Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №753/20077/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20077/26

провадження № 2/753/16975/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит № 45289847 від 25.12.2025 у розмірі 25 839,36 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 25.12.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено електронний договір надання коштів у кредит № 45289847, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «74803».

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 23 дні, з 25.12.2025 до 16.01.2026 включно, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 0,304 % на день та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 16 % від його суми, що становить 1 280,00 грн.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав зобов`язання з надання кредиту, перерахувавши кошти на зазначену відповідачем платіжну картку. Водночас відповідач у встановлений договором строк кредит та нараховані платежі не повернув.

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26. Відповідно до реєстру прав вимог № 8 від 20.05.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

За розрахунком позивача станом на 22.06.2026 заборгованість становить 25 839,36 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 559,36 грн. - проценти; 1 280,00 грн. - комісія; 16 000,00 грн. - пеня.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформації про належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та виписки за відповідним рахунком за період із 25.12.2025 до 28.12.2025.

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» надало запитувані відомості та банківські документи, які долучено до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

25.12.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 45289847.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а позичальник - повернути отримані кошти, сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

Підпунктом 2.2.1 договору визначено суму кредиту - 8 000,00 грн.; підпунктом 2.2.2 - строк кредитування 23 дні; підпунктом 2.2.3 - фіксовану процентну ставку 0,304 % на день; підпунктом 2.2.4 - комісію за надання кредиту в розмірі 16 % від його суми, що становить 1 280,00 грн. Дата повернення кредиту - 16.01.2026.

Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «74803».

З довідки про ідентифікацію вбачається, що відповідач пройшов ідентифікацію за посередництвом системи BankID НБУ через monobank. Одноразовий ідентифікатор «74803» направлено 25.12.2025 о 20 год. 38 хв. 16 с. на зазначену відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

Надані документи містять прізвище, ім`я, по батькові відповідача, його РНОКПП НОМЕР_2 , реквізити документа, що посвідчує особу, та платіжної картки, обраної для отримання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладення електронного договору та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором передбачено статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Оцінюючи поданий договір у сукупності з довідкою про ідентифікацію, документами платіжної установи та відповіддю банку, суд дійшов висновку, що сторони погодили умови кредитування та уклали договір у передбаченій законом письмовій формі.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним документом ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», який містить відомості про операцію від 25.12.2025 на суму 8 000,00 грн., отримувача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , платіжну картку № НОМЕР_1 .

Крім того, у відповіді АТ «ПУМБ» від 14.09.2026 № КНО-07.8.5/16299БТ повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , випущено платіжну картку № НОМЕР_1 до рахунку, відкритого в банку.

Наданий банком звіт містить відомості про надходження 8 000,00 грн. за операцією від 25.12.2025 о 20 год. 38 хв. 55 с., відображеною за рахунком 26.12.2025.

Таким чином, належність платіжної картки відповідачу та фактичне надходження на неї кредитних коштів підтверджено безпосередньо банком, який обслуговує відповідний рахунок.

Відомості про подальші видаткові операції за рахунком не свідчать про повернення кредиту, оскільки сам факт списання коштів із рахунку позичальника не підтверджує їх перерахування кредитодавцю на погашення зобов`язань за спірним договором.

Отже, первісний кредитор виконав зобов`язання з надання відповідачу кредиту в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26.

За пунктом 2.1.3 договору факторингу перехід права вимоги від клієнта до фактора відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. Із цього моменту фактор стає кредитором щодо зазначених у реєстрі боржників.

У реєстрі прав вимог № 8 від 20.05.2026 під порядковим номером 1 251 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір № 45289847 від 25.12.2025 та заборгованість у загальному розмірі 25 839,36 грн., яка складається з 8 000,00 грн. основного боргу, 559,36 грн. процентів, 1 280,00 грн. комісії та 16 000,00 грн. пені.

Реєстр підписаний уповноваженими представниками сторін договору факторингу.

На підтвердження проведення розрахунків за договором факторингу позивач надав платіжну інструкцію № 850021654.1 від 26.05.2026 про перерахування первісному кредитору 3 558 795,04 грн. із зазначенням договору факторингу та реєстру прав вимог № 8 від 20.05.2026.

Наведені докази індивідуалізують передане зобов`язання за особою боржника, його РНОКПП, номером та датою кредитного договору і підтверджують набуття позивачем права вимоги до відповідача.

При цьому відступлення права вимоги не збільшує обсягу зобов`язань боржника та не надає новому кредитору права стягувати платежі, від сплати яких боржника звільнено законом.

