Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №135/1750/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1750/26

Провадження № 3/135/512/26

ПОСТАНОВА

іменем України

02.11.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2026 року о 17:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 328i», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час виїзду з двору будинку № 38 на вул. Будівельників у м. Ладижині Гайсинського району Вінницької області не надав переваги в русі автомобілю «ВАЗ 11183», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався цією вулицею, унаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Відомості про поважність причин його неявки в матеріалах справи відсутні, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

З огляду на належне повідомлення потерпілого та відсутність клопотань про відкладення суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статей 245, 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати її обставини, зокрема встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 792026 від 08 жовтня 2026 року складений уповноваженою посадовою особою, містить відомості, передбачені статтею 256 КУпАП, та підписаний ОСОБА_1 . У ньому зазначено час, місце й обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також конкретний пункт Правил дорожнього руху України, порушення якого інкримінується водієві.

Рапортом працівника поліції підтверджується надходження та реєстрація в журналі єдиного обліку за № 4684 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 08 жовтня 2026 року на вул. Будівельників у м. Ладижині за участю автомобілів BMW та ВАЗ.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 убачається, що 08 жовтня 2026 року близько 17:00 він керував автомобілем BMW та виїжджав із прилеглої території будинку № 38 на вул. Будівельників. Перед початком маневру пропустив два автомобілі, після чого помітив автомобіль ВАЗ, який рухався ліворуч від нього. Вважаючи, що цей транспортний засіб перебуває на достатній відстані, розпочав виїзд на дорогу з поворотом ліворуч. Під час виконання маневру відчув зіткнення з лівого боку свого автомобіля.

Отже, ОСОБА_1 у письмових поясненнях підтвердив, що до початку виїзду з прилеглої території бачив автомобіль ВАЗ, який наближався дорогою, однак самостійно оцінив відстань до нього як достатню для здійснення маневру.

ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначив, що 08 жовтня 2026 року близько 17:00, керуючи автомобілем ВАЗ, рухався вул. Будівельників у напрямку міської лікарні. Проїжджаючи повз будинок № 36, помітив автомобіль BMW, який раптово виїхав із прилеглої території будинку № 38 на дорогу, якою він рухався. У зв`язку із цим ОСОБА_2 негайно застосував екстрене гальмування, під час якого його автомобіль змістився ліворуч та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення транспортних засобів.

Наведені пояснення водіїв узгоджуються щодо місця пригоди, напрямків руху автомобілів, здійснення ОСОБА_1 виїзду з прилеглої території та факту зіткнення.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди відображає розташування транспортних засобів, напрямки їх руху, місце зіткнення та сліди гальмування. Зафіксовані на ній відомості узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 про застосування гальмування перед зіткненням. Наявність механічних пошкоджень обох автомобілів підтверджується відповідними записами на зворотному боці схеми.

Оцінюючи наведені докази, суд виходить із такого.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України вимога «дати дорогу» означає обов`язок учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, за винятком вимоги звільнити займану смугу руху, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Отже, водій, який виїжджає з прилеглої території на дорогу, зобов`язаний надати перевагу транспортним засобам, що рухаються нею, та не створювати їм перешкод, які зумовлюють необхідність змінювати швидкість або напрямок руху.

Установлені судом обставини свідчать, що ОСОБА_1 , виїжджаючи з двору житлового будинку, бачив автомобіль ВАЗ, який наближався вул. Будівельників, однак розпочав маневр, не надавши йому переваги в русі.

З пояснень ОСОБА_2 убачається, що саме після виїзду BMW на дорогу виникла необхідність екстреного гальмування, під час якого автомобіль ВАЗ змістився ліворуч, після чого відбулося зіткнення. Ці пояснення узгоджуються з відомостями, зафіксованими на схемі місця ДТП, щодо напрямків руху транспортних засобів та слідів гальмування.

Саме по собі переміщення автомобіля ВАЗ на смугу зустрічного руху не спростовує висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, оскільки за встановлених судом обставин таке переміщення відбулося після виникнення небезпечної дорожньої ситуації, спричиненої виїздом автомобіля BMW з прилеглої території.

Ураховуючи пояснення обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення та на схемі місця ДТП, а також визнання ОСОБА_1 своєї вини під час судового розгляду, суд доходить висновку, що його дії, які полягали в ненаданні переваги в русі автомобілю ВАЗ, перебувають у причинному зв`язку зі зіткненням транспортних засобів та їх механічним пошкодженням.

Отже, досліджені докази в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд відповідно до статті 34 КУпАП визнає його щире розкаяння у вчиненому.

Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Зважаючи на встановлені обставини правопорушення, повне визнання ОСОБА_1 своєї вини та щире розкаяння, суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті 124 КУпАП, є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, та не вбачає підстав для застосування більш суворого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2026 року, що становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 34, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у цій постанові, а також витрати на облік адміністративних правопорушень у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів із дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги — після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя