Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №201/10541/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №201/10541/26

Суддя: Мазниця А. А.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2771/26 Справа № 201/10541/26 Суддя у 1-й інстанції - Батуєв О. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

апеляційну скаргу захисника Лєвшакової О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 05 серпня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122? КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 07.05.2026 року о 09:48 в м. Дніпро, пр. Героїв, 18А водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo Lanos, з номерним знаком НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122? КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник, просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову змінити у частині накладеного адміністративного стягнення, призначивши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Також просить визнати обґрунтованими причини неподання до суду першої інстанції додаткових доказів, долучити до матеріалів справи та дослідити документи, подані стороною захисту разом з апеляційною скаргою; перевірити обставини повідомлення ОСОБА_1 про виклик до органу поліції на 30.06.2026, дату встановлення його особи та дотримання строку складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707836 від 01.07.2026; перевірити наявність належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання, призначені на 23.07.2026 та 05.08.2026, а також направлення чи вручення йому копії оскарженої постанови

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що постанову винесено 05.08.2026, однак ОСОБА_1 не був присутній під час її прийняття, копію постанови своєчасно не отримав та не був обізнаний про її зміст. У матеріалах справи відсутнє підтвердження вручення ОСОБА_1 судових повісток про засідання, призначені на 23.07.2026 та 05.08.2026, а також вручення чи направлення йому копії постанови від 05.08.2026.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що подія, яка стала підставою для складення адміністративних матеріалів, відбулася 07.05.2026. Водночас протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707836 стосовно ОСОБА_1 складено лише 01.07.2026, тобто через 55 днів після зазначеної події.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень направлення та вручення йому письмового запрошення до органу поліції;

Зазначає, що не встановлено точної дати виявлення особи, щодо якої складено протокол, що потребує перевірки дотримання частини другої статті 254 КУпАП.

Захисник вказує, що однією з істотних обставин, які не були досліджені судом першої інстанції, є мета поїздки ОСОБА_1 07.05.2026 та сімейні обставини, за яких відбувалися події. У зазначений день ОСОБА_1 перевозив у своєму автомобілі малолітню доньку, яка хворіла, до медичного закладу для проходження заздалегідь запланованого прийому лікаря. Відомості про запис на відповідний прийом містяться в електронній медичній системі Helsi та можуть бути підтверджені відповідними документами

Вказує, що трудова діяльність ОСОБА_1 пов`язана з необхідністю здійснення службових поїздок із використанням службового транспортного засобу для виконання доручень та завдань роботодавця. Таким чином, право керування транспортними засобами має для нього істотне практичне значення не лише в повсякденному житті, а й у процесі виконання професійних обов`язків, натомість судом першої інстанції було недостатньо обґрунтованно необхідність застосування стягнення саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, свою причетність до події ДТП не заперечував, провину визнав, та просив пом`якшити застосоване до нього стягнення; дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, у матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання останнім копії оскарженої постанови, а отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, доведеності вини ОСОБА_1 , правильності кваліфікації його дій за ст. 122? КУпАП в апеляційному порядку не оспорюються, у зв`язку із чим постанова районного суду у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Разом із тим, доводи апелянта щодо надмірної суворості застосованого до правопорушника адміністративного стягнення заслуговують на увагу.

У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Як убачається з оскарженого рішення та наявних матеріалів провадження, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд прийшов до передчасного висновку про необхідність застосування його саме у виді позбавлення останнього права керування транспортними засобами строком на 1 рік, яке у даному випадку є надмірно суворим.

У межах апеляційного розгляду встановлено, що допущене ОСОБА_1 порушення не потягло за собою вагомих негативних наслідків, подія мала місце за участю двох автомобілів, які отримали незначні пошкодження, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджується іншими матеріалами справи.

Також судом першої інстанції не було достатньою мірою враховано те, що ОСОБА_1 винуватість визнав в повному обсязі, відомості про притягнення його у минулому до адміністративної відповідальності або інші дані, що характеризують його особу негативно, відсутні, як і будь-які інші обставини, що у розумінні ст. 35 КУпАП є такими, що обтяжують його покарання. Крім того апеляційним судом враховується і той факт, що із наявністю у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами пов`язана його професійна діяльність, а позбавлення такого права створить перешкоди у виконанні ним свої трудових обов`язків, що буде становити для нього невиправданий тягар.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

З урахуванням всіх обставин провадження, вважаю за необхідне апеляційну скаргу адвоката Лєвшакової О.В. задовольнити, а постанову суду першої інстанції змінити в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, пом`якшивши його за видом до штрафу в дохід держави.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу захисника Лєвшакової О.В. - задовольнити.

Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 05 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122? КУпАП, - змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Вважати накладеним на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 122? КУпАП у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

В решті постанову суду – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця

Оригінал: reyestr.court.gov.ua