Строк повернення кредиту настав 16.01.2026. Доказів повернення відповідачем отриманих 8 000,00 грн. матеріали справи не містять.

Надані первісним кредитором та позивачем розрахунки узгоджуються в частині залишку основної заборгованості.

Отже, вимога про стягнення 8 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує таке.

За договором сторони погодили фіксовану процентну ставку 0,304 % на день протягом 23 днів кредитування. Розмір процентів за один день становить: 8 000,00 грн. ? 0,304 % = 24,32 грн. За погоджений строк кредитування сума процентів становить: 24,32 грн. ? 23 дні = 559,36 грн.

Заявлена сума відповідає умовам договору та наданому розрахунку. Нарахування стосується погодженого строку користування кредитом, а не періоду прострочення. Тому вимога про стягнення 559,36 грн. процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Договором безпосередньо визначено вид платежу - комісія за надання кредиту, її розмір - 16 % від суми кредиту, та грошовий еквівалент - 1 280,00 грн.

За змістом статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

У цьому випадку комісія передбачена як одноразовий платіж за надання кредиту, а не плата за отримання інформації про стан заборгованості чи санкція за прострочення виконання зобов`язання.

Факт надання кредиту відповідачу підтверджено платіжним документом та відомостями банку.

Розмір комісії обчислено відповідно до погодженої умови: 8 000,00 грн. ? 16 % = 1 280,00 грн. Проценти та комісія включені до загальних витрат за кредитом. Їх сукупний розмір за погоджений строк становить 1 839,36 грн.

Розрахована відповідно до передбаченої статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» формули денна процентна ставка становить приблизно 0,9997 %, що не перевищує встановленого законом максимального розміру 1 %.

За встановлених обставин підстав для відмови у стягненні погодженої сторонами одноразової комісії суд не встановив. Вимога про стягнення 1 280,00 грн. підлягає задоволенню.

Водночас вимога про стягнення 16 000,00 грн. пені задоволенню не підлягає.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Спірний договір укладено 25.12.2025, а строк повернення кредиту настав 16.01.2026. Отже, вся заявлена пеня нарахована за прострочення, яке мало місце під час дії воєнного стану.

Зазначене звільнення від відповідальності встановлено безпосередньо законом та не залежить від наявності відповідної умови договору чи подання відповідачем окремого клопотання.

Включення пені до реєстру переданих прав вимог не усуває встановленого законом звільнення боржника від її сплати. Новий кредитор не може набути права примусового стягнення платежу, який за законом підлягає списанню.

Тому в задоволенні вимоги про стягнення 16 000,00 грн. пені слід відмовити.

Звільнення відповідача від сплати пені не припиняє обов`язку повернути отриманий кредит та сплатити погоджені проценти за користування ним у межах строку кредитування і комісію за його надання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України передбачено: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Неподання відповідачем відзиву не є самостійною підставою для задоволення позову та не звільняє суд від перевірки законності заявлених нарахувань.

Оцінивши сукупність доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зі стягненням 9 839,36 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 559,36 грн. - проценти; 1 280,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з розміру судового збору 2 662,40 грн. та часткового задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі: 2 662,40 грн. ? 9 839,36 грн. / 25 839,36 грн. = 1 013,81 грн.

Позивач також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

На підтвердження зазначеної вимоги надано договір про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, витяг з акта № 2-ФП від 12.06.2026 та платіжну інструкцію № 850022336.1 від 12.06.2026.

Водночас витяг з акта щодо надання допомоги саме у справі стосовно ОСОБА_1 містить відомості про послуги на загальну суму 4 500,00 грн., а саме: 500,00 грн. - вивчення та аналіз документів, визначення правової позиції; 4 000,00 грн. - підготовка позовної заяви та передбачений актом супровід справи.

Надана платіжна інструкція підтверджує перерахування адвокату загальної суми 264 000,00 грн. за актом № 2-ФП щодо сукупності справ, а не сплату цієї суми за представництво інтересів позивача виключно у цьому провадженні. Індивідуальний розмір витрат щодо відповідача визначається відповідним витягом з акта.

Отже, заявлені 6 500,00 грн. не підтверджені в повному обсязі документами щодо конкретної справи.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 512, 514, 516, 525, 526, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 174, 178, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45289847 від 25.12.2025 у розмірі 9 839,36 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 559,36 грн. - заборгованість за процентами; 1 280,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 16 000,00 грн. пені - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 013,81 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

У відшкодуванні решти заявлених судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.11.2026

Суддя?????????????????Комаревцева Л.В.