Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №522/16342/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16342/26

Провадження № 2-о/522/540/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 20.08.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на житло від 03.11.2000 року, виданого Управлінням житлово комунального господарства виконкому Одеської міської ради на підставі розпорядження органу приватизації за № 152398 від 03.11.2000 року, зареєстрованого у реєстровій книзі за № 8-ІІІ78 виданого на ім`я « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.11.2000 року, зареєстрованого у реєстрі книги за № 8-ІІІ78, ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному свідоцтві про право власності на житло від 03.11.2000 року, зареєстрованого у реєстрі книги за № 8-ІІІ78, ім`я Заявниці вказано, як « ОСОБА_5 » замість вірного « ОСОБА_6 ». Так, у паспорті громадянина України НОМЕР_1 виданий Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 28.04.2016 року, ім`я Заявниці вказано, як « ОСОБА_6 ». У свідоцтві про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 8 від 22.04.1985 року ім`я Заявниці також вказано, як « ОСОБА_6 ». Внаслідок такої помилки, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує особу (паспорт) та документом про право власності на житло (свідоцтво), який був виданий на помилкове ім`я, що в результаті унеможливлює здійснити державну реєстрацію на нерухоме майно та здійснити продаж нерухомого майна. На підставі вказаного, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Матеріали заяви суддя отримав 21.08.2026 року.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року у справі відкрито провадження у порядку окремного провадження та призначено судове засіданні на 15.10.2026 року.

У судове засідання 15.10.2026 року учасники не з`явилися, були належним чином повідомлені. В матеріалах справи наявні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Камочкіної А.Ю., ОСОБА_2 , Канівець О.Ю. про розгляд справи за їх відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв`язку з великою навантаженістю у Приморському районному суді м. Одеси та у головуючого судді, датою складення судового рішення є 30.10.2026 року.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 03.11.2000 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради видано свідоцтво про право власності на житло, в якому зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 в рівних частках. Зазначене свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 03.11.2000 року № 152398, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 8-ІІІ78.

Зазначене право власності було зареєстровано 27 грудня 2000 року у КП «ОМБТІ та РОН» за « ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 » (російською мовою). Реєстраційний запис зроблено за реєстровим номером 183 у реєстровій книзі 361 пр на сторінці 119.

У наданому суду свідоцтві про право власності на житло ім`я заявниці зазначено як « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , повторного виданого 02.10.2008 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 547, ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.05.2013 року (справа № 522/1144/13-ц) шлюб, укладений 16.09.2006 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 21.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 537, ОСОБА_15 змінила прізвище на « ОСОБА_16 ».

Заявницею до суду було надано копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ у місті Одесі ГУДМС України в Одеській області 28.04.2016 року, та картку платника податків, в яких її ім`я зазначено як « ОСОБА_6 ».

У зв`язку з вказаними розбіжностями в написанні її ім`я в паспорті та у свідоцтві про право власності на житло від 03.11.2000 року, заявниця не має можливості належним чином реалізувати правомочності власника майна та розпоряджатися своїм майном.

Вказані невідповідності написання імені заявниці у свідоцтві про право власності на житло від 03.11.2000 року та в порівняні написанні імені у паспорті серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ у місті Одесі ГУДМС України в Одеській області 28.04.2016 року як « ОСОБА_6 » виникли по причині діалекту, які виправити на даний час не вбачається можливим.

Коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку наслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 256 ЦПК (у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст. 315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зміст ст. 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу який, необхідний заявниці для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту. Оскільки даний факт підтверджується письмовими доказами по справі, суд вважає, що зібраних доказів достатньо і є їх взаємний зв`язок у їх сукупності, а тому є підстави для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_17 свідоцтва про право власності на житло від 03.11.2000 року, виданого Управлінням житлово комунального господарства виконкому Одеської міської ради на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 від 03 листопада 2000 року, виданого Управлінням житлово комунального господарства виконкому Одеської міської ради на підставі розпорядження органу приватизації за № 152398 від 03.11.2000 року, зареєстрованого у реєстровій книзі за № 8-ІІІ78 (спільна часткова власність).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 30.10.2026 року.

Суддя: Донцов Д.Ю.