Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №554/10599/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 554/10599/25

Провадження № 2/522/4569/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 21.03.2023 року, який був зареєстрований у Великобагачанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис №16, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сторони проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. Після розірвання шлюбу позивачка просила залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 17.07.2025 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м.Одеси.

27.08.2025 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м.Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Донцова Д.Ю.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання.

У судове засідання 02.11.2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява позивачки від 28.08.2026 року, в якій остання позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просила справу розглядати за її відсутністю.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява відповідача від 28.08.2026 року, в якій останній позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розірвати шлюб, справу просив розглядати за його відсутністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання судового рішення є 02.11.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.03.2023 року сторони зареєстрували шлюб у Великобагачанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис №16, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Тривалий час сторони не підтримують шлюбних відносин, не пов`язані спільним побутом та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві. Відповідач згоден з позовними вимогами про розірвання шлюбу, про що є відповідна заява.

На час розгляду справи майнові вимоги будь кого з сторін суду не пред`явлені.

Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору на час розгляду справи між сторонами не має, примирення між позивачем та відповідачем неможливе.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-13, 76-81, 89, 206, 210, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21.03.2023 року у Великобагачанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис №16, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2026 року.

Суддя Донцов Д.Ю.