Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №524/8595/26
Суддя: ХІНЕВИЧ В. І.
Провадження № 2/537/2719/2026
Справа № 524/8595/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.11.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання – Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року у розмірі 13822,20 грн, а також сплаченої суми судового збору – 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказав, що 26.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10231515 за яким остання отримала 9000,00 грн кредитних коштів зі строком користування 360 днів зі сплатою 1% в день за стандартної процентною ставкою та 0,99% за зниженою. Договір був підписаний за допомогою одноразового паролю ідентифікатору.
17.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №17122025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого, а також Реєстру боржників від 17.12.2025 року до Договору факторингу №17122025-МК/ЮнітКапітал року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року.
Згідно з умовами кредитного договору №00-10231515 від 26.02.2025 року, ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку, не повернула наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатила відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та становить 17422,20 грн, яку складає: 9000,00 грн тіло кредиту; 4822,20 грн відсотки за користування кредитом; 3600,00 грн штрафи. Проте, позивач просить стягнути з відповідача лише 9000,00 грн тіла кредиту та 4822,20 грн відсотків за користування кредитом, що в сукупності становить 13822,20 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.07.2026 року дану позовну заяву передано до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за підсудністю.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.08.2026 року за даною позовною заявою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів зарахування кредитних коштів на картку відповідача.
У судове засідання позивач ТОВ «Юніт Капітал» свого представника не направив, однак у позовній заяві прохав, в разі неявки представника, розгляд справи проводити за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористалася.
Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, повторно не з`явилася у судове засідання без повідомлення причини своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, дійшов наступних висновків.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 26.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10231515. Відповідно до умов Договору сума ліміту кредитної лінії складає 9000,00 грн (п.1.2. Договору); строк дії кредитної лінії 360 календарних дні (п.1.3. Договору); розрахунковий період 25 днів (п.1.4. Договору); процентна ставка фіксована: стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день; знижена процентна ставка складає 0,89 % від суми кредиту за кожен день (п.1.5, п.1.5.1, п.1.5.2. Договору); комісія за видачу кредиту становить 20% від суми кредиту, що становить 1800 грн (п.1.6. Договору); денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1%; денна процентна ставка при застосуванні зниженої процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 0,99% (п.1.7.1, п.1.7.2. Договору); кредит надається кредитодавцем 26.02.2026 року у сумі 9000,00 грн на картку позичальника № НОМЕР_1 ( п.2.10 Договору); у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором кредитодавець має право нарахувати неустойку у вигляді штрафу (п.6.4. Договору). Як вбачається з Договору №00-10231515, останній підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір укладений за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, що вбачається з підписаних нею одноразовим ідентифікатором документів: Договору кредитної лінії №00-10231515 від 26.02.2025 року, графіку платежів, паспорту споживчого кредиту.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за Договором кредиту №00-10231515 від 26.02.2025 року виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , (яка позичальником вказана у кредитному договорі), що підтверджується наявними матеріалами справи, а саме підтвердженням ТОВ «Профіт Гід» з якого вбачається, що 26.02.2025 року Товариством перераховано на картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 9000,00 грн.
Також, з наданої АТ КБ «ПриватБанк» відповіді на виконання ухвали суду від 19.08.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 Банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. З наданої Банком виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 вбачається факт надходження 26.02.2025 року коштів у сумі 9000,00 грн.
Натомість ОСОБА_1 заборгованість за Договором №00-10231515 від 26.02.2025 у повному обсязі не сплатила, що вбачається з розрахунку заборгованості, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Згідно наявного розрахунку заборгованості, станом на 17.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Макс Кредит» за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року становить 17422,20 грн, яку складає: 9000,00 грн тіло кредиту; 4822,20 грн відсотки за користування кредитом; 3600,00 грн штрафи.
17.12.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №17122025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними Кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі і на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги (п.2.1. Договору). Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги (п.2.2. Договору).
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 17.12.2025 року до Договору факторингу №17122025-МК/ЮнітКапітал від 17.12.2025 року, відповідно до п.2.2. Договору факторингу Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників.
Відповідно до Реєстру Боржників за кредитними договорами боржників ТОВ «Макс Кредит» до Договору факторингу №17122025-МК/ЮнітКапітал від 17.12.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року у сумі 17422,20 грн, яку складає: 9000,00 грн тіло кредиту; 4822,20 грн відсотки за користування кредитом; 3600,00 грн штрафи.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що кредитодавцем були виконані умови договору та перераховані грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується матеріалами справи. Натомість відповідач свого обов`язку по поверненню отриманих коштів належним чином не виконала у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого кредитодавцем ТОВ «Макс Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року становить 17422,20 грн, яку складає: 9000,00 грн тіло кредиту; 4822,20 грн відсотки за користування кредитом; 3600,00 грн штрафи.
Проте, позивач ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року у сумі 13822,20 грн, яку складає: 9000,00 грн тіло кредиту; 4822,20 грн відсотки за користування кредитом.
Сукупність наведених доказів, наданих позивачем, та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентами.
З огляду на викладене вище позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №00-10231515 від 26.02.2025 року у сумі 13822,20 грн є обґрунтованими, заявленими у відповідності до умов договору та підлягають задоволенню.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення, тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі – 2662,40 грн.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно матеріалів справи до позову долучені такі документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу АБ «Тимошенко та Партнери»: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаток №1 до нього (протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги), додаткова угода №25771522906 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенко О.О., акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, згідно якого вартість наданої правової допомоги позивачу становить 7000 грн, довіреність ТОВ «Юніт Капітал» від 12.02.2026 року щодо надання повноважень адвокату Тимошенко О.О.
Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір — обґрунтованим (п.268).
У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року справі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду, наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У Постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не приймав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг. Водночас факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджено матеріалами справи.
З огляду на характер спору, його складність, ціну позову, типовість заявлених вимог, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 514-517 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048 ЦК України, суд –
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), заборгованість за Договором кредитної лінії №00-10231515 від 26.02.2025 року в розмірі 13822,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua