Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №202/4443/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №202/4443/26

Суддя: Руденко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2090/26 Справа № 202/4443/26 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Співак Надії Максетівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є керівником ТОВ «Склодизайн», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 19.03.2026 об 14 год 10 хв. за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20, оф. 333, керівник ТОВ «Склодизайн» ОСОБА_1 проводив розрахункові операції без застосування реєстру розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник, не погоджуючись з оскаржуваною постановою, посилається на те, що вона є передчасною та незаконною, оскільки судом не взято до уваги недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на конкретні норми законодавства, порушення яких мали місце з боку ОСОБА_1 , а також не зазначені обставини, які б підтверджували наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (надалі - «Контролюючий орган») було проведено фактичну перевірку ТОВ «СКЛОДИЗАЙН» щодо дотримання вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, за результатами якої складено Акт перевірки №1152/04/36/07/08/РРО/42647529 від 30.03.2026 (надалі - Акт перевірки).

На підставі висновків Акта перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0198580708 від 14.04.2026 (надалі - «Податкове повідомлення- рішення»), яким до ТОВ «СКЛОДИЗАЙН» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 457 400,70 грн.

Не погоджуючись із зазначеним Податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «СКЛОДИЗАЙН» подало до Державної податкової служби України скаргу, про що ОСОБА_2 орган було належним чином повідомлено.

Фактично Контролюючий орган не встановив об`єктивну сторону правопорушення, а висновки Акта перевірки мають імовірнісний характер. Зокрема, Контролюючим органом не доведено факту здійснення ТОВ «СКЛОДИЗАЙН» розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, тоді як висновки Акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях та неналежній оцінці фактичних обставин.

Податкове повідомлення-рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності порушення повинні тлумачитися на користь платника податків.

Таким чином висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а Податкове повідомлення-рішення № 0198580708 від 14.04.2026, прийняте на його підставі, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Однак рішенням ДПС № 14528/6/99-00-06-03-02-06 від 03.06.2026 було повідомлено Скаржника про продовження строку розгляду поданої скарги.

Таким чином суд не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, не перевірив належним чином докази, надані Контролюючим органом, не встановив усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення та безпідставно поклав в основу постанови виключно висновки Акта перевірки і складеного на його підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того захисник зазначає, що у постанові суду першої інстанції вказано, що ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не надходило. Однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не отримував ані протоколу про адміністративне правопорушення, ані будь-яких повідомлень чи судових повісток про дату, час і місце розгляду справи.

Внаслідок неналежного повідомлення про дату, час і місце судового розгляду ОСОБА_1 було фактично позбавлено можливості реалізувати гарантовані законом процесуальні права, зокрема право бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та заперечення, що є істотним порушенням права на захист та принципів справедливого судового розгляду.

На підставі наведеного сторона захисту просить постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП — скасувати, провадження провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 наполягав на розгляді справи без участі свого захисника Співак Н.М. та без отримання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду за їх позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Податкового повідомлення-рішення №0198580708 від 14.04.2026, винесеного Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Доводи поданої апеляційної скарги підтримав та наполягав на її задоволенні, просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі щодо нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Додатково пояснив, що вважає Податкового повідомлення-рішення №0198580708 від 14.04.2026 незаконним, оскільки його підприємство є сумлінним платником податків. Визначений цим Податковим повідомленням-рішенням штраф у розмірі — 457 400, 70 грн не сплачували, оскільки наразі оскаржують його в судовому порядку.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 401 від 30.03.2026, при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Склодизайн» було встановлено, що 19.03.2026 о 14:10 за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20, оф. 333, керівник ТОВ «Склодизайн» ОСОБА_1 проводив розрахункові операції без застосування реєстру розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, положення ст.63 Конституції України, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі.

Протокол підписаний уповноваженою особою, яка його складала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Згідно Акту (довідки) фактичної перевірки від 30.03.2026 № 1152/04-36-07-08-РРО-42647529, у період часу з 14:40 годин 19.03.2026 по 17:00 годин 27.03.2026 уповноваженими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України проведеного перевірку господарської діяльності ТОВ «Склодизайн», у присутності директора ОСОБА_1 і головного бухгалтера ОСОБА_3 . За результатами проведеної перевірки було встановлено проведення на підприємстві розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту на загальну суму 310 379,80 грн., тобто порушення вимог п.п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Акт підписано директором ТОВ «Склодизайн» ОСОБА_1 без зауважень (а.с.2-3).

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним 24.03.2026, убачається, що ведення обліку ТМЦ на підприємстві здійснюється наступним чином: продукція власного виробництва обліковується за рахунком №26, а товари, придбані для реалізації обліковуються за рахунком № 281. Фактично на підприємстві знаходиться та використовуються шість складських приміщень, а згідно бухгалтерського обліку — дев`ять.

Номенклатурні позиції: труба під засувку 57х62 — 30 шт, накладна декоративна — 60 шт та лист алюмінієвий — 2 шт, є матеріалами та знаходяться на складі матеріалів фактично. Знаходження перелічених номенклатур на рахунку обліку №26 є помилковим, за результатами перевірки ці позиції будуть переміщені на рахунок № 201. Інформацію за рухом цих ТМЦ додано до пояснення.

Перелік номенклатур: скляна душова кабіна за індивідуальним замовленням 1 шт; скляна душова кабіна за індивідуальним замовленням (000-1,8) — 2 шт; скляна душова кабіна за індивідуальним замовленням (000-2,0) — 4 шт; скляна душова кабіна за індивідуальним замовленням (1,527) — 1 шт, були списані за результатами річної інвентаризації, але списання в бухгалтерському обліку на було зроблене. Акти складання додаються (а.с.6,7,8).

Відповідно до п. 1, 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини директора ТОЙ «Склодизайн» ОСОБА_1 у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме проведенні розрахункових операції без застосування реєстру розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми при обставинах встановлених постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22.06.2026, чим він порушив вимоги п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

У свою чергу в поданій апеляційній скарзі стороною захисту не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення.

Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП та про необхідність закриття провадження у справі, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки вони спростовуються сукупністю матеріалів провадження про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи апеляційні доводи захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у справі, апеляційний суд відкидає їх як необґрунтовані з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 401 від 30.03.2026, скаредного щодо ОСОБА_1 убачається, що при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Склодизайн» було встановлено, що 19.03.2026 о 14:10 за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20, оф. 333, керівник ТОВ «Склодизайн» ОСОБА_1 проводив розрахункові операції без застосування реєстру розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Протокол підписаний уповноваженою особою, яка його складала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Будь-яких суперечностей або неточностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, вірно зазначено норми законодавства, які були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст.256 КУпАП, які цілком узгоджуються з Актом фактичної перевірки ТОВ «Склодизайн»30.03.2026 № 1152/04-36-07-08-РРО-42647529 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Вищевикладене свідчить про те, що складений уповноваженими особами ДПС України в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

Твердження сторони захисту про те, що висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими, а складене на підставі нього Податкове повідомлення -рішення №0198580708 від 14.04.2026, яким до ТОВ «Склодизайн» було застосовано штрафні санкції, - є незаконним та оскаржене до Державної податкової служби України, - не впливають на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 .

Як убачається з долученого до матеріалів провадження стороною захисту Рішення про результати розгляду скарги від 15.07.2025№ 18658/6/99-00-06-03-02-06, Державною податковою службою України скаргу представника ТОВ «Склодизайн» - адвоката Співак Н.М. від 19.09.2026 (вх. ДПС № 4020/С/6 від 25.05.2026) - залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2026 №0198580708 - без змін (а.с.50-54).

Апеляційним судом було задоволено клопотання сторони захисту та неодноразово було відкладено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП для отримання результатів розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Склодизайн» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Враховуючи, що оскільки станом на день апеляційного розгляду 26.10.2026 остаточне рішення по справі Дніпропетровським окружним адміністративним судом не прийнято, та сторона захисту не наполягала на необхідності надання їй додаткового часу для отримання рішення адміністративного суду і долучення його до матеріалів цього провадження, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП на підставі наявних у матеріалах провадження доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у проведенні розрахункових операції без застосування реєстру розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим було порушено вимоги п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, детально проаналізував усі доводи, викладені захисником у клопотанні про закриття справи, надав на них вичерпні відповіді та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо доводів сторони захисту про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає, що за місцем знаходження ТОВ «Склодизайн» (м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, офіс 333) було направлену судову повістку. Враховуючи вимоги щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також враховуючи перебіг строків, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність провести судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який у судове засідання не з`явився. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн, - у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Співак Н.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Співак Надії Максетівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua