повернення споживчого кредиту узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц. При цьому безпосередньою нормативною підставою вирішення цього спору є частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та наведені умови договору. Узагальнення судової практики.
За таких обставин вимога про стягнення 5 799,92 грн. основного боргу є передчасною. Відмова в цій частині не означає припинення відповідного зобов`язання.
Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке.
Пунктом 8.3 договору визначено базову процентну ставку 0,98 % на день від фактичного залишку кредиту. Після закінчення дисконтного періоду пунктом 7.4.2 передбачено щоденну сплату процентів.
Отже, строк сплати процентів визначений окремо від кінцевого строку повернення основного боргу. Ненастання кінцевої дати повернення кредиту не звільняє позичальника від сплати процентів, строк внесення яких уже настав.
За розрахунком ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» залишок процентної заборгованості на 26.03.2025 становив 3 492,18 грн. Надалі за період із 27.03.2025 до 21.07.2025 включно нараховано по 56,84 грн. за день, усього за 117 днів - 6 650,28 грн. Загальна сума становить 10 142,46 грн.
Щоденна сума нарахування відповідає погодженій базовій ставці та залишку основного боргу з урахуванням округлення до копійок. Заявлені проценти нараховано в межах строку кредитування.
Відображені в розрахунку в колонці «Погашено» суми станом на 21.07.2025 не є платежами відповідача: примітка до документа пояснює їх закриттям обліку заборгованості у зв`язку з відступленням права вимоги.
Оцінивши договір, розрахунок та документи щодо переданої заборгованості в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 10 142,46 грн. процентів. Доказів їх подальшої сплати матеріали справи не містять.
Вимога про стягнення 2 899,96 грн. штрафу та пені задоволенню не підлягає.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає звільнення позичальника від визначеної ним відповідальності за прострочення кредитних зобов`язань у період воєнного стану та списання відповідних нарахувань за прострочення, здійснених починаючи з 24.02.2022. Спірна неустойка виникла за договором, укладеним 11.12.2024, і нарахована в зазначений період, тому її стягнення суперечить цим положенням. ЦК України.
Відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України суд перевіряє доведеність кожної заявленої вимоги. Неподання відповідачем відзиву не усуває необхідності застосувати положення закону щодо строків виконання зобов`язань та звільнення від неустойки.
За встановлених обставин позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення 10 142,46 грн. процентної заборгованості. У стягненні 5 799,92 грн. основного боргу та 2 899,96 грн. неустойки належить відмовити.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 24574 від 17.04.2026.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 0107 від 01.07.2025, акт № 506 від 10.04.2026 на суму 8 000,00 грн. та детальний опис послуг. Акт передбачає обов`язок клієнта сплатити визначену суму протягом року з моменту його підписання. Тому відсутність підтвердження фактичної оплати сама собою не виключає розподілу цих витрат.
З огляду на часткове задоволення позову за правилами статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам: 1 433,12 грн. судового збору.
Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.
Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.
Керуючись статтями 509, 512, 514, 526, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 84, 89, 133, 137, 141, 174, 178, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за процентами за договором кредитної лінії № LM738814449 від 11.12.2024 у розмірі 10 142,46 грн., судовий збір у розмірі 1 433,12 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 306,24 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2026
Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua