Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №753/21964/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21964/26

провадження № 2/753/18239/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8784 від 14 березня 2025 року в розмірі 14 783,04 грн, із яких: 2 952,00 грн - заборгованість за кредитом; 9 249,84 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 491,20 грн - проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України; 90,00 грн - комісія. Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 14 березня 2025 року між сторонами за допомогою вебсайту кредитодавця укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1525-8784, відповідно до якого відповідачці надано 1 500,00 грн. Надалі сторони уклали додаткові угоди від 13 квітня, 08 травня, 17 травня та 10 червня 2025 року, за якими відповідачка додатково отримала відповідно 1 800,00 грн, 600,00 грн, 600,00 грн та 600,00 грн. Загальна сума наданих коштів становить 5 100,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язань не виконала, внаслідок чого станом на 02 червня 2026 року утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ч. 6 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Неподання відповідачем відзиву не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки правової підстави й розміру кожної заявленої суми.

14 березня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1525-8784 продукту «MiniKasa». За договором первісна сума кредиту становила 1 500,00 грн, строк кредитування - 365 календарних днів, базовий період сплати процентів - 21 календарний день.

Договір містить персональні дані відповідача, реквізити платіжної картки та відомості про підписання одноразовим ідентифікатором A0992.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надані додаткові угоди передбачають збільшення суми кредиту та продовження строку кредитування. Угода від 13 квітня 2025 року підписана одноразовим ідентифікатором A7118, від 08 травня 2025 року - A9968, від 17 травня 2025 року - A3600, від 10 червня 2025 року - A7234.

Документи надавача платіжних послуг ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та довідка кредитодавця підтверджують перерахування на погоджену платіжну картку відповідачки п`яти сум: 14 березня 2025 року - 1 500,00 грн, 13 квітня 2025 року - 1 800,00 грн, 08 травня 2025 року - 600,00 грн, 17 травня 2025 року - 600,00 грн, 10 червня 2025 року - 600,00 грн.

Отже, надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 5 100,00 грн підтверджується сукупністю договірних і платіжних документів.

Кредит надано фізичній особі для задоволення особистих потреб, тому спірні правовідносини регулюються також Законом України «Про споживче кредитування».

За п. 2.4, 2.11, 2.12 останньої додаткової угоди від 10 червня 2025 року строк користування кредитом продовжено на 365 днів із дати її укладення; ця дата є першим днем користування кредитом на змінених умовах. Кінцева дата повернення кредиту за графіком - 09 червня 2026 року.

Водночас наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий у повному обсязі через неправильне зарахування частини платежів і включення відповідальності, від якої позичальника звільнено законом.

За ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування»: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит».

Таку саму черговість передбачено п. 6.11 Правил відкриття кредитної лінії, на які посилається позивач.

За ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, суд не може застосувати порядок зарахування коштів, який суперечить установленій законом черговості. Відсутність окремої вимоги відповідачки про недійсність договірної умови не перешкоджає застосуванню імперативних норм при визначенні дійсного розміру заборгованості.

За розрахунком позивача відповідачка здійснила чотири платежі: 03 квітня 2025 року - 840,00 грн, 24 квітня 2025 року - 1 338,00 грн, 13 травня 2025 року - 1 242,00 грн, 06 червня 2025 року - 1 424,40 грн. Усього сплачено 4 844,40 грн.

Із цих платежів кредитодавець зарахував 675,00 грн на погашення комісій, а 58,80 грн - на погашення процентів за ст. 625 ЦК України. При цьому сума кредиту залишалася непогашеною. Зарахування коштів на комісії перед погашенням вимог попередніх черг суперечить ст. 19 Закону та п. 6.11 Правил. Наявність у додаткових угодах відомостей про обліковий залишок заборгованості не надає такому способу розподілу платежів переваги над імперативною нормою закону.

Окремо суд оцінює нарахування за ст. 625 ЦК України.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас за п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Цим же пунктом установлено, що неустойка та інші передбачені договором платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредит надано в березні 2025 року. Усі відображені в розрахунку нарахування за ст. 625 ЦК України здійснено під час воєнного стану. Отже, відповідачка звільнена від такої відповідальності, незалежно від того, який її розмір погоджено договором.

За підсумковим рядком розрахунку кредитор нарахував 2 550,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України. Із цієї суми 58,80 грн зараховано як погашені платежем від 06 червня 2025 року, а залишок 2 491,20 грн заявлено до стягнення. Стягнення останньої суми суперечить наведеній спеціальній нормі закону. Зарахування 58,80 грн на погашення нарахування, від сплати якого відповідачку звільнено законом, також не може збільшувати залишок її основного боргу.

Тому при визначенні дійсного розміру боргу суд виключає нарахування за ст. 625 ЦК України та здійснює контрольний розподіл фактично внесених коштів відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

За п. 4.10 договору та п. 2.8 додаткових угод проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту. Кожна додаткова угода передбачає застосування ставки 1,00 % за день протягом перших 180 днів із дати її укладення, а з 181-го дня - 0,74 % за день. За останньою угодою від 10 червня 2025 року ставка 1,00 % діяла до 06 грудня 2025 року включно, а ставка 0,74 % - із 07 грудня 2025 року.

За п. 5.3 договору при частковому достроковому поверненні кредиту залишок, на який нараховуються проценти, зменшується з дати, наступної за днем зарахування коштів.

Суд зберігає застосований у розрахунку позивача підхід до нарахування процентів за день платежу та погашення нарахованих процентів перед частковим поверненням тіла кредиту в межах відповідної черги. Неправомірно погашені комісії й відповідальність не мають пріоритету перед кредитом. Щоденна сума процентів обчислюється до копійки; після зміни залишку подальші проценти перераховуються з наступного дня. Ураховуються всі п`ять видач коштів і всі чотири платежі, відображені самим позивачем.

За 02 червня 2026 року позивач процентів не нараховував. Суд не збільшує період нарахування порівняно із заявленим. Із загальної суми належних процентів 7 558,33 грн погашено 1 635,97 грн, тому непогашений залишок становить 5 922,36 грн.

Цей перерахунок є наслідком застосування встановленої законом черговості платежів та перевірки бази нарахування. Суд не змінює погоджених процентних ставок і не зменшує договірну плату з міркувань її розміру.

Стосовно комісії суд ураховує, що п. 4.11 договору та п. 2.6 додаткових угод передбачають одноразову комісію за видачу коштів у розмірі 15 % від відповідної виданої суми. Загалом комісій нараховано 765,00 грн: 225,00 грн, 270,00 грн та тричі по 90,00 грн.

За ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

За ч. 6 ст. 12 цього Закону споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Комісії за видачу коштів прямо передбачені індивідуальними умовами та враховані при розрахунку вартості кредиту. Надання коштів підтверджене платіжними документами. За змістом цих умов комісія є платою за видачу кредиту, а не платою за інформацію, яка має надаватися споживачу безоплатно у встановлених законом випадках. Строк сплати комісії за останньою додатковою угодою настав до звернення з позовом.

Контрольний розподіл платежів не надає суду права збільшувати окрему заявлену позовну вимогу. Позивач просить стягнути лише 90,00 грн комісії. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, тому до стягнення належить саме 90,00 грн, а не весь обліковий залишок комісій після перерозподілу.

Отже, доведений у межах позовних вимог розмір заборгованості становить 7 903,93 грн, із яких: 1 891,57 грн - основний борг, 5 922,36 грн - проценти за користування кредитом, 90,00 грн - комісія. У стягненні решти заявленої суми належить відмовити.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 6 879,11 грн належить відмовити, з яких: 2 491,20 грн - проценти за ст. 625 ЦК України, від відповідальності за якою відповідач звільнена законом; 1 060,43 грн. - необґрунтовано визначена частина основного боргу; 3 327,48 грн. - надмірно нараховані проценти за користування кредитом. Завищення основного боргу та звичайних процентів установлено за результатами перерахунку з дотриманням черговості погашення вимог, визначеної ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплату 2 662,40 грн судового збору підтверджено платіжною інструкцією № 57199 від 14 липня 2026 року. Пропорційно задоволеній частині позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 423,48 грн: 2 662,40 грн ? 7 903,93 грн / 14 783,04 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 215, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 8, 12, 19 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1525-8784 від 14 березня 2025 року в розмірі 7 903 (сім тисяч дев`ятсот три) грн 93 коп., яка складається з основного боргу в розмірі 1 891,57 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 5 922,36 грн та комісії в розмірі 90,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн 48 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03.11.2026

Суддя Комаревцева Л.В.