Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №185/7238/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2793/26 Справа № 185/7238/26 Суддя у 1-й інстанції - Чернявська І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Алієва Н.Д. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року, 01.05.2026 о 22 год 20 хв в с. Богданівка по вул. Світлій, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився під відеофіксацію на службову бодікамеру 798432, 796431, чим порушив п. 2.5 ПДР України – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржену постанову суду скасувати, справу відносно ОСОБА_1 закрити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена постанова є незаконною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, не прийнятті до уваги і не надано належної правової оцінки доказів.

Вказує, що долучений до справи відеозапис неможливо визнати належним і допустимим доказом, оскільки він є неповним та переривчатим.

Зазначає, що показання свідків є суперечливими і також не можуть бути належними та допустимими, натомість судом першої інстанції доводи сторони захисту про вищенаведене не були прийняті до уваги.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисник до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про день та час апеляційного розгляду повідомлялися, про причини неявки не повідомили, питання про відкладення судового розгляду не порушували. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом співробітника поліції, згідно із яким 01.05.2026 року о 22:00 год. зупинено автомобіль «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з останнім у нього були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголя з порожнини рота, млява мова. Від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудну бодікамеру; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.05.2026 року у відношенні водія ОСОБА_1 , згідно із яким огляд на стан сп`яніння не проводився, в графі з результатом згоден — вказано про відмову від проходження; направленням на огляд водія на стан сп`яніння у заклад охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився; відеозаписом з бодікамер поліцейських.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, - було запропоновано останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер, або у найближчому закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. Факт відмови відповідно до вимог ст. 266 КУпАП зафіксовано за допомогою бодікамери поліцейського.

Переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував факт керування т/з, на пропозицію співробітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння відповів відмовою, що поза розумним сумнівом підтверджує винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Зважаючи на те, що матеріалами справи факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння, запропонованого йому співробітниками поліції, підтверджується поза розумним сумнівом, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як зазначено у п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Посилання апелянта на неповноту судового розгляду, оскільки постанова суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, судом не було прийнято до уваги і не надано належної правової оцінки доказам, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у межах апеляційного розгляду було досліджено матеріали справи та не встановлено обставин, які спростовували б правильність висновків суду першої інстанції.

Доводи апелянта щодо недоліків відеозапису суд апеляційної інстанції з урахуванням положень ст. 251, ч. 2 ст. 266 КУпАП вважає такими, що не обґрунтовують апеляційні вимоги, оскільки висунення працівниками поліції ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння та відмова останнього від проходження такого огляду відеозаписом зафіксовані безперервно. Таким чином, всі фактичні обставини, що мають значення для правильної кваліфікації дій ОСОБА_1 , із цього відеозапису вбачаються. Крім того, апелянт, посилаючись на ймовірну фрагментарність та неналежність вказаного відеозапису, у той же час не зазначає, яке значення вона має для справи, зокрема які істотні обставини залишилися не зафіксованими і як вони можуть вплинути на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та доведеність його винуватості.

Посилання апелянта на неналежність показань свідків суд апеляційної інстанції вважає такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки обставини, які випливають із показань свідків, – співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - повністю узгоджуються із об`єктивним доказом – відеозаписом, та ним підтверджуються.

Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Алієва Н.Д. - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